Ухвала суду № 74633677, 08.06.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 127/16102/17

УХВАЛА

іменем України

08 червня 2018 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І., оглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про забезпечення позову ,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Представник позивача – ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на належне відповідачу ОСОБА_2 майно, а саме: квартиру №12, загальною площею 61, 5 кв.м., житловою площею 35, 5 кв.м., що знаходиться в м. Вінниці по вул. Гоголя, буд. №5

Дана заява мотивована тим, що розмір заборгованості за кредитним договором №МL-В02/003/2007 становить 332 773 грн. 96 коп., що є значною сумою. У випадку відчуження ОСОБА_2 належного їй на праві власності нерухомого майна до набрання можливим рішенням суду законної, позивач буде позбавлений можливості стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором за рахунок продажу належного їй майна. У такому випадку, мета судочинства, яка полягає у захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи законних інтересів осіб, не тільки шляхом ухвалення законних рішень, але й їх фактичного виконання не буде досягнута, а порушене право банку на повернення наданих у кредит коштів - не буде захищено, адже, як вбачається з інформаційної довідки №125942987 від 31.05.2018 року, ОСОБА_2 не володіє іншим майном. Відповідачі не бажають добровільно сплатити борг за кредитними договорами, про що свідчать як і відсутність будь-якої оплати кредиту з травня 2015 року, так і їх неявки у всі судові засідання по справі. Даний вид забезпечення позовної заяви є співмірним до заявлених позовних вимог та не порушує законних прав та інтересів ОСОБА_2, оскільки лише тимчасово обмежуватиме власника у праві розпоряджатися таким майном та буде скасований у випадку відхилення вимог банку. В той же час, якщо ОСОБА_2 має намір використати своє право на розпорядження майном та відчужити його, накладення арешту, з огляду на те, що факт відчуження зробить неможливим виконання рішення суду, є більш, ніж доцільним. Однак, при умові, що ОСОБА_2 не має наміру відчужувати таке майно, його арешт не матиме наслідків для власника, зокрема, не позбавлятиме можливості вести господарську діяльність. Все вищезазначене, на думку позивача, доводить, що вжиття заходів по забезпеченню позову є необхідним, доцільним та ефективним заходом, а їх невжиття може ускладнити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду по стягненню з відповідачів суми заборгованості в солідарному порядку.

Оглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Забезпечення позову – це застосування судом заходів для створення можливості виконання у майбутньому рішення суду про присудження у випадках, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Згідно преамбули Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи абро фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території держави. Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження.

Оглянувши заяву та матеріали справи, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення, оскільки, враховуючи характер спірних правовідносин, не існує реальної можливість утруднити виконання рішення суду, у разі задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 149 - 150 ЦПК України, суддя ,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя О.І. Бондаренко