Рішення № 74547019, 04.06.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/1173/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року м. Костянтинтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання Франчук А.О., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 65406,12 грн. за кредитним договором б/н від 26 липня 2010 року, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 26.07.2010 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 6600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав.

У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 31.01.2018 року має заборгованість у загальному розмірі 65406,12 грн., яка складається з такого:

- 2385,49 грн. - заборгованість за кредитом;

- 55240,27 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом;

-4189,59 грн. – заборгованість за пенею та комісією;

- штрафи: 500,00 грн. – фіксована частина, 3090,77 грн. – процентна складова.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «ПриватБанк».

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підтримав повністю з підстав, наведених в позовній заяві, додавши, що право позивача на зміну тарифів передбачено «Умовами та правилами надання банківських послуг». Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав частково, підтримав поданий відзив, в якому зроблена заява про застосування строків позовної давності в частині позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом (а.с.61-62), пояснивши, що дійсно між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір. Відповідач належним чином не виконував зобов’язання за договором, а тому утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2385,49 грн., яку відповідач не оспорює. Проте, на думку відповідача, розмір заборгованості по процентам за користування кредитом позивачем визначений невірно. Крім того, вважав, що позивачем неправомірно нарахована неустойка за даним кредитним договором, оскільки Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» накладений мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов’язаннями на час проведення антитерористичної операції громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають у населених пунктах, визначених у затвердженому КМУ переліку, де провадилася антитерористична операція.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути уклепаний лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 26 липня 2010 року ОСОБА_3 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та виявив бажання про оформлення на своє ім’я банківської послуги Платіжна карта кредитка «Універсальна», у якій зазначив свої персональні дані. У заяві відповідач погодився з тим, що підписана заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, а також підтвердив факт ознайомлення та згоди з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку, які були надані йому для ознайомлення (а.с.10).

З довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» вбачається, що Договором передбачена базова % ставка на місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів на рік) – 2,5%; комісія за кредитне обслуговування відсутня; розмір щомісячних платежів 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним (а.с.11).

Зазначене свідчить про обізнаність відповідача з порядком та умовами погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків та інших платежів.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється на рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Згідно із довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_3 (а.с.79), 27.07.2010 року встановлено кредитний ліміт 3000,00 грн., 04.07.2011 року кредитний ліміт знижено до 950, 00 грн., 25.07.2011 року кредитний ліміт знижено до 730,00 грн., 26.09.2011 року кредитний ліміт знижено до 360,00 грн., 19.03.2012 року кредитний ліміт збільшено до 6600,00 грн., 14.05.2014 року кредитний ліміт знижено 2800,00 грн., 06.09.2014 року кредитний ліміт знижено 2390,00 грн.

Надання позивачем кредитних коштів відповідачу підтверджується виписками за картрахунками, які мають статус первинного документу та фіксують факт виконання госоперацій (а.с. 74-78).

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, відповідач зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Проте, відповідач взяті на себе зобов’язання за договором належним чином не виконав, останній частковий платіж за договором здійснив 16 квітня 2014 року, що має відображення у виписці за картрахунком (а.с. 74).

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором б/н від 26.07.2010 року (а.с.6-8), вбачається, що станом на 31.01.2018 року нарахована позивачем заборгованість за кредитом складає 2385,49 грн., заборгованість за процентами складає 55240,27 грн., заборгованість за пенею та комісією складає 4189,59 грн., заборгованість по судовим штрафам 3590,77 грн., загальна сума заборгованості складає 65406,12 грн.

При цьому, із розрахунку заборгованості вбачається, що з 01.09.2014 року по 31.01.2018 року проценти за користування кредитними коштами нараховувались позивачем у порядку та у розмірі, що не передбачені умовами кредитного договору.

Статтею 1056-1 ЦК України (в редакції чинній на момент укладення кредитного договору) встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч.1). Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку (ч.2). Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною (ч.3).

З заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, довідки про умови кредитування, підписаних відповідачем, вбачається, що ним погоджена процентна ставка на місяць (нараховується за залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів на рік) – 2,5%.

Одночасно, суд відхиляє доводи представника позивача про те, що право позивача на зміну тарифів передбачено «Умовами та правилами надання банківських послуг» з огляду на таке. Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Проте, належних та допустимих доказів правомірності застосування іншої, ніж передбачено договором процентної ставки представником позивача не надано та про наявність таких доказів не зазначено.

Крім того, статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1ст. 261ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Строк сплати процентів встановлено щомісяця до 25 числа за попередній місяць, отже строк позовної давності стосовно вимог про стягнення заборгованості за процентами за період до 24 березня 2015 року пропущено, оскільки позивач звернувся до суду лише 23 березня 2018 року. Про збільшення строку позовної давності сторони письмово не домовлялись, отже, слід застосовувати встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності у три роки.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідна заява зроблена у відзиві на позовну заяву (а.с. 61-62). Тому, відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові в цій частині.

Отже, проценти за користування кредитом, в межах строку позовної давності за період з 23 березня 2015 року по 31 січня 2018 року включно виходячи з базової процентної ставки 30,00 % на рік повинні дорівнювати:

-з 23.03.2015 року по 31.01.2018 року – 2385,49 грн. х 0,0833% (30%/360 днів) х 1045 дні прострочки = 2069,10 грн.

Суд також вважає неправомірним нарахування позивачем за даним Договором неустойки (штрафів) у розмірі 3590,77 грн., нарахованих при подачі позову, та пені та комісії у розмірі 4189,59 грн. виходячи з такого.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг, у разі виникнення прострочених зобов’язань на суму від 100 грн., включаючи прострочені зобов’язання, передбачені п.п. 2.1.1.12.6.2., 2.1.1.12.8.1 Умов та Правил, позичальник сплачує Банку пеню, яка розраховується як: ПЕНЯ = базова процентна ставка за договором / 30 (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. (одноразово). Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту (а.с. 33 зворот).

Як вбачається з виписки по кредитному рахунку (а.с.74-78) відповідачу комісія не нараховувалась, отже сума 4189,59 грн. є пенею. З розрахунку заборгованості вбачається, що пеня нараховувалась у період з 01 серпня 2014 року по 31 січня 2018 року (а.с.6-8).

Пунктом 2.1.1.7.6 вищезазначених Умов передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій (а.с.31).

14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до ст. 2 якого забороняється на час проведення антитерористичної операції нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

У п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень вище зазначеного Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов’язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30.10.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п. 15 ч. 1 цього Розпорядження м. Костянтинівка (Костянтинівська міська рада) Донецької області, де зареєстрований відповідач, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Проте, 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30.10.2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року було визнано нечинним (справа № 826/18330/14).

Згідно із ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції – це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і до цього переліку включено м. Костянтинівка Донецької області.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, тому в даному випадку слід застосувати положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

За таких обставин, суд вважає, що відповідач звільняється від сплати неустойки (штрафів) у розмірі 3590,77 грн. та пені у розмірі 4189,59 грн., а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Таким чином, без врахування нарахованих штрафів та пені, загальний розмір заборгованості відповідача за договором б/н від 26.07.2010 року становить 4454,59 грн., та складається з: 2385,49 грн. – заборгованість за кредитом; 2069,10 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом.

Отже, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 26.10.2010 року у загальному розмірі 4454,59 грн.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд пропорційно до розміру задоволених вимог (позов задоволено на 6,81%) присуджує стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 119,99 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, до ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 26 липня 2010 року у розмірі 4454 (чотири тисячі чотириста п’ятдесят чотири) грн. 59 коп., яка складається з такого:

- 2385 (дві тисячі триста вісімдесят п’ять) грн. 49 коп. – заборгованість за кредитом;

- 2069 (дві тисячі шістдесят дев’ять) грн. 10 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення пені та комісії, а також судових штрафів – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЕДРПОУ 14360570 на розрахунковий рахунок 29092829003111, МФО 305299) судовий збір у розмірі 119 (сто дев’ятнадцять) грн. 99 коп.

Встановити строк для складення повного тексту рішення - 08 червня 2018 року, відклавши до цього строку складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О.В.Каліуш