Ухвала суду № 74599072, 11.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 року Апеляційний суд м. Києва у складі судді-доповідача Паленика І.Г., отримавши апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 травня 2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Денисюка А.В., погоджене начальником першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченком О.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, та застосовано до підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн., з покладенням на підозрювану наступних обов'язків:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування, що стосується даного кримінального провадження, з підозрюваною ОСОБА_5 та свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7 та суддею Подільського районного суду м. Києва Супрун Г.Б., поза межами процесуальних дій.

- здати на зберігання детективу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя зазначив, що під час судового розгляду клопотання, не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про існування ризику знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання підозрюваною кримінальному провадженню іншим чином, разом з тим доведеним є існування ризику переховування від органів досудового розслідування, а також впливу на свідків та іншу підозрювану та прийшов до висновку, що застава у розмірі 30 000 грн., в сукупності з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та забезпечити, у подальшому її належну процесуальну поведінку.

Не погоджуючись з таким рішенням, підозрювана подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 травня 2018 року та відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива.

Перевіривши зміст апеляційної скарги та вивчивши матеріали судового провадження, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргоюпідозрюваної ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 травня 2018 року слід відмовити, виходячи з наступного.

Порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, чітко визначено та регламентовано Главою 31 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК України, у визначених КПК України випадках в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді.

Статтею 309 КПК України передбачено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку на стадії досудового розслідування. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Отже, нормами КПК України не передбачена можливість оскарження ухвали слідчого судді про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Це випливає і зі змісту інформаційних листів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 1640/0/4-12, № 10-1717/0/4-12, відповідно, від 09 та 21 листопада 2012 року, в яких приведено вичерпний перелік всіх судових рішень, які за КПК України можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, та приведено перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження.

В підтвердження цьому Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 20 свого листа № 223-558/0/4-13 від 05 квітня 2013 року зазначив, що перелік ухвал слідчого судді суду першої інстанції, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку, визначено частинами 1 і 2 ст. 309 КПК України, цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Крім того, як зазначив у своєму рішенні Верховний Суд (справа № 757/2200/17-к

провадження № 51-448км17), згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 Рішення у справі &q?ер;Делкур проти Бельгії&q?ні; від 17 січня 1970 року та пункт 65 Рішення у справі &qu щ;Гофман проти Німеччини&q?тт; від 11 жовтня 2001 року).

В ухвалі Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі &qucm;Скорик проти України&quex; зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.

За таких обставин наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Таким чином, ухвала слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 05 травня 2018 року у даному судовому провадженні оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, а тому у відкритті провадження за апеляційною скаргою підозрюваної ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 травня 2018 року слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 309, 392, 399 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргоюпідозрюваної ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 травня 2018 року, якою частково задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Денисюка А.В., погоджене начальником першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченком О.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, та застосовано до підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з її апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Суддя Апеляційного суду міста Києва І.Г. Паленик

Справа №11-сс/796/2841/2018 Категорія: ст. 399 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Вишняк М.В. Доповідач: Паленик І.Г.