Постанова № 74624854, 12.06.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 749/166/18 Провадження № 22-ц/795/613/2018 Головуючий у I інстанції – Шаповал З. О. Доповідач - Бечко Є. М.Категорія – цивільна

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого – судді: Бечка Є.М.,

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.

розглянувши питання про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 27 березня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області ОСОБА_2,

в с т а н о в и в :

Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 18 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 27 березня 2018 року залишено без змін.

Під час судового засідання 16 травня 2018 року представником приватного виконавця ОСОБА_2 – адвокатом ОСОБА_3 було подано клопотання про стягнення витрат на правову допомогу з ОСОБА_1, пропорційно до відхилених вимог апеляційної скарги та заяву про відстрочення подання доказів про понесені судові витрати. Також заявником зазначено, що за отримання професійної правничої допомоги очікується понесення витрат виконавцем у розмірі 4800 грн., але станом на дату складання клопотання розрахунки не проведені.

Заяву про долучення доказів про понесені судові витрати адвокатом ОСОБА_3 подано суду 21 травня 2018 року в якій він просив стягнути з ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5800 грн. на користь приватного виконавця ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши обґрунтованість заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Враховуючи, що питання про право сторін було вирішено, необхідності в додатковому дослідженні обставин справи немає, ОСОБА_3 було направлено копію заяви про долучення доказів про понесені судові витрати іншим сторонам (а.с.239, 240, 241, 242), відсутня необхідність виклику сторін та інших учасників справи у дане судове засідання.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз’яснено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Згідно з положеннями ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справ. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для цілей визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасники справи подають детальний опис робіт (наданих послуг), виконання адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частин 2,3 ст.141 ЦПК України інші судові витрати пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача, у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційна розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Так, в обґрунтування заяви про стягнення витрат на правову допомогу ОСОБА_3 подано: ордер №021992 від 15 травня 2018 року (а.с.190); копію договору про надання правової допомоги №4/0218 від 02 квітня 2018 року (а.с.194) з копією додаткової угоди №5 від 27 квітня 2018 року (а.с.194 зв.); копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №000095, виданого 13 січня 2017 року (а.с.195); розрахунок витрат на правову допомогу від 21 травня 2018 року (а.с.233); акт приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 18 травня 2018 року (а.с.234); рахунки №4 від 18 травня 2018 року та №5 від 21 травня 2018 року (а.с.235); квитанції про оплату послуг №0.0.1042314132.1 та №0.0.1042316281.1 від 21 травня 2018 року на суми 4800 грн. та 1000 грн. відповідно (а.с.236, 237); звіт про надання правової допомоги від 21 травня 2018 року (а.с.238).

Згідно статей 76, 78 ч.2 ЦПК України приватним виконавцем ОСОБА_2 для стягнення з відповідача відшкодування витрат на правову допомогу має надати суду допустимі докази понесення цих витрат. Але таких доказів суду не надано.

Так, відповідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп.1, 3 розд. І Положення про форму та зміст розрахункових документів, що затверджене наказом Мінфіну України від 21 січня 2016 року №13, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року №220/28350 (з наступними змінами), на підтвердження факту надання послуг та отримання готівкових коштів у сфері послуг суб’єкт господарювання має видати споживачеві розрахунковий документ, форма і зміст якого відповідають цьому Положенню та залежать від виду суб’єкта господарювання. У пункті 3 цього Положення зазначено, що у разі відсутності у документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, документ не прийматиметься як розрахунковий. На порушення даних приписів у наданих адвокатом ОСОБА_3 квитанціях про сплату приватним виконавцем ОСОБА_2 гонорару не зазначено, про кількість і ціну послуг.

Положеннями ст.ст.13-15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, у складі адвокатського бюро і у складі адвокатського об’єднання.

Відповідно до ч.1 ст.13 цього Закону, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Такий же припис мається у ч.2 п.65.1 ст.65 Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.226 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно ст.65 ПК України взяття на облік фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах здійснюється за місцем їх державної реєстрації на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Приватні нотаріуси та інші фізичні особи, умовою ведення незалежної професійної діяльності яких згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, протягом 10 календарних днів після такої реєстрації зобов'язані стати на облік у контролюючому органі за місцем свого постійного проживання. Фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, довідка про взяття на облік платника податків видається контролюючим органом із зазначенням строку, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Оскільки адвокатом ОСОБА_3 здійснюється індивідуальна адвокатська діяльність, в силу п.65.7 ст.65 Податкового кодексу України і Порядку обліку платників податків і зборів, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, з наступними змінами, він як самозайнята особа має бути зареєстрований як платник податків у податковій інспекції та мати довідку про взяття на облік платника податків (форми № 4-ОПП). Тобто, адвокат ОСОБА_3 повинен отримати гонорар за надання правової допомоги приватному виконавцю ОСОБА_2 як самозайнята особа. Отже по справі не встановлено, що адвокат ОСОБА_3 отримав гонорар за надання правової допомоги приватного виконавця ОСОБА_2 як самозайнята особа, а отже як адвокат. З викладеного випливає, що у суду відсутня можливість констатувати, що відомості про сплату приватним виконавцем ОСОБА_2 коштів в сумі 4800 грн. та 1000 грн. (а.с.236,237), є допустимим доказом понесення ОСОБА_2 витрат на оплату правової допомоги, наданої адвокатом ОСОБА_3В

Крім того, вбачається, що адвокатом включено в оплату послуги, які не надавались, оскільки судове засідання про ухвалення додаткової постанови, у відповідності до положень ст.270 ЦПК України, проводиться без виклику та повідомлення сторін.

Враховуючи вищевикладене та те, що при вирішенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та відмові у її задоволенні не було вирішено питання про відшкодування судових витрат, колегія суддів прийшла до висновку, що слід ухвалити додаткову постанову про відмову у стягненні витрат на правову допомогу при розгляді апеляційної скарги з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця ОСОБА_2, а також слід відмовити у стягненні витрат на правову допомогу, понесених ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.270, 141, 452 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Ухвалити додаткову постанову у цивільній справі №749/166/18 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області ОСОБА_2.

У стягненні витрат сторін на правову допомогу відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складено 12 червня 2018 року.

Головуючий:Судді: