Рішення № 74607458, 12.06.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 року м.Київ справа № 810/3785/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання незаконними та неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач або ГУ ПФ України в Київській області) та Північного оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України, в якому просить суд:

- визнати незаконними дії Північного оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України, яке є правонаступником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, щодо не включення в грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії сум щомісячних доплат за роботу в зоні Чорнобильської АЕС за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням для нарахування позивачу пенсії за вислугу років;

- зобов'язати Північне оперативно-територіальне об'єднання Національної Гвардії України, яке є правонаступником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, включити в грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії сум щомісячних доплат за роботу в зоні Чорнобильської АЕС за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням для нарахування позивачу пенсії за вислугу років, та у термін, передбачений п.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.10.2007 №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.02.2007 за №135/3402, направити його до органу, що призначає пенсію;

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нарахування пенсії позивачу, як пенсіонеру Міністерства внутрішніх справі України без урахування щомісячної доплати за виконання службових обов'язків в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, передбаченої ч.3 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанов Кабінету Міністрів України за №571 від 27.04.2006 та за №831 від 10.09.2008;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням доплати за виконання службових обов'язків в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, передбаченої ч.3 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанов Кабінету Міністрів України за №571 від 27.04.2006 та за №831 від 10.09.2008, та виплачувати пенсію в перерахованому розмірі з дня її призначення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/3785/17 та призначено попереднє судове засідання (том І, а.с.1-2).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 постановлено подальший розгляд справи № 810/3785/17 здійснювати за правилами загального позовного провадження, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", замінено неналежного відповідача - Північне оперативно-територіальне об'єднання Національної Гвардії України на належного - Військову частину 3041 Національної гвардії України (том І, а.с.76-78).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 замінено неналежного відповідача - Військову частину 3041 Національної гвардії України на належного - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (том І, а.с.132-133).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області у частині позовних вимог про:

- визнання незаконними дій Північного оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України, яке є правонаступником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, щодо не включення в грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії сум щомісячних доплат за роботу в зоні Чорнобильської АЕС за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням для нарахування позивачу пенсії за вислугу років;

- зобов'язання Північного оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України, яке є правонаступником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, включити в грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії сум щомісячних доплат за роботу в зоні Чорнобильської АЕС за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням для нарахування позивачу пенсії за вислугу років, та у термін, передбачений п.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.10.2007 №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.02.2007 за №135/3402, направити його до органу, що призначає пенсію (том І, а.с.231-232).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з грудня 1991 року по грудень 2009 року перебував на військовій службі у складі військової частини №3041 (по охороні Чорнобильської АЕС), яка підпорядкована Міністерству внутрішніх справ України. У період проходження служби позивач окрім грошового забезпечення отримував щомісячно доплату за виконання службових обов'язків у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у порядку та розмірах, встановлених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанов Кабінету Міністрів України за №571 від 27.04.2006 та за №831 від 10.09.2008, які носили постійний характер, що підтверджується архівною довідкою про грошове забезпечення військовослужбовця за період служби у складі військової частини №3041.

Позивач вказує, що після звільнення зі служби позивачу була призначена пенсія за вислугою років відповідно до статей 13, 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» у редакції, що діяла під час призначення пенсії.

У вересні 2017 року після ознайомлення з матеріалами пенсійної справи позивачу стало відомо, що розмір його пенсії обчислений без врахування щомісячної доплати за виконання службових обов'язків у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, яку отримував щомісячно за виконання службових обов'язків у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у порядку та розмірах, встановлених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанов Кабінету Міністрів України за №571 від 27.04.2006 та за №831 від 10.09.2008.

Позивач звертає увагу, що 26.09.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням доплати за виконання службових обов'язків у зоні відчуження Чорнобильської АЕС та виплати пенсії у перерахованому розмірі з дня її призначення. Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, що підтверджується листом від 11.10.2017 №1167/М-01.

На думку позивача, вказані дії відповідача щодо порушення прав позивача на належне пенсійне забезпечення і незаконне звуження конституційних гарантій є протиправними.

Позивач наголошує, що доплати за роботу у зоні Чорнобильської АЕС носили постійний характер, оскільки виплачувались щомісячно та ця доплата є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, яку позивач отримував під час проходження служби у складі військової частини №3041 (по охороні Чорнобильської АЕС), яка підпорядкована Міністерству внутрішніх справ України.

Враховуючи зазначене, на думку позивача, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зобов'язане поновити право позивача на належне пенсійне забезпечення з дня її призначення, шляхом здійснення перерахунку пенсії з врахуванням щомісячної доплати за виконання службових обов'язків у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, нарахованої позивачеві за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, яку позивач отримував щомісячно за виконання службових обов'язків у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у порядку та розмірах, встановлених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанов Кабінету Міністрів України за №571 від 27.04.2006 та за №831 від 10.09.2008.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що вимога позивача про визнання неправомірними дій щодо нарахування пенсії позивачу без урахування щомісячної доплати, передбаченої ч.3 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є передчасною, оскільки жодних документів із включенням доплати, передбаченої ст. 39 вищевказаного Закону України, на адресу відповідача не надсилалось.

Відповідач звернув увагу, що пенсія позивачу має обчислюватись, виходячи із розміру грошового забезпечення, та враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених законодавством.

Також відповідач зазначає, що додатком №27 до постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» не передбачено доплату за роботу у зоні відчуження, тобто, на думку відповідача, чинним законодавством ця доплати не віднесена до складових грошового забезпечення.

Крім цього, відповідач стверджує, що грошові доплати за час служби в зоні Чорнобильської АЕС не належать до додаткових видів грошового забезпечення, встановлених указами Президента України чи постановами Кабінету Міністрів України, які визначають умови грошового забезпечення військовослужбовців та працівників органів МНС відповідно до займаних посад і не належать до фонду оплати праці працівників органів міністерства з надзвичайних ситуацій. Доплати за час служби у зоні ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету, передбачених на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи, а не за рахунок бюджетних коштів, які виділяються на грошове забезпечення МНС, Збройних Сил, МВС та інших силових структур.

Таким чином, на думку відповідача, доплати за роботу у зоні відчуження, передбачені ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не є складовими грошового забезпечення. Відповідні доплати виплачуються управліннями праці та соціального захисту населення з коштів державного бюджету, передбачених на ці цілі, шляхом трансферу між бюджетами.

Крім цього, відповідач наголошує, що доплата за роботу у зоні відчуження має чітко визначений термін дії. Особи, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження отримують доплату. Ця доплата проводиться пропорційно відпрацьованому часу і тому не може вважатись щомісячною, оскільки саме визначення «щомісячні», на думку відповідача, суперечить визначенню «пропорційно відпрацьованому часу». Також, облік робочого часу за роботу у зоні відчуження провадиться у годинах.

У судове засідання, призначене на 15.05.2018, з'явилися представник позивача та представник відповідача.

У судовому засіданні 15.05.2018 представником позивача подано письмове клопотання про розгляд справи №810/3785/17 у порядку письмового провадження (том ІІ, а.с.7).

Присутній у судовому засіданні представник відповідача питання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження залишив на розсуд суду.

Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, протокольною ухвалою суду від 15.05.2018 постановлено здійснювати подальший розгляд справи №810/3785/17 у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Славутицьким МВГУ МВС України в Київській області 15 січня 1996 року (том І, а.с.27-29).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3, виданим 24.02.2010 Пенсійним фондом України (том І, а.с.14).

Так, судом встановлено, що наказом командира військової частини 3031, перейменованої в подальшому в військову частину 3041, від 06.12.1991 №266 с/ч у відповідності до Положення про проходження дійсної надстрокової служби у Збройних Силах СРСР молодшого сержанта запасу ОСОБА_1, призваного 02.12.1991 Щорським райвійськкоматом Чернігівської області, з 06.12.1991 зараховано у списки частини та на всі види забезпечення (том І, а.с.213).

Згідно із витягом із наказу командира військової частини 3041 від 08.12.2009 №251 вважати таким, що здав справи та посаду та виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення військовослужбовця частини з 08.12.2009 начальника бюро перепусток комендатури об'єкту старшого прапорщика ОСОБА_1, звільненого у запас за наказом КВВ МВС України від 20.11.2009 №126 о/с у запас по статті 26 пункту «б» частини 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я) з правом носіння військової форми одягу і направити для постановки на військовий облік у Славутицький МВК Київської області (том І, а.с.214). Також витягом із наказу від 08.12.2009 №251 передбачено, що вислуга років позивача у Збройних силах органів МВС України станом на 08.12.2009 складає: у календарному обчисленні - 19 р. 11 м. 08 д.; у пільговому обчисленні - 28 р. 11 м. 09 д.

Вищезазначене також підтверджується відомостями трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 (том І, а.с.55-62), відповідно до якої, зокрема, вбачається, що:

- 6 грудня 1991 року ОСОБА_1 був призваний на понадстрокову службу за контрактом у військову частину 3041 (по охороні Чорнобильської АЕС) на посаду контролера;

- 20 травня 1997 року - переведений на посаду старшого техніка - начальника бюро перепусток;

- 20 серпня 1998 року - переведений на посаду начальника бюро перепусток;

- з 8 грудня 2009 року - звільнений у запас Збройних Сил України за пунктом «б» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я), що підтверджується відомостями трудової книжки серії НОМЕР_4 (том І, а.с.55-62).

Крім цього, відповідно до довідки від 07.05.2014 №143 військової частини 3041, виданої ОСОБА_1 слідує, що він був в зонах небезпеки ЧАЕС, визначених Рішеннями Урядової комісії СРСР по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС №87 від 07.08.1986, №108 від 19.08.1986, №173 від 18.09.1986, №339 від 05.01.1987, №351 від 02.02.1987 безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 05.06.1986 №665-195, постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29.12.1987 №14970378, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, у період з 06.12.1991 по 31.12.1995 та з 01.07.1998 по 08.12.2009 (том І, а.с.18). Час вказаної роботи з 1 січня 1988 року зараховується в стаж при призначенні пенсії в триразовому, а 1988-2014 роках у полуторному розмірі. Також, вказаною вище довідкою передбачено, що наказом МВС України від 30.04.1992 №027 військова частина 3031 перейменована у військову частину 3041.

Також, старший прапорщик ОСОБА_1 проходив військову службу у складі військової частини 3041 з 06.12.1991 (наказ №266 від 06.12.1991) по 08.12.2009 (наказ №251 від 08.12.2009), що підтверджується архівною довідкою від 05.04.2017 №334 Центрального архівного відділу Національної гвардії України (том І, а.с.12).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФ України у Київській області та отримує з 09.12.2009 пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При обчисленні пенсії позивачу ГУ ПФ України у Київській області враховано наступне грошове забезпечення: посадовий оклад; підвищення посадового окладу (особливі умови служби); оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років 30%; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення на 24 місяці, у тому числі: робота з таємн. виробами, носіями, док. 10%, надбавка за класність водія - 2 класу - 5%; надбавка за особливо важливі завдання 50%; премія 25%, що підтверджується повідомленням про призначення пенсії, наявного у пенсійній справі №1003004550 (том І, а.с.152).

05 квітня 2017 року Центральний архівний відділ Національної гвардії України видав позивачу на його запит архівну довідку №332 про грошове забезпечення старшого прапорщика ОСОБА_1 за період проходження служби в складі військової частини 3041 з 01.01.2008 по 08.12.2009 (№251 від 08.12.2009) та архівну довідку №333 про грошове забезпечення старшого прапорщика ОСОБА_1 за період проходження служби в складі військової частини 3041 з 01.01.2005 по 31.12.2007.

Відповідно до архівної довідки №332 про грошове забезпечення старшого прапорщика ОСОБА_1 за період проходження служби в складі військової частини 3041 з 01.01.2008 по 08.12.2009 (№251 від 08.12.2009) позивачу було перераховано:

- грошове забезпечення за період з січня по грудень 2008 року, допомога на оздоровлення до відпустки, матеріальна допомога, премія, а також за працю в зоні відчуження за період з січня по грудень 2008 року;

- грошове забезпечення за період з січня по грудень 2009 року, допомога на оздоровлення до відпустки, матеріальна допомога, а також за працю в зоні відчуження за період з січня по червень 2009 року, з серпня по грудень 2009 року, утримання за 5 діб відпустки, допомога при звільненні (том І, а.с.11).

Також, згідно з архівною довідкою №333 про грошове забезпечення старшого прапорщика ОСОБА_1 за період проходження служби в складі військової частини 3041 з 01.01.2005 по 31.12.2007 позивачу було перераховано:

- грошове забезпечення за період з січня по грудень 2005 року, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, премія, а також за працю в зоні відчуження за період з січня по грудень 2005 року;

- грошове забезпечення за період з січня по грудень 2006 року, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, премія, одноразова грошова винагорода за бойову готовність, а також за працю в зоні відчуження за період з січня по листопад 2006 року;

- грошове забезпечення за період з січня по грудень 2007 року, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, премія, одноразова грошова винагорода за бойову готовність, одноразова грошова винагорода за безперервну служба, а також за працю в зоні відчуження за період з січня по грудень 2007 року (том І, зворотній бік а.с.11).

Так, 26.09.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок/призначення пенсії, в якій просив здійснити її перерахунок з урахуванням доплати за виконання службових обов'язків у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, передбаченої ч. 3 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанов Кабінету Міністрів України за №571 від 27.04.2006 та за №831 від 10.09.2008, та виплачувати пенсію в перерахованому розмірі з дня її призначення (том І, а.с.221-223). До вказаної заяви позивачем було долучено оригінали вищевказаних архівних довідок від 05.04.2017 № 332 та №333.

Листом від 11.10.2017 №1167/М-01 ГУ ПФ України в Київській області повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку пенсії з урахуванням доплати за виконання службових обов'язків у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, оскільки пенсія позивачу призначена згідно чинного законодавства та відповідне грошове забезпечення для обрахунку основного розміру пенсії визначається на підставі грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, які надані Головним управлінням МВС України у Київській області (том І, а.с.10).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.2007 №1294, яка набрала чинності 01.01.2008, встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Вказаною постановою Кабінету Міністрів України затверджені, зокрема, нові схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу, схеми окладів за військовим (спеціальним) званням осіб рядового і начальницького складу, додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу.

Крім того, цією постановою Кабінету Міністрів України з 01.01.2008 скасовані нормативно-правові акти, що визначали умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що діяли до вказаної дати.

Суд зауважує, що перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджений вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" від 07.11.2007 №1294 (Додаток 26), не є вичерпним, оскільки іншими нормативно-правовими актами запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати та підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення і також мають зараховуватися при нарахуванні пенсій, проте лише тим особам, котрі отримували їх під час проходження служби і були звільнені з неї вже після їх запровадження.

Такий висновок суду ґрунтується на правовій позиції, викладеній у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 №4 "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

Відповідно до абзаців 1-3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XIІ (далі - Закон № 796-XIІ, у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу - 09.12.2009) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 39 Закону № 796-XIІ громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням Адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Статтею 40 Закону № 796-ХІІ передбачено, що військовослужбовцям, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення, підвищення оплати праці провадиться шляхом нарахування на оклади грошового утримання надбавок, встановлених статтею 39 цього Закону.

Військовозобов'язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіоактивного забруднення, оплата праці провадиться згідно із статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.

На виконання зазначеної норми статті 39 Закону № 796-XIІ Кабінетом Міністрів України прийнято ряд постанов, якими встановлено розмір цієї доплати громадянам, які працюють у зоні відчуження та порядок її обрахунку, у тому числі, особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, зокрема, від 27.04.2006 №571 «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження» та від 10.09.2008 №831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження».

Так, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач у період з 06.12.1991 і до звільнення зі служби - 08.12.2009, проходив службу у військовій частині 3041 (по охороні Чорнобильської АЕС).

За час проходження військової служби у складі військової частини 3041 (по охороні Чорнобильської АЕС) позивачу нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, яка складалась із: посадового окладу; 15-відсоткове підвищення посадового окладу; оклад за військовим званням; відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 30%; 50-відсоткової надбавки за виконання особливо важливих завдань несення служби; 10-відсоткової надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; 5-відсоткової надбавки за класність та премії у розмірі 25%, що підтверджується грошовим атестатом №12 (том І, а.с.150).

Також, як вбачається із довідки військової частини 3041 від 28.12.2009 №165 про додаткові види грошового забезпечення на старшого прапорщика ОСОБА_1 за період з 2008 року по листопад 2009 року (включно) позивачу були нараховані такі надбавки - за виконання особливо важливих завдань 50%; таємність 10%; за класність 5%; премія 25%, а також було враховано індексацію та доплату за роботу у зоні відчуження (том І, а.с.151).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до особової картки на грошове забезпечення №40 та особової картки на грошове забезпечення №46 ОСОБА_3 за 2007 рік, 2008 рік та 2009 рік було здійснено нарахування та виплата доплати за зону відчуження (том І, а.с.215-216).

Таким чином, позивач отримував за останньою штатною посадою перед звільненням доплату, передбачену статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд звертає увагу, що у матеріалах пенсійної справи №1003004550 на старшого прапорщика ОСОБА_1 наявна довідка військової частини 3041 про додаткові види грошового забезпечення від 28.12.2009 №165, з якої, зокрема, вбачається про нарахування позивачу щомісячно доплати за виконання службових обов'язків у зоні відчуження (том І, а.с.151).

Крім цього, позивачем було долучено до заяви про перерахунок/призначення пенсії оригінали архівних довідок №332 та №333 про грошове забезпечення старшого прапорщика ОСОБА_1 за період проходження служби в складі військової частини 3041, згідно з якими позивачу було визначено суми доплати за працю у зоні відчуження, передбаченої статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Приписи абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначають, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно із пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Аналогічний висновок щодо застосування наведених норм права висловив Верховний Суд України у постанові від 20.10.2015 у справі №559/3342/14-а.

Крім цього, суд звертає увагу, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не виключає з обчислення пенсії спірну доплату, передбачену Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тобто, доплата за виконання службових обов'язків у зоні відчуження ЧАЕС є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який позивач отримував під час проходження служби, дана доплата входить до грошового забезпечення та має постійний характер, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, особовими картками на грошове забезпечення №40 та №46, а також архівними довідками №332 та №333 про грошове забезпечення старшого прапорщика ОСОБА_1 за період проходження служби у складі військової частини 3041.

Отже, щомісячна доплата за роботу у зоні відчуження ЧАЕС, яку позивач отримував під час проходження служби має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення та перерахунок пенсії.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нарахування пенсії позивачу як пенсіонеру Міністерства внутрішніх справі України без урахування щомісячної доплати за виконання службових обов'язків в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, передбаченої статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанов Кабінету Міністрів України №571 від 27.04.2006 та №831 від 10.09.2008, є протиправними.

При цьому, суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем були неправильно сформульовані позовні вимоги у вигляді визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області замість визнання їх протиправними.

Так, згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

Частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

При цьому, суд зазначає, що дія - активна поведінка суб'єкта владних повноважень (органу чи посадової особи). Об'єктом оскарження може бути як одноразова, так і триваюча дія, яка порушує права чи інтереси позивача.

Отже, оскільки діями відповідача - суб'єкта владних повноважень, порушені права, свободи та законні інтереси позивача, то вказані дії підлягають оскарженню шляхом подання позову про визнання їх протиправними.

При цьому, неправильне словесне вираження позивачем способу захисту порушеного права не є підставою для відмови в його захисті, оскільки правомірність вимог позивача підтверджується матеріалами справи, а відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З урахуванням цього, позовна вимога підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нарахування пенсії ОСОБА_1, як пенсіонеру Міністерства внутрішніх справі України без урахування щомісячної доплати за виконання службових обов'язків в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, передбаченої ч.3 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанов Кабінету Міністрів України №571 від 27.04.2006 та №831 від 10.09.2008.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням доплати за виконання службових обов'язків в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, передбаченої статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанов Кабінету Міністрів України за №571 від 27.04.2006 та за №831 від 10.09.2008, та виплачувати пенсію в перерахованому розмірі з дня її призначення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №3-1).

Згідно з пунктом 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Як встановлено судом вище, позивач має право на перерахунок та виплату пенсії з урахуванням доплати за виконання службових обов'язків в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, передбаченої статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанов Кабінету Міністрів України за №571 від 27.04.2006 та за №831 від 10.09.2008.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі №804/14800/14.

З урахуванням викладеного суд, надавши оцінку наданим позивачем документам, з огляду на встановлену в останнього наявність права на перерахунок пенсії, вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав особи, є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок з урахуванням доплати за виконання службових обов'язків в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, передбаченої статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанов Кабінету Міністрів України за №571 від 27.04.2006 та за №831 від 10.09.2008, та виплачувати пенсію в перерахованому розмірі з дня її призначення ОСОБА_1

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б свідчили про правомірність дій щодо нарахування пенсії позивачу як пенсіонеру Міністерства внутрішніх справі України без урахування щомісячної доплати за виконання службових обов'язків в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, не надав.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 1280,00 грн. згідно квитанції № 0.0.886648077.1 від 06.11.2017 на суму 640,00 грн. та квитанції № 0.0.909883690.1 від 06.12.2017 на суму 640,00 грн., оригінали яких містяться у матеріалах справи (том І, а.с.3, 37).

Суд зазначає, що при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем було заявлено дві вимоги немайнового характеру, а позивачу за подання такого позову необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1280,00 грн. (2 х 640,00 грн. = 1280,00 грн.).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області у частині позовних вимог, а саме: визнання незаконними дій Північного оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України, яке є правонаступником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, щодо не включення в грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії сум щомісячних доплат за роботу в зоні Чорнобильської АЕС за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням для нарахування позивачу пенсії за вислугу років; зобов'язання Північного оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України, яке є правонаступником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, включити в грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії сум щомісячних доплат за роботу в зоні Чорнобильської АЕС за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням для нарахування позивачу пенсії за вислугу років, та у термін, передбачений п.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.10.2007 №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.02.2007 за №135/3402, направити його до органу, що призначає пенсію.

При цьому питання про повернення суми сплаченого судового збору у розмірі 640,00 грн. не вирішувалось.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що питання про повернення суми сплаченого судового збору у розмірі 640,00 грн. може бути вирішене судом в порядку письмового провадження - у разі надходження на адресу суду відповідного клопотання від позивача.

Таким чином, вирішенню підлягає питання щодо понесених позивачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 640,00 грн.

Враховуючи, що судом задоволено одну позовну вимогу немайнового характеру, понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 640,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нарахування пенсії ОСОБА_1, як пенсіонеру Міністерства внутрішніх справі України без урахування щомісячної доплати за виконання службових обов'язків в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, передбаченої ч.3 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанов Кабінету Міністрів України №571 від 27.04.2006 та №831 від 10.09.2008.

3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням доплати за виконання службових обов'язків в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, передбаченої ч.3 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанов Кабінету Міністрів України №571 від 27.04.2006 та №831 від 10.09.2008, та виплачувати пенсію у перерахованому розмірі з дня її призначення.

4.Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) судовий збір у сумі 640,00 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вулиця Ярославська, будинок 40).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного тексту рішення - 12.06.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.