Постанова № 7460784, 12.01.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Донецьк 12 січня 2010 року справа № 2-а-11687/08/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Нікуліна О.А. суддів:

при секретарі

за участі:

представника позивача

представника відповідача Сіваченка І.В., Дяченко С.П.

Кондрашовій Н.М.

не з*явився

Какаріної Л.Г. розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу судовому засіданні

Добропільської об*єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року по справі № 2-а-11687/08/ за позовом Добропільської об*єднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства «Добропільська служба єдиного замовника» про стягнення податкової заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2008 року позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення податкової заборгованості.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року позовні вимоги податкового органу задоволені частково.

Зазначеною постановою суд першої інстанції стягнув з Комунального підприємства «Добропільська служба єдиного замовника» на користь Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 217721 грн. 72 коп.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач по справі та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню з наступним задоволенням позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

Комунальне підприємство «Добропільська служба єдиного замовника» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 14 жовтня 2004 року, включене до ЄДРПОУ за номером 32897226. Відповідач взятий на облік як платник податків Добропільською ОДПІ 08 жовтня 2004 року за № 674.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок, погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти .календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4..1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах, "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4. платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строк}' такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. З розрахунку позивача суми заборгованості відповідача вбачається, що відповідачем до податкового органу були подані, декларації з податку на додану вартість від 17 липня" 2007 року, від 16 серпня 2007 року, від 19 вересня 2007 року, від 16 жовтня 2007 року, від 19 листопада 2007 року, від 19 грудня 2007 року, від 18 січня. 2008 року, від 19 лютого 2008 року, від 19 березня 2008 року, від 18 квітня 2008 року, від 20 травня 2008 року, від і 8 червня 2008 року, від .! 7 липня 2008 року, від 15 серпня 2008 року, від 12 вересня 2008 року, від 17 жовтня 2008 року, від 17 листопада 2008 року, від 17 грудня 2008 року, від 15 січня 2009 року, від 17 лютого 2009 с\ року за податкові звітні періоди з червня 2007 року по січень 2009 року. .Крім цього, до заборгованості, увійшли суми боргу згідно акту прийому-передачі боргу від 11 вересня 2008 року та за податковим повідомленням-рішенням від 7 липня 2008 року № 0001381540, заборгованість за якими визнається відповідачем.

Суд встановив, що розбіжності між сторонами у розмірі заборгованості з податку на додану вартість відповідача виникли у зв'язку із спрямуванням позивачем сум, які були сплачені відповідачем за вищенаведеними деклараціями, актом прийому-передачі боргу, в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу без врахування призначення платежу, визначеного підприємством.

Згідно пункту 1.2 статті 1 зазначеного Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 етапі 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Суд вважав, що позивач не мав права скерувати зазначені кошти в рахунок сплати податкових зобов'язань інших податкових періодів. Суд не прийняв посилання позивача на правомірність зарахування сплаченої відповідачем суми в порядку календарної черговості виникнення, податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань., які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними, податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

За правилами пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов'язок юридичної особи щодо сплати податків припиняється їх сплатою. Дослідивши надані відповідачем платіжні доручення, суд дійшов висновку, що у відповідача утворилась заборгованість з податку на додану вартість у загальній сумі 217721, 72 гривень та частково задовольнив вимоги податкового органу.

Проте, колегія суддів на може погодитися з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; змінити постанову суду; скасувати її та прийняти нову постанову суду; скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі; скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції допустився порушень норм матеріального права, що потягло неправильне вирішення справи.

Суд дійшов висновків про необхідність часткового задоволення позовних вимог податкового органу зв*язк у з тим, що позивач змінював призначення платежу, визначеного у платіжних дорученнях відповідачем, без узгодження з останнім.

В суді першої інстанції сутність заперечень відповідача була обґрунтована саме цією обставиною.

Суд першої інстанції не врахував того, що предметом с пору є сума загальної заборгованості відповідача перед Державним бюджетом України з податку на додану вартість, а не дії податкового органу щодо зарахування поточних платежів на погашення заборгованості за іншими періодами.

Під час апеляційного перегляду справи від відповідача надійшло письмове клопотання про визнання позову податкового органу відповідачем у повному обсязі в зв*язку з проведеною зустрічною перевіркою заборгованості з податку на додану вартість перед Державним бюджетом та підтвердження заборгованості за ПДВ на загальну суму 343292.16 гривень.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто наявні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Добропільської об*єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року скасувати.

Позовні вимоги Добропільської об*єднаної державної податкової інспекції

задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Добропільска служба єдиного замовника на користь Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в сумі 343292. 16 гривень.

Постанова за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 1 місяця з дня складення у повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 15 січня 2010 року.

Головуючий О.А.Нікулін

Судді І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко