Рішення № 7460244, 13.07.2009, Печерський районний суд міста Києва

справа №2-3530/09

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Бусик О.Л.

за участю секретаря - Борисенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення коштів за договором банківського вкладу, стягнення трьох відсотків річних, індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ТОВ «Укрпромбанк», відповідно до договору банківського вкладу № 1015/0301897000699001 від 9 грудня 2008 року, отримало від нього грошові кошти в сумі 14 000 грн., строком на 183 дні – з 9 грудня 2008 року до 9 червня 2009 року на умовах та в порядку визначених цим договором, процентна ставка за вкладом складає 24 % річних.

Оскільки на вимогу позивача йому не було повернуто кошти за договором банківського вкладу, ОСОБА_1 вважає, що такими діями відповідача порушуються його права та просить суд ухвалити рішення, яким повернути йому кошти за договором банківського вкладу № 1015/0301897000699001 від 9 грудня 2008 року в розмірі 14 000 грн., відшкодувати завдану йому моральну шкоду у розмірі 8 000 грн., а також стягнути три відсотки річних та індекс інфляції.

В судовому засіданні позивач підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу № 1015/0301897000699001 від 9 грудня 2008 року (вклад «Постійний вкладник», сума вкладу 14 000 грн.).

На неодноразові звернення позивача до відповідача щодо повернення коштів, що знаходяться на депозитному рахунку, коштів ОСОБА_1 не отримав.

Відповідно до вимог статті 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судом встановлено, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в поверненні депозитного вкладу, чим порушив взяті на себе зобов’язання, згідно ст. 1060 ЦК України.

Оскільки, вимоги ст. 1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладено вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов’язання за цим договором, фактично позбавивши позивача права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, з огляду на викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_1 в частині вимог про повернення суми вкладу за договором 1015/0301897000699001 від 9 грудня 2008 року є обґрунтованим та підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем вимог, тобто в сумі 14 000 грн.

Разом з цим, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача про відшкодування завданої йому з боку відповідача моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивач не навів належного обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не зазначив докази, що підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказав з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Якщо факт заподіяння позивачу моральної шкоди з вини відповідача в судовому засіданні не підтвердився та відсутній будь-який причинно-наслідковий зв’язок між шкодою та діями відповідача суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача трьох проценти річних та індексу інфляції за прострочення виконання зобов’язання, то суд не вбачає правових підстав для задоволення зазначених вимог, оскільки відповідно до п.2 ч.3 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» під час дії мораторію неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові (економічні санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань не нараховуються

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. А судовий збір у розмірі 140 грн., відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, підлягає стягнення з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060 ЦК України, ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», п.п. 1, 2, 3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про повернення коштів за договором банківського вкладу, стягнення трьох відсотків річних, індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу № 1015/0301897000699001 від 9 грудня 2008 року в сумі 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» ЄДРПОУ 19357325 на користь держави судовий збір у розмірі 140 (сто сорок) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" ЄДРПОУ 19357325 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 250 (двісті п’ятдесят) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя: