Ухвала суду № 74515151, 17.04.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4104/18

Провадження № 1-кс/201/3337/2018

УХВАЛА

Іменем України

17 квітня 2018 року Жовтневий районний суд

міста Дніпропетровська

у складі:

головуючого – слідчого судді Трещова В.В.,

секретаря

судового засідання – ОСОБА_1,

за участю:

прокурора – Манжилея М.В.,

слідчого – Абрамової О.В.,

адвоката – ОСОБА_2,

підозрюваного – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12018040650000924 від 16.04.2018 року, клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4, погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ч.2 ст.189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що 16.04.2018 року приблизно о 03:30 годині, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи за адресою: ж/м Сокіл, 1, провулок Екіпажний, 3 в м. Дніпро, побачив моторолер марки «Lifan 125Т-6», світло сірого кольору, 2007 року випуску, він код: LF 3NCJ609713301660, державний номерний знак «АЕ5495АА», вартістю 25 000 гривень, який належав потерпілому ОСОБА_6, який останній визначив, як об’єкт свого злочинного посягання.

Далі, ОСОБА_3, перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний, корисливий умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, моторолером марки «Lifan 125Т-6», д.н. «АЕ5495АА», вчиняючи злочин повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, підійшов до моторолера марки «Lifan 125Т-6», д.н. «АЕ5495АА», після чого, застосовуючи металевий дріт привів двигун вказаного моторолера у дію, тим самим виконав всі дії, спрямовані на незаконне заволодіння транспортним засобом, моторолером марки, «Lifan 125Т-6», світло сірого кольору, 2007 року випуску, з він код: LF 3NCJ609713301660, державний номерний знак «АЕ5495АА», який належав ОСОБА_6. Після чого, з метою доведення свого злочинного умислу, до кінця, ОСОБА_3 сів за кермо вказаного моторолеру та почав пересуватись вулицями м.Дніпра, та з місця вчинення ним злочину зник.

Умисні дії ОСОБА_3, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого повторно, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

16.04.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_3 тримання під вартою у зв’язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягли. Прокурор просив визначити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували посилаючись на відсутність ризиків впливу підозрюваного на хід слідства та співробітництво підозрюваного зі слідчим.

Вислухавши сторони, дослідивши надані докази, суд, приходить до наступного.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Частиною 1 ст.194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;

3. недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Крім того, про обґрунтованність підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення свідчать покази потерпілого та свідка, протокол огляду місця злочину, які у своїй сукупності свідчать про обгрунтованність підозри.

Також, суд враховує позицію ЄСПЛ викладену у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Також на думку суду, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.

Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, так як підозрюваний підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджується копією пред'явленої йому підозри. При цьому суд враховує, що підозрюваний раніше неодноразово судимий, скоєний ним злочин є тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 8 років, тому він перебуваючи на волі може, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків та потерпілих, з метою уникнення покарання, а також знищити, пошкодити чи спотворити речові докази, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі.

Виходячи з вищенаведених обставин, а також враховуючи наявні дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, на утриманні дітей не має, неодружений, підозрюється у скоєнні злочину, який є тяжким, не має достатньо міцних соціальних зв’язків за місцем свого фактичного проживання та постійного офіційного джерела доходів, фактично не проживає за місцем своєї реєстрації, суд приходить до висновку про те, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Враховуючи викладене, а також оцінюючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, відомостей про його особу наданих органом досудового розслідування, суд вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів до підозрюваного є не доцільним, оскільки вони не можуть виключити можливі ризики, з якими прокурор обґрунтовує дане клопотання.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

Вирішуючи питання строку утримання підозрюваного під вартою, суд приходить до висновку про те, що слідчим та прокурором не доведено належними та достатніми доказами того, що у даній справі слід встановити цей строк саме у максимально передбаченому КПК України розмірі (60 діб), оскільки у даній справі самі найважливіші докази вже отримано слідчим, а саме вилучено об’єкт посягання (транспортний засіб моторолер марки, «Lifan 125Т-6», світло сірого кольору, 2007 року випуску, з він код: LF 3NCJ609713301660, державний номерний знак «АЕ5495АА») допитано потерпілого та частину свідків. Згідно пояснень слідчого в судовому засіданні у даному кримінальному провадженні необхідно провести ще 2 експертизи, допитати додаткових свідків, вилучити відео з нагрудних камер співробітників ППС, провести деякі інші слідчі дії. За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що для виконання перелічених слідчим дій достатньо 30 днів, а у випадку виникнення питання про необхідність продовження тримання під вартою підозрюваному за наявності для цього відповідних підстав, слідчий та прокурор не позбавлені можливості звернутися до суду з відповідним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 30 днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є 14 травня 2018 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_3, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 820172, застави у розмірі 88100 гривень, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_3, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя В.В. Трещов