Рішення № 74582790, 21.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2805/16 Справа № 202/8927/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Мороз В. П. Доповідач - Посунся (Колодяжна) Н.Є.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Посунся Н. Є.

суддів - Лисичної Н.М., Прозорової М.Л.

при секретарі - Самокиша О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 - про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2015 року, посилаючи на неповне з*ясування судом усих обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та доказам, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає оскаржуване рішення таким, що підлягає зміні, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги Банку, та стягуючи всю суму пред*явленої кредитної заборгованості, райсуд виходив із розрахунку позивача та доведеності позовних вимог.

Такий висновок не в повній мірі відповідає дійсним обставинам, оскільки зроблений в результаті неповного з*ясування обставин справи та без належного врахування доказів.

Так, матеріалами справи встановлено, що на підставі укладеного Кредитного договору від 18.04.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 85 000,00 дол. США зі сплатою відсотків строком до 10.04.2015 року.

Зобов'язання позичальника, за вказаним кредитним договором забезпечені договором поруки від 18.04.2008 року, укладеним з ОСОБА_3

Судом вірно встановлено, що у порушення ст.ст. 526, 527, 629, 1054 ЦК України, в зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 15.07.2014 року виникла заборгованість, яку повинні у солідарному порядку погашати обидва відповідача.

Згідно розрахунку позивача її сума склала 1 195 743,97 грн., що складається з: по тілу кредиту - 47 861,65 дол. США, що за курсом НБУ станом на 15.07.2014 року становить 560 325,91 грн., по відсоткам - 930,07 дол. США, що за курсом НБУ станом на 15.07.2014 становить 10 888,52 грн., пеня - 624 529 грн.

Взявши за основу до стягнення вказану суму заборгованості, суд не з*ясував, не перевірив (а Банк не надав відомості) та залишив без оцінки те, що упродовж часу розгляду справи до ухвалення судом рішення, не будучи сповіщеним про її розгляд, боржник продовжував сплачувати кредитні суми, а саме: 18.08.2014.- 740дол., 02.09.2014 - 700дол., 21.11.2014.- 418дол., загальна сума 1858дол.США., що підтверджено в апеляційній інстанції письмовими доказами та представником Банку. При цьому, остання не заперечувала твердження представника відповідача, що ці суми Банком були зараховані на погашення процентів.

Виходячи з наведеного, того, що вказані суми були реально сплачені до винесення рішення, а тому мають бути враховані, враховуючи, те, що відповідач, як видно із матеріалів справи, після скасування судом заочного рішення знову належно не сповіщався про розгляд справи за новою вказаною ним адресою, а тому був позбавлений можливості надати районному суду в період розгляду справи докази сплати наведених сум, те, що на вимогу апеляційного суду до Банку надати інший розрахунок з врахуванням сплачених сум, саме такий розрахунок наданий не був, - є підстави для зміни рішення в частині стягнутих сум тіла кредиту та процентів.

Оскільки до стягнення пред*явлена сума відсотків 930,07 дол, які фактично виплаченою сумою 1858дол. були відповідачем погашені, то стягнення відсотків є безпідставним, а вказана в резолютивній частині рішення їх сума підлягає виключенню. Залишок суми 927,93дол.( 1858-930,07 ) можливо віднести за рахунок тіла кредиту та відмінусувати від суми тіла кредиту, що в результаті буде складати суму 46 933,72 дол., що за курсом НБУ на 15.07.2014 р. (дата, заявлена у позові) становить 549 124,52 грн.

Враховуючи заявлену відповідачем вимогу про застосування ст.551ч.3 ЦКУ, те, що сума пені- 624 529 грн. значно перевищує розмір збитків, апеляційний суд вважає необхідним на підставі даної норми закону зменшити розмір пені до суми 60 000 грн

Загально стягнутою слід вважати суму кредитної заборгованості - 609 124,50 грн

В зв*язку з цим підлягає зміні стягнута судом сума судового збору, а саме: по 1 218,62грн. з кожного відповідача.

Доводи скарги про необхідність застосування строку позовної давності, про те, що подати в судовому засіданні при повторному розгляді справи заяву про застосування до частини вимог строку позовної давності ОСОБА_2 не мав можливості внаслідок порушення його процесуальних прав, - не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки під час вирішення питання про скасування заочного рішення, у відповідача була можливість одночасно ставити питання про застосування строків позовної давності, чого зроблено не було, а без заявленої такої письмової вимоги законних підстав для врахування позовної давності суд не мав.

Керуючись ст.ст. 307, 309пп1, 3,4 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2015 року - змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» суму кредитної заборгованості: по тілу кредиту - 46 933,72 доларів США, що за курсом НБУ на 15.07.2014 року становить 549124,52 грн.., пеня - 60 000,00 грн., а всього вважати стягнутою суму кредитної заборгованості 609 124,50 грн..; стягнуту судом суму відсотків - 930,07 доларів США - виключити із резолютивної частини рішення.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 218,62грн. з кожного

Рішення чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене у 20-денний строк у касаційному порядку.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: Н.М. Лисична

М.Л. Прозорова