Постанова № 74561767, 08.06.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 тарвня 2018 року м. Чернівці

Справа 727/6902/15-ц

Провадження22-ц/794/466/18

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М. І.

суддів: Владичана А.І., Литвинюк І.М.

секретар Собчук І.Ю.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі – ПАТ «Укрсоцбанк») про захист прав споживача, стягнення коштів за договором банківського вкладу за апеляційною скаргою ПАТ «Укрсоцбанк» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 липня 2016 року,

встановив:

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» про захист прав споживача, стягнення коштів за договором банківського вкладу.

Позовна заява мотивована тим, що 16 грудня 2011 року між сторонами укладено договір банківського вкладу № 16, відповідно до умов якого банк відкрив депозитний рахунок, на який позивач вніс грошові кошти у розмірі 30 000 доларів США, відсоткова ставка сторонами погоджена у розмірі 12 % річних. Внесення коштів підтверджується банком шляхом видачі розпорядження. На депозитний рахунок допускаються додаткові внески. 16 грудня 2011 року на виконання умов вказаного вище правочину позивачем внесено 30 000 доларів США, що підтверджується відповідним розпорядженням відповідача. Крім того, позивачем на виконання умов пункту 1.3 депозитного договору неодноразово вносилися кошти, а саме: 16 березня 2012 року - 900 доларів США на строк до 16 червня 2012 року; 20 березня 2012 року - 8 000 доларів США на строк до 16 червня 2012 року; 18 червня 2012 року - 1 167 доларів США на строк до 16 вересня 2012 року; 16 вересня 2012 року - 955 доларів США на строк до 17 вересня 2012 року; 17 вересня 2012 року - 2 218 доларів США на строк до 16 грудня 2012 року; 17 грудня 2012 року - 1 092 долари США на строк до 17 березня 2013 року; 17 березня 2013 року - 1 128 доларів США на строк до 17 червня 2013 року; 17 червня 2013 року - 2 000 доларів США та 936 доларів США на строк до 17 вересня 2013 року; 17 вересня 2013 року - 5 000 доларів США та 1 029 доларів США на строк до 17 грудня 2013 року; 17 грудня 2013 року - 1 267 доларів США на строк до 17 березня 2014 року; 20 лютого 2014 року - 30 000 доларів США; 17 березня 2014 року - 1 308 доларів США та 550 грн строком до 17 червня 2014 року; 20 травня 2014 року - 1 350 доларів США та 1 680 грн; 20 травня 2014 року - 55 000 грн. до 17 серпня 2014 року; 18 серпня 2014 року - 1 392 долари США та 5 865 грн.; 16 вересня 2014 року - 479 доларів США та 1980 грн; 8 листопада 2014 року - 10 000 євро до 17 грудня 2014 року.

Пунктом 5.5 депозитного договору встановлено, що цей договір набуває чинності з дати підписання та діє до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. На звернення позивача щодо повернення коштів ПАТ «Укрсоцбанк» суму вкладу не повернуло. Отже, на рахунках банку знаходяться 44 761 долари США, 85 075 гривень та 10 000 євро, які внесені на виконання умов договору банківського вкладу від 16 грудня 2011 року.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з ПАТ «Укрсоцбанк» суму вкладу за договором банківського вкладу від 16 грудня 2011 року в розмірі 44 761 долари США, 85 075 гривень та 10 000 євро.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 липня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_3 кошти за договором банківського вкладу від 16 грудня 2011 року №16 у розмірі 44 761 долари США, 85 075 гривень та 10 000 євро.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Посилається на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що між сторонами не укладався договір банківського вкладу, кошти на рахунок банку не вносилися.

У позивача немає жодних рахунків у ПАТ «Укрсоцбанк». Надані позивачем розпорядження не є належним доказом внесення останнім коштів, оскільки не відповідають положенням Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління ОСОБА_4 банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкція № 492).

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами у належній формі укладено депозитний договір, який підписано представником банку - начальником Кіцманського відділення та скріплено печаткою ПАТ «Укрсоцбанк». Внесення коштів до банку підтверджено розпорядженнями, які містять найменування банку (відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку та відбиток печатки банку (філії). Відповідачем порушено умови депозитного договору, а тому останній зобов'язаний повернути позивачу суму вкладу.

Проте, з таким висновком погодитися не можна, оскільки суд дійшов такого висновку внаслідок неповного з’ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким в позові слід відмовити.

Судом встановлено, що 16 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсоцбанк» в особі начальника Кіцманського відділення Чернівецької обласної філії ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті, який скріплено печаткою вказаної вище фінансової установи (т. 1, а.с.8).

Відповідно до пункту 1.1 указаного договору ПАТ «Укрсоцбанк» відкриває позивачу депозитний рахунок, а останній вносить на цей рахунок грошові кошти у розмірі 30 000 доларів США з нарахуванням 12 % річних.

Пунктом 1.2 договору банківського вкладу передбачено, що депозитний вклад залучається на строк з 16 грудня 2011 року по 16 березня 2012 року.

На депозитний рахунок додаткові внески допускаються (пункт 1.3 договору банківського вкладу).

Сторонами у пункті 5.5 банківського вкладу погоджено, що цей договір набуває чинності з дати підписання та діє до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Пункт 1.1.1 договору банківського вкладу визначає, що внесення клієнтом грошових коштів підтверджується банком шляхом видачі розпорядження.

Відповідно до розпорядження від 16 грудня 2011 року позивачем на виконання договору від 16 грудня 2011 року внесено на депозитний рахунок банку 30 000 доларів США.

Позивачем також надано інші розпорядження, відповідно до яких у подальшому у період до 8 листопада 2014 року позивачем внесено на виконання вказаного договору на депозитний рахунок банку кошти.

Відповідно до наданих ОСОБА_3 розпоряджень банку вкладником внесено на депозитний рахунок ПАТ «Укрсоцбанк» 44 761 долари США, 85 075 гривень та 10 000 євро (т. 1, а.с.9-27).

Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12014260110000622 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 3-5 ст. 191 КК України за фактами незаконного привласнення начальником Кіцманського відділення № 933 ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_5 В,Г. коштів громадян, отриманих на підставі фіктивних депозитних угод, в т. ч. від позивача ОСОБА_3 (т. 1, а.с.157-170, 219-237).

Висновками судової почеркознавчої експертизи від 28 січня 2015 року та судової технічної експертизи від 24 лютого 2015 року, які були проведені в межах вказаного вище кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 підтверджено, що підписи на договорі банківського вкладу від 16 грудня 2011 року та вказаних вище розпорядженнях виконано начальником Кіцманського відділення Чернівецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_6 та скріплені належною Кіцманському відділенню Чернівецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» печаткою.

ПАТ «Укрсоцбанк» позову не визнає, заперечує факт укладення між сторонами договору банківського вкладу та внесення позивачем коштів на депозит; зазначає, що в даній банківській установі не обліковуються будь-які депозитні рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_3

Суд першої інстанції, взявши до уваги подані позивачем письмовий договір банківського вкладу, розпорядження на внесення коштів на депозит дійшов висновку про наявність між сторонами договірних відносин, внесення позивачем на депозитний рахунок згаданих коштів та невиконання банком обов’язку повернути кошти у згаданому розмірі.

Такий висновок є помилковим.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина першої статті 1058 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління ОСОБА_4 банку України від 3 грудня 2003 року № 516 (далі – Положення) передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до положень Інструкції № 492 банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8. Інструкції); договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9 Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10 Інструкції).

Пункт 10.1 Інструкції № 492 передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Відповідно до пункту 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління ОСОБА_4 банку України від 1 червня 2011 року № 174 (далі – Інструкція) передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Пунктом 1.1., 1.2 та 1.3. статті 1 Розділу IV Інструкції № 174 передбачено, що цією Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси,тзокрема, заява на переказ готівки (додаток 8) та заява на видачу готівки (додаток 10). Бланки касових документів виготовляються з урахуванням їх зразків друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом. До обов'язкових реквізів касових документів відноситься: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію. При цьому, за приписами вказаної Інструкції заповнення всіх реквізитів касових документів є обовязковим до виконання.

Виходячи з аналізу зазначених норм матеріального права вбачається, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Як слідує з матеріалів справи у ПАТ «Укрсоцбанк» не обліковуються будь-які депозитні рахунки, відкриті на ім'я позивача за відповідний період.

У справі встановлено, що укладений між позивачем та ПАТ «Укрсоцбанк» договір не відповідає за формою та змістом договорам банківського вкладу, типові форми яких були затверджені та діяли у банку станом на 16 грудня 2011 року.

Щодо розпоряджень наданих позивачем слід зазначити наступне. Розпорядження не є касовим документом.

Так, відповідно до п. 2 “Положення про депозитарну та клірингову діяльність ОСОБА_4 банку України” затверджене Постановою ОСОБА_4 банку України від 25 вересня 2013 року №387 розпорядження - документ, що містить вимогу клієнта-постачальника/одержувача до депозитарію або депонента до депозитарної установи про виконання операцій на рахунках у цінних паперах.

Розпорядження-підзаконний акт управління, документ, який видається посадовими особами, державними органами, установами, підприємствами в межах їх компетенції й має обов’язкову юридичну силу щодо громадян (працівників) та підлеглих установ, яким воно адресоване.

Крім того, зі змісту розпоряджень на внесення коштів, на які позивач посилається, як на доказ, укладення договору та внесення коштів, вбачається, що на них відсутні підписи касира.

Таким чином, надані позивачем розпорядження не відповідають звичаям ділового обороту, суперечать визначеним ОСОБА_4 банком України формам ведення та обліку касових операцій і не можуть бути належним доказом, що підтверджує внесення позивачем коштів на рахунок банківської установи на виконання умов договору банківського вкладу.

З даного приводу ОСОБА_4 України, який регулює та наглядає за діяльністю комерційних банків в Україні листом від 14 лютого 2012 року № 11-117/708-1645 про «Роз'яснення про документальне оформлення касових операцій» зазначив, що на підприємствах, що мають одного касира, при необхідності тимчасової його заміни виконання обов'язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника або у разі відсутності посади касира виконання його обов'язків може покладатися за письмовим наказом керівника на бухгалтера, при цьому підпис керівника на видаткових касових документах повинна бути обов'язково. Крім того, зазначено, що керівник при наявності на підприємстві посад головного бухгалтера і касира не має права одноосібно підписувати касові документи.

Згідно з п. 5.1 договору №16 банківського вкладу передбачено, що всі додатки, зміни та доповнення до цього договору мають бути вчинені у письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін з обов’язковим посиланням на цей договір.

Позивач стверджує, що умови договору змінювалися в частині розміру вкладу на строку його дії.

Проте письмова форма внесення таких змін не була дотримана.

Відповідно до договору, наданого позивачем, представник банку ОСОБА_6 діяла на підставі довіреності №17 від 04 січня 2006 року посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7

Судом встановлено, що ОСОБА_6 на момент укладення депозитного вкладу та видачі (підписання) розпоряджень не була уповноваженою особою ПАТ “Укрсоцбанк” на вчинення вказаних дій. Вказана обставина підтверджується листом приватного нотаріуса ОСОБА_7 (т.3 а.с.) від 16 лютого 2015року з якого слідує, що довіреність від імені ПАТ “Укрсоцбанк” начальнику Кіцманського відділення ОСОБА_5 04 січня 2006 року за реєстровим номером №17 посвідчувалася в порядку передоручення, термін дії - 31 грудня 2006 року включно.

Отже, позивач не має право вимоги до банку про повернення вкладу за вказаним правочином.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки у матеріалах справи відсутні квитанції або інші документи про внесення ОСОБА_3 коштів на виконання умов договору банківського вкладу.

Наявність договору між сторонами та розпорядження Кіцманського відділення ПАТ “Укрсоцбанк” не підтверджують внесення коштів до установи банку. Крім того, за обставин у справі, що посадова особа Кіцманського відділення ПАТ “Укрсоцбанк, зловживаючи своїм службовим становищем, протягом тривалого часу, користуючись довірою фізичних осіб, отримувала від них значні суми коштів, як у гривнях так і у іноземній валюті, і від імені банку укладала з ними депозитні договори, при цьому кошти на банківські рахунки не надходили, має місце шкода, яка відшкодовується винною особою у разі доведення вини при наявності судового рішення у кримінальній справі.

Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у позові слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 липня 2016 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживача, стягнення коштів за договором банківського вкладу відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови – 08 червня 2018 року.

Головуючий : (підпис) ОСОБА_8

судді (підпис) А.І. Владичан

(підпис) ОСОБА_9

З оригіналом згідно: