Рішення № 7460237, 26.10.2009, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 42 А

Справа № 2-2-5101/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого : судді Соколова О.М.,

при секретарі: Кухар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу №1002/0306612001120003 від 21 січня 2009 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 10137, 34 Євро за договором банківського вкладу №1002/0306612001120003 від 21 січня 2009 року та судові витрати в розмірі 30 грн.00 коп. зі сплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що між нею, та відповідачем 21 січня 2009 року було укладено договір банківського вкладу №1002/0306612001120003 . В звязку з закінченням дії зазначеного договору позивач зверталась до відповідача з вимогою про повернення їй суми вкладів, однак відповідач суми вкладів не повернув, чим порушив умови вказаного договору.

12 жовтня 2009 року у судовому засіданні, представник позивача уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача 124778 грн. 09 коп. суму боргу з урахуванням індексу інфляції, 9332 грн. 33 коп. загального відсотку річних від суми вкладу, 2239 грн. 76 коп. 3% річних, 817512 грн. 24 коп. суму боргу з урахуванням пені в розмірі 3%, 10000 грн.00 коп. моральної шкоди та 500 грн. 00 коп. витрат повязаних з оплатою правової допомоги адвоката.

В судовому засіданні представник позивача підтримала уточненні позовні вимоги з викладених у них підстав та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 21 січня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу № 1002/03066120003 (вклад „КАПІТАЛ”, строк вкладу 22 дні, з 21 січня 2009 року 22 лютого 2009 року, зі сплатою 12,5 % річних, сума вкладу 10137,34 Євро) .

Після закінчення дії вищевказаного договору позивач звернулась до відповідача з вимогою про повернення вкладу, вказану вимогу відповідач залишив без реагування, суму вкладу не повернув.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобовязаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно вимог ч. 3 ст. 1060 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Оскільки, вимоги ч. ч. 2, 3 ст.1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладений вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобовязання по цьому договору, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

В судовому засіданні представник відповідача не довів суду наявність законних підстав для відмови в поверненні позивачу вкладів. Доводи та обґрунтування останнього з цього приводу не підтверджуються належними та допустимими доказами і зводяться до однобічного тлумачення законодавства України на свою користь без належного аналізу вимог ч. 2 ст.1060 ЦК України, яка є спеціальною нормою для правовідносин, що виникли між сторонами.

За таких обставин, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача суми 10137,34 Євро, за договором банківського вкладу 1002/0306612001120003 від 21 січня 2009 року є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Разом з тим суд вважає, що відсутні правові підстави стосовно задоволення вимоги позивача в частині стягнення сум індексу інфляції, 3% річних та пені виходячи з наступного.

Правлінням Національного Банку України у ТОВ “Банк “Український промисловий банк” було введено тимчасову адміністрацію строком на один рік до 21.01.2010 р., призначено тимчасового адміністратора та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців до 21.07.2009 р., а з 05.08.2009 року Правлінням Національного Банку України було продовжено на строк до шести місяців мораторій щодо задоволення вимог кредиторів.

Згідно п.2 ч.3 ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” під час дії мораторію неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції не застосовуються

Також суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків у розмірі 9332 грн.33 коп. за користування коштами за період прострочення видачі вкладу, оскільки відповідно до умов договору банківського вкладу проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за «датою внесення» вкладу, до дня який передує «даті повернення» вкладу.

Не підлягає задоволенню і вимога позивача, про стягнення з відповідача 500 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу, оскільки граничні розміри компенсації витрат, повязаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, диференційована в залежності від платника. Так, якщо компенсація сплачується іншою стороною, її граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи, проте позивачем не надано, такого розрахунку.

Крім того, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача про відшкодування завданої їй з боку відповідача моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

В матеріалах справи, позивачем не наведені належні обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не наведено доказів, які підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказано з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 30 грн. 00 коп . у відшкодування понесених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, також, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 1217 грн. 78 коп. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 23, 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060, 1167 ЦК України, п.2 ч.3 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу №1002/0306612001120003 від 21 січня 2009 року. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ 19357325, МФО 321228, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь ОСОБА_2 10137(десять тисяч сто тридцять сім) Євро, що станом на 19 жовтня 2009 року за офіційним курсом НБУ (100 Євро 1201 грн. 29 коп.) становить 121778 (сто двадцять одну тисячу сімсот сімдесят вісім) грн. 85 коп. заборгованості за договором банківського вкладу №1002/0306612001120003 від 21 січня 2009 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ 19357325, МФО 321228, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь ОСОБА_2 30 (тридцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ 19357325, МФО 321228, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь держави 1217 (одну тисячу двісті сімнадцять) грн. 78 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя О.М. Соколов