Постанова № 7455318, 11.12.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-27230/09/1270

Категорія №2.11.17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 грудня 2009 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Смішливій І.М.,

в присутності сторін:

від позивача: Галета О.М., довіреність №4104 від 16.11.08; Стратан В.Ф., довіреність №4104 від 16.11.09;

від відповідача №1: Хрипко І.В., Кононенко В.І., довіреність №1-17/11660;

від відповідача №2: не прибув;

третя особа: Гура В.П.

за участю прокурора: Русінова Ю.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Первомайський механічний завод» до Старобільської митниці Луганської області Державної митної служби України, Головного управління державного казначейства України у Луганській області, третя особа- Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімнафтопродукт» про визнання неправомірними дій та стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Закрите акціонерне товариство «Первомайський механічний завод» з адміністративним позовом до Старобільської митниці Луганської області Державної митної служби України про визнання неправомірними дій та стягнення збитків.

19 листопада 2009 року ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача залучено Головне управління Державного казначейства України в Луганській області.

26 листопада 2009 року ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімнафтопродукт».

09 грудня 2009 року ухвалою суду до участі у справі в якості другого відповідача залучено Головне управління Державного казначейства України в Луганській області.

У позовній заяві позивач просив суд: 1) визнати незаконними дії Державної митної служби, Лисичанського митного посту, Старбільської митниці Луганської області на збільшення митної вартості товару, що привело к сплаті збільшеного мита та податку на додану вартість на загальну суму 386264,38 грн.; 2) відшкодувати нанесення збитку Закритому акціонерному товариству «Первомайський механічний завод» на суму 386264,38 грн. за рахунок відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що при складанні митних декларацій №704010002/9/003445 від 15.09.2009 року, №704010002/9/003437 від 15.09.2009 року, №704010002/9/003500 від 24.09.2009 року, №704010002/9/0035519 від 25.09.2009 року на придбане і доставлене на територію України технологічне устаткування митницею була визначена митна вартість товару за ціною договору у розмірі 3980948,00 швейцарських франків, хоча фактична митна вартість товару склала 3703779,00 швейцарських франків, що привело до збільшення розміру оплати митного збору.

В наслідок цього по митними деклараціям було сплачено: №704010002/9/003445 від 15.09.2009 року мита 143350,93 грн., ПДВ 1066531,52 грн.; №704010002/9/003437 від 15.09.2009 року мита 78592,24 грн., ПДВ 1120345,73 грн.; №704010002/9/003500 від 24.09.2009 року мита 321490,20 грн., ПДВ 1882252,45 грн.; №704010002/9/0035519 від 25.09.2009 року мита 22701,69 грн., ПДВ 912607,85 грн.

Позивач вважає, що розмір митної вартості товару при оформленні документів був необґрунтовано завищений, чим підприємству був нанесений збиток у сумі 386264,38 грн.

02 грудня 2009 року у судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог в якій просив суд: визнати неправомірними дії Державної митної служби, Лисичанського митного посту, Старобільської митниці Луганської області на збільшення митної вартості товару, що привело к сплаті збільшеного мита та податку на додану вартість на загальну суму 386264,38 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Первомайський механічний завод» нанесені збитки на суму 386264,38 грн.

09 грудня 2009 року у судовому засіданні представник позивача надав заяву про зміну редакції позовних вимог в якій просив суд викласти вимоги у такій редакції: визнати дії Старобільської митної служби Державної митної служби України на збільшення митної вартості товару, що привело к сплаті збільшеного мита та податку на додану вартість на загальну суму 386264,38 грн., - незаконними, інші вимоги залишити без змін.

Відповідно до частині 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Представник відповідача №1 - Старобільської митниці Луганської області Державної митної служби України у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі посилаючись на його необґрунтованість.

Представник відповідача №2 - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі посилаючись на його необґрунтованість.

Представник третьої особи проти позову у судовому засіданні заперечувала.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач субєкт господарювання Закрите акціонерне товариство «Первомайський механічний завод» (надалі ЗАТ «Первомайський механічний завод») зареєстровано 27.03.2001 року виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31463293, адреса місцезнаходження: 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Правіка, буд. 1.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ «Первомайський механічний завод» - (Лізингоотримувач) уклало договір фінансової оренди (лізинг) №01-ФЛ/НСК-09-193юр від 29.07.2009 року з ЗАТ Агентство «Афіна-Палада» - (Лізингонадавач) за умовами якого ЗАТ Агентство «Афіна-Палада» зобовязалося на умовах окремо укладеного договору купівлі-продажу придбати у фірми GALIKA AG (Швейцарія, Цюріх) та передати у власність ЗАТ «Первомайський механічний завод» технологічне устаткування у складі та цінах, перелік якого додається до договору в додатку №1.

Згідно з переліком постачання імпортного товару повинне було здійснюватися двома партіями, з яких у першій партії 8 одиниць устаткування на суму 2373107,00 швейцарських франків, а в другій партії 2 одиниці устаткування на суму 1330672,00 швейцарських франків, всього на загальну суму 3703779,00 швейцарських франків та передається Лізингоотримувачу двома партіями у фінансову оренду для підприємницьких цілей.

ЗАТ «Первомайський механічний завод» на виконання умов придбання устаткування здійснило оплату у загальній суму 5557092,03 грн. платіжними дорученнями:

- №1530 від 08.09.2009 року на суму 4170000,00 грн.;

- №1556 від 10.09.2009 року на суму 63000,00 грн.;

- №1678 від 23.09.2009 року на суму 934092,03 грн.;

- №1700 від 24.09.2009 року на суму 390000,00 грн.

Також, згідно п.2.1. договору №01-ФЛ/НСК-09-193юр від 29.07.2009 року передбачено, що Лізингонадавач надає фінансову оренду Лізингоотримувачу (відстрочення платежу) строком на 3 роки та за користування відстрочення платить процентну ставку 4,96% або 277169,00 швейцарських франків.

Відповідно договору №01-ФЛ/НСК-09-193юр від 29.07.2009 року технологічне устаткування було придбане і доставлене на митну територію України на ділянку митного посту Лисичанськ, Луганської області.

ТОВ «Хімнафтопродукт», що здійснює декларування на підставі свідоцтва на здійснення митної брокерської діяльності від 10.12.2002 року №70200/039 БМ-01820, на підставі договору-доручення №10 від 23.01.2008 року, укладеного із ЗАТ «Первомайський механічний завод» здійснило митне оформлення товару за митними деклараціями №704010002/9/003445 від 15.09.2009 року, №704010002/9/003437 від 15.09.2009 року, №704010002/9/003500 від 24.09.2009 року, №704010002/9/0035519 від 25.09.2009 року з урахуванням вартості товару за договором №01-ФЛ/НСК-09-193юр від 29.07.2009 року у розмірі 3703779,00 швейцарських франків плюс фінансовий інтерес фірми ЗАТ Агентство «Афіна-Палада» у розмірі 277169,00 швейцарських франків, всього 3980 948,00 швейцарських франків.

Таким чином, ТОВ «Хімнафтопродукт» був здійснений розрахунок митної вартості товару, отриманого ЗАТ «Первомайський механічний завод» не в розмірі вартості товару за договором - 3703779,00 швейцарських франків, а з урахуванням фінансового інтересу Лізингонадавача - фірми ЗАТ Агентство «Афіна-Палада» у розмірі 277169,00 швейцарських франків, тобто у загальній сумі 3980 948,00 швейцарських франків.

З огляду на те, що у відповідності до приписів ст. 165 Митного кодексу України на митний орган покладено обовязок контролювати правильність митної вартості товарів, оформлення та пропуску через митний кордон України, суд погоджується з позивачем щодо необґрунтованого завищення розміру митної вартості товару при оформленні документів, чим підприємству був нанесений збиток у сумі 386264,38 грн.

Втім, суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обовязок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані Митним кодексом України №92-І від 11.07.2002 року та іншими законами і нормативно-правовими актами України.

Зокрема, відповідно до ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на повязаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не повязані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі обєктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, повязаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, повязаних з пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у звязку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, повязані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню:

а) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

б) витрати на транспортування після ввезення;

в) податки та збори (обовязкові платежі), які справляються в Україні.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є повязаними між собою особами або хоч і є повязаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозвязку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються повязаними між собою тільки в разі, якщо:

1) вони є посадовими особами або керівниками підприємств один у одного;

2) вони є партнерами у спільній підприємницькій або іншій діяльності, яку не заборонено законодавством;

3) вони є роботодавцем і найманим працівником;

4) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

5) один з них прямо або опосередковано контролює іншого;

6) обидва вони прямо або опосередковано контролюються третьою особою;

7) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу;

8) вони є членами однієї сімї.

Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистрибютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються повязаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один з критеріїв частини пятої цієї статті.

При продажу товарів між повязаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартість є максимально наближеною до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або майже в той же час:

1) вартості операції при продажу неповязаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 271 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 272 цього Кодексу.

У разі застосування вимог частини сьомої цієї статті належним чином враховується наявна у митного органу та подана декларантом інформація щодо різниці в комерційних умовах продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині другій цієї статті, та витратах, які звичайно понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не повязані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець повязані між собою.

Визначення вартості операцій, зазначених у пунктах 1-3 частини сьомої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта і тільки з метою порівняння. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.

Використані декларантом відомості повинні бути обєктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Таким чином, із аналізу приписів норми ст. 267 Митного кодексу щодо порядку визначення митної вартості до ціни, яка була виплачена або підлягає виплаті можна дійти висновку, що не допускається включення ніяких інших витрат, окрім тих, які вказані в даній статті.

Цей же порядок визначає й наказ Державної митної служби України №74 від 31.01.2007 року, яким закріплені положення і рекомендації, які стосуються окремих положень Митного кодексу України щодо визначення митної вартості товарів. Зокрема у п.4.4. даного Положення визначено, що термін «ціна фактично сплачена або ціна, що підлягає сплаті», що використовується в абзаці першому статті 267, стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Таким чином, потік дивідендів або інших платежів від покупця до продавця, які не стосуються імпортних товарів, не є частиною митної вартості цих товарів.

У відповідності з п.1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР передбачено, що поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на обєкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі обєкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до п.4.3. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, повязаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання обєктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обовязкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Крім того, згідно п. 1.8. Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом Державної митної служби України №821 від 27.09.2006 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.10.2006 року за номером №1128/13002, передбачено, що відповідно до вимог пункту 4.3 статті 4 Закону для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками ПДВ, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, повязаних з імпортом таких товарів, плати за використання обєктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, увізного мита, а також інших податків, зборів (обовязкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Тому, з огляду на викладене суд дійшов висновку, що сума 277169,00 швейцарських франків, яка вказана у Додатку №2 до договору №01-ФЛ/НСК-09-193юр від 29.07.2009 року є відсотком, який повинно сплатити ЗАТ «Первомайський механічний завод» фірмі ЗАТ Агентство «Афіна-Палада» за розстрочення платежу. Дані відносини є договірними між двома юридичними особами з приводу порядку оплати і ніякого відношення до вартості (ціни) товару або сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, повязаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, не мають.

Отже, операція фінансового лізінгу підпадає під визначення терміну «постачання товарів», передбаченого п.1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», тому при передачі майна по договору фінансового лізінгу Лізингонадавач нараховує податкові зобовязання по ПДВ на вартість товару без урахування відсотків і комісій, що відповідає приписам норми п.п. 3.1.1. Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином суд погоджується з позивачем, що ЗАТ «Первомайський механічний завод» повинен був сплатити митну вартість товару, з урахуванням мита та ПДВ, у розмірі 5161608,61 грн., а не 5547872,99 грн., що на 386264,38 грн. більше, внаслідок щого ЗАТ «Первомайський механічний завод» нанесений збиток на вказану суму.

Відповідно до п.5 ст.1 Митного кодексу України декларант - юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а відповідно п.14 ст.1 Митного кодексу України митний орган отримавши декларацію проводить митне оформлення, закріплюючи результати митного контролю товарів, що переміщуюстья через митний кордон України і ці дії і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Відповідно ст.11 Митного кодексу України безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Тому, митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують зокрема такі основні завдання, як здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення (п.6 ст.11).

Таким чином, з урахуванням викладеного та аналізу норм чинного законодавства з митної справи суд погоджується з позивачем, що при здійсненні митного оформлення товарів за ВМД №704010002/9/003445 від 15.09.2009 року, №704010002/9/003437 від 15.09.2009 року, №704010002/9/003500 від 24.09.2009 року, №704010002/9/0035519 від 25.09.2009 року посадові особи Старобільської митниці діяли в порушення норм чинного законодавства, чим спричинили ЗАТ «Первомайський механічний завод» збитки у сумі 386264,38 грн., тому у суду є підстави для визнання дій митного органу незаконними, оскільки потягли за собою спричинення позивачеві збитків та порушення його законних прав та інтересів.

Представник відповідача №1 Старбільської митниці не навів суду доказів, які б згідно з чинним законодавством України спростовували доводи позивача.

Що стосується відповідача №2 Головного управління державного казначейства України у Луганській області. Межі повноважень органів казначейства встановлено постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 21.12.2005 року про затвердження Положення про Державне казначейство.

Таким чином, аналіз чинного законодавства та встановлених у судовому засіданні обставин дозволяє суду дійти висновку про те, що вимоги позивача у справі щодо визнання дій Старобільської митної служби Державної митної служби України на збільшення митної вартості товару, що привело к сплаті збільшеного мита та податку на додану вартість на загальну суму 386264,38 грн. - незаконними та стягнення з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Первомайський механічний завод» нанесених збитків на суму 386264,38 грн., відповідають чинному законодавству України, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з платіжним дорученням №1883 від 23.10.2009 року ЗАТ «Первомайський механічний завод» сплатило державне мито за надання адміністративного позову до Старобільської митниці в сумі 3 грн. 40 коп. С удове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Первомайський механічний завод» до Старобільської митниці Державної митної служби України, Головного управління державного казначейства України у Луганській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімнафтопродукт» про визнання неправомірними дій та стягнення збитків, задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Старобільської митниці Державної митної служби України щодо збільшення митної вартості товару, що призвело к сплаті збільшеного мита та податку на додану вартість на загальну суму 386264,38 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Первомайський механічний завод» нанесені збитки на суму 386264 грн. 38 коп.

Стягнути з державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Первомайський механічний завод» судові витрати у сумі 3862 грн. 64 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 16 грудня 2009 року.

СУДДЯ