Рішення № 74540231, 24.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4334/16 Справа № 188/1040/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Посунся (Колодяжна) Н.Є.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді: Посунся Н. Є.

суддів – Баранніка О.П., Прозорової М.Л.

при секретарі – Самокиша О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 – про стягнення кредитної заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2015 року, посилаючись на його незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши доводи скарги, матеріали справи, вважає, що оскаржуване рішення підлягає зміні в частині стягнутої суми кредитної заборгованості, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до заяви від 20.04.2012 року, позивач надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі 25000,00 гривень на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на залишок суми заборгованості за кредитом.

Згідно з розрахунком заборгованості наданим позивачем, станом на 31.05.2015 року, внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 68716,53 гривень, яка складається з: 45764,95 гривень - заборгованість за кредитом; 18631,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 571,21 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 3248,41 грн. - штраф (процентна складова).

Керуючись ст..ст. 549, 611, 625, 627, 634, 639, 640, 1054 ЦК України районний суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Банку та стягнув на користь останнього з відповідача заборгованість за кредитом, процентами та штрафи. При цьому в задоволенні вимог про стягненні пені та комісії – відмовив, так як не допускається подвійна відповідальність одного виду за одне і теж правопорушення – щодо пені, та недоведеністю вимог щодо комісії.

З висновком районного суду в частині стягнутої суми заборгованості повністю погодитись не можна, з огляду на наступне.

Згідно ст.ст. 509, 526, 610, 625, 1054 ЦК України, цивільні права та обов’язки, виникають, зокрема, з договорів, і повинні належно виконуватися; позичальник зобов’язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор управі вимагати виконання порушеного зобов’язання.

Заперечуючи проти суми заборгованості, відповідач стверджував, що кредитний ліміт був 25000,00 грн., всього витрачено 28069,17 грн., заборгованість його перед Банком становить 7763,00 грн..

Це твердження відповідача судом перевірено не було та мотиви з даного питання у рішенні відсутні.

Із розрахунку кредитної заборгованості (а.с 4 зворот) видно, що на 02.02.2015 року сальдо поточної заборгованості складало суму 27547,38 грн., однак через 4 дні, на 06.02.20154 року сальдо поточної заборгованості склало суму 44680,00 грн.. На з’ясування такої невідповідності на запит апеляційного суду позивач надав ще один розрахунок (а.с. 136-147).

Видно і це не оспорювалось представником Банку, що на 01.02.2015 року у відповідача вже малась заборгованість у сумі 34989, 96 грн., однак, не дивлячись на значну суму заборгованості, Банк начебто надає у ці дати у загальному розмірі суму 18667 грн., після чого заборгованість склала ще більшу суму – 52122,59 грн..

При цьому, відповідач не визнавав збільшення кредитного ліміту, а представник Банку такі протиріччя в порушення ст.. 10, 60 ЦПК України пояснити не зміг та на неодноразові вимоги і ухвалу апеляційного суду, згідно якої Банк зобов’язувався надати суду розрахунок суми заборгованості на 02.02.2015 року та правове обґрунтування і докази збільшення кредитного ліміту - проігнорував.

Розрахунок заборгованості, наданий Банком є незрозумілим, необґрунтованим, так як позивач вказує, що 20.04.2012 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 25000,00 грн., однак розмір основного боргу складає 45764,95 грн..

Виходячи з принципу рівності сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, враховуючи, що Банком не надано належних та допустимих доказів підвищення кредитного ліміту відповідачеві, та обґрунтування розрахунку, - апеляційний суд вважає за необхідне, взявши за основу пояснення відповідача та його визнання кредитної заборгованості в сумі 7763,00 грн., - рішення змінити, зменшити стягнуту суму заборгованості з 68145,32 грн. до 7763,00 грн., виключивши складові заборгованості, а саме: 45764,95 – заборгованість за кредитом, 18631,96 грн. – заборгованість по відсоткам, 3248,41 грн. – штраф та вважати загальну суму, яка підлягає стягненню – 7763,00 грн..

Таким чином, районний суд при розгляді даної справи допустив неповноту, помилково вважав доведеними вимоги Банку щодо вказаної суми заборгованості, в зв’язку з чим, рішення підлягає зміні в частині стягнутої суми заборгованості, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 307, п.п. 1-2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд –

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2015 року – змінити, зменшивши стягнуту суму заборгованості з 68145,32 грн. до 7763,00 грн., виключивши складові заборгованості, а саме: 45764,95 – заборгованість за кредитом, 18631,96 грн. – заборгованість по відсоткам, 3248,41 грн. – штраф та вважати загальну суму, яка підлягає стягненню – 7763,00 грн..

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене у 20-денний строк у касаційному порядку.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.П. Бараннік

ОСОБА_3