Постанова № 74562549, 08.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«08» червня 2018 року

м. Харків

справа № 638/17561/16-ц

провадження № 22-ц/790/2794/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Семикрас О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Сбербанк», третя особа – ОСОБА_2, про захист прав споживачів та зобов’язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 березня 2018 року, ухвалене суддею Подус Г.С.,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (далі - банк), третя особа – ОСОБА_2, в якому з урахуванням наступних уточнень просила: зобов’язати банк припинити нарахування несанкціонованого овердрафту за поточним (мультивалютним) рахунком № 2620500088549, відкритим для ОСОБА_1; анулювати заборгованість ОСОБА_1 перед банком у вигляді несанкціонованого овердрафту в загальному розмірі 28382,00 грн., з яких тіло заборгованості – 14591,23 грн., проценти та пеня – 13790,77 грн. (а.с. 126-129).

В обґрунтування позову зазначила, що 12 грудня 2014 року між сторонами був укладений Договір № 2620500088549/980/Р щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг «Універсальний» в рамках договору щодо банківського обслуговування (далі – Договір), на підставі якого їй було відкрито вказаний вище рахунок. Також нею було оформлено додаткову картку для ОСОБА_2 В березні 2015 року їй стало відомо про виникнення несанкціонованого овердрафту, в зв’язку з чим вона звернулась до банку за роз’ясненнями. У відповідь їй було повідомлено, що ОСОБА_2 в період з 09 січня по 19 січня 2015 року здійснював операції за допомогою додаткової картки у валюті долар США на території Російської Федерації. У зв'язку з тим, що при здійсненні цих операцій банком було неправомірно застосовано завищений процент комісії за зняття грошових коштів, ОСОБА_2 звернувся до відділення банку з заявою про повернення грошових коштів з урахуванням застосованої комісії. Внаслідок того, що сума списання коштів у гривневому еквіваленті перевищила суму повернення цих коштів, виник несанкціонований овердрафт, який позивач вважає незаконним та неправомірним.

19 квітня 2017 року представник відповідача подав заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 31-33).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 березня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмолено (а.с. 178-181).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 29 березня 2018 року подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування посилається на неправомірність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що несанкціонований овердрафт виникає виключно в разі перевищення клієнтом суми витратного ліміту без погодження з банком. ОСОБА_1 не здійснювала жодних операцій та не ініціювала здійснення таких операцій. ОСОБА_2, як держатель додаткової картки, не повноважний звертатись ані до банку, ані до банків-еквайерів із заявами про повернення грошових коштів, а тому останні не мали права здійснювати такі операції. Банк штучно створив заборгованість ОСОБА_1 у вигляді несанкціонованого овердрафту, повернувши останній кошти у такому ж розмірі, в якому вони були списані з рахунку, але за більш високим курсом долара США до гривні. Відповідачем було порушено строки зарахування коштів на рахунок, який складає 2 дні. Банк навмисно очікував більше місяця та не здійснював операції за транзакціями з метою, щоб застосувати найвищий курс валют та створити заборгованість для відповідача. Судом першої інстанції не досліджено природу виникнення овердрафту, не надано оцінку несвоєчасного проведення транзакцій відповідачем (а.с. 187-191).

03 травня 2018 року представником банку ОСОБА_3 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування посилається на безпідставність та необґрунтованість апеляційної скарги. Зокрема, зазначає на ненаданні позивачем доказів несвоєчасного виконання відповідачем обов’язків щодо зарахування коштів (а.с. 199-201).

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13 квітня 2018 року відкрито апеляційне провадження в даній цивільній справі (а.с. 195-196).

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 08 травня 2018 року закінчено підготовку апеляційного розгляду даної цивільної справи, справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи (а.с. 210).

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач на підставі договору з позивачкою, в якому передбачено договірне списання, правомірно здійснив списання коштів з карткового рахунку. Оскільки за операціями з використанням картки були списані кошти в розмірі більшому, ніж залишок коштів, що були на картковому рахунку позивачки, виник несанкціонований овердрафт, за який умовами передбачено сплату процентів.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 12 грудня 2014 року між банком та позивачем укладено договір № 2620500088549/980/Р щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг «Універсальний» в рамках договору щодо банківського обслуговування, згідно умов якого банк зобов'язується надавати позивачу комплекс послуг, що включені до пакету продуктів і послуг «Універсальний», умови якого погоджені сторонами у цьому Договорі, згідно з умовами банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Сбербанк Росії», затвердженими наказом голови правління банку №37 від 16.01.2012 року, або Умов, що затверджені на зміну вищевказаним (а.с. 6).

Згідно з п. 2.1. Договору, на підставі заяви про відкриття та обслуговування рахунків в рамках пакету продуктів та послуг, банк відкриває позивачу поточний (мультивалютний) рахунок № 2620500088549 та здійснює розрахунково-касове обслуговування позивача на умовах, передбачених цим договором та Умовами.

12 грудня 2014 року позивач звернулась до банку з заявою на випуск додаткової картки для довіреної особи ОСОБА_2 (а.с. 116-117).

Протягом грудня 2014 року - січня 2015 року ОСОБА_2 були проведені витратні операції по зняттю готівкових коштів в доларах США в терміналах Сбербанку Росії в м. Бєлгород, що підтверджується копіями відповідних чеків (а.с. 120-121) та даними виписки з карткового рахунку № 2620500088549 (а.с. 119).

При цьому, згідно умов п. 4.4.11.1. Умов банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Сбербанк Росії», в редакції від 19 листопада 2014 року, у разі, якщо валютою проведення операції з використанням картки є долар США, євро або гривня, та така валюта відрізняється від валюти карткового рахунку, банк здійснює списання з карткового рахунку коштів у валюті карткового рахунку у сумі, що еквівалентна сумі відповідної операції. При цьому сума коштів за такою операцією з використанням картки перераховується у валюту карткового рахунку за комерційним курсом купівлі-продажу для операцій з платіжними картками у відповідних валютах, встановленим банком на день списання з карткового рахунку відповідної суми операцій. Комерційний курс купівлі-продажу іноземних валют для операцій з платіжними картками встановлюється банком щоденно. Інформацію про курс купівлі-продажу іноземних валют для операцій з платіжними картками Банку можна дізнатися у відділеннях банку та/або у контакт-центрі (а.с. 74-104).

20 січня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до банку з заявою щодо відшкодування некоректно утриманої комісії за раніше проведеним операціями (а.с. 109-111).

Згідно ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою ст. 1071 ЦК України передбачено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Умови виникнення та погашення несанкціонованого овердрафту врегульовані п. 4.7. Умов банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Сбербанк Росії».

Так, згідно п. 4.7.5. вказаних Умов, клієнт зобов’язаний сплачувати банку проценти за користування несанкціонованим овердрафтом у розмірі, зазначеному в тарифах по карткових рахунках.

Оскільки внаслідок операцій з використанням додаткової картки кошти були списані в більшому розмірі, ніж залишок на рахунку, у позивача виник несанкціонований овердрафт та банк правомірно нарахував на нього проценти.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують.

Оцінюючи аргументи позивача, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Доводи апеляційної скарги відносно того, що ОСОБА_1 не здійснювала жодних операцій та не ініціювала здійснення таких операцій, а ОСОБА_2, як держатель додаткової картки, не уповноважений звертатись ані до банку, ані до банків-еквайерів із заявами про повернення грошових коштів, а тому останні не мали права здійснювати такі операції, колегія суддів відхиляє з наступних причин.

ОСОБА_1 в заяві на випуск додаткової картки зазначила, що вона погоджується з усіма ризиками за додатковою карткою та несе повну відповідальність за операції, здійснені з використанням додаткової картки. Підписанням вказаної заяви на випуск додаткової картки, позивач уповноважила (надала право) довіреній особі – держателю додаткової картки ОСОБА_2 від її імені та за її рахунок здійснювати операції з використанням додаткової картки в порядку та на умовах, визначених Договором, в рамках якого випускається додаткова картка та/або Умовами банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Сбербанк Росії», в т. ч. за рахунок кредитних коштів в межах встановленого вільного залишку ліміту кредитної лінії/ліміту овердрафту тощо. Підписанням заяви на випуск додаткової картки позивач підтвердила та погодилася з тим, що операції, здійснені/вчинені ОСОБА_2 як представником, створюють для неї юридичні наслідки, передбачені ст. 239 ЦК України.

Враховуючи наведене, позивач уповноважила третю особу на здійснення операцій з додатковою карткою та прийняла на себе відповідальність за такі операції, в тому числі в межах встановленого залишку кредитного ліміту овердрафту, в зв’язку з чим вказані вище доводи позивача є необґрунтованими.

Також колегія суддів приходить до висновку, що позивачем всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України не доведено, шляхом надання суду першої або апеляційної інстанції, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що затримка у поверненні коштів на рахунок позивача відбулась з вини відповідача, а не з вини Сбербанку Росії, до якого ОСОБА_2 звернувся з заявою щодо повернення грошових коштів.

За таких обставин підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки особою, яка подала апеляційну скаргу, не доведено наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення, колегія суддів, переглядаючи справу згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку щодо відсутності підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 375, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає відповідно до п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Постанову складено «08» червня 2018 року.

Головуючий суддя: Судді:ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6