Рішення № 74503510, 04.06.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 696/698/17

2/703/614/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Прилуцького В.О.

з секретарем судового засідання Бондаренко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Кам'янського районного нотаріального округу Черкаської області Богданова Галина Юріївна, служба у справах дітей Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області, про визнання договору іпотеки недійсним

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки від 21 червня 2007 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 21 червня 2007 року між ним та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», було укладено договір № 905/06-034-433 про надання відновлювальної кредитної лінії в розмірі 20000 доларів США з кінцевим строком повернення не пізніше 20 червня 2032 року.

В цей же день між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № Ід 1-905/06-034-433, за умовами якого вона в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 905/06-034-433, укладеним між ОСОБА_1 і банком, передала в іпотеку житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що як на час укладення договору іпотеки, так і на даний час у переданому в іпотеку будинку проживає неповнолітня дочка позивача та відповідача ОСОБА_3, проте при укладенні договору іпотеки не отримувався дозвіл органу опіки та піклування на його укладення, позивач просив суд визнати недійсним цей договір.

На розгляд справи сторони та їх представники не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В направлених до суду заявах позивач, представник банку, відповідач ОСОБА_3 та представник органу опіки і піклування просили розглядати справу у їх відсутності. Позивач підтримав позов, відповідач ОСОБА_3 позов визнала, орган опіки та піклування також просив задоволити позов.

Відповідач - ПАТ «Укрсоцбанк» - позов не визнав. В направлених до суду запереченнях зазначив, що банком здійснювалась перевірка щодо належності іпотекодавцю предмету іпотеки, місце його проживання та наявність осіб, у тому числі неповнолітніх, які проживають у цьому будинку та їх право на користування ним. Однак наявність проживання неповнолітніх дітей в будинку та їх право на користування встановлено не було. Банк, також, просив застосувати до вимог позовну давність, враховуючи, що батькам неповнолітньої було відомо про укладення договору з моменту його підписання.

Дослідивши матеріали справи, ознайомившись із думкою сторін, суд вважає, що в позові належить відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 червня 2007 року між ОСОБА_1 і акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 905/06-034-433, у відповідності з п. 1.1.1 якого позивач отримав кредит в межах максимального ліміту заборгованості у розмірі 20000 доларів США з кінцевим терміном повернення до 20 червня 2011 року.

В цей же день між ОСОБА_3 і акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено іпотечний договір № ІД 1-905/06-034-433, який посвідчено приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу Богдановою Г.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 2408.

Згідно з п. 1.1 цього договору ОСОБА_3, що є майновим поручителем за зобов'язаннями ОСОБА_1 за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 905/06-034-433 від 21 червня 2007 року, передала в іпотеку у якості забезпечення виконання позивачем його зобов'язань жилий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1.

У відповідності із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 на час укладення іпотечного договору відповідач ОСОБА_3 мала неповнолітню дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батьком дитини є ОСОБА_1.

Судом встановлено, що під час укладення договору іпотеки, відповідач ОСОБА_3 надала банку довідку Кам'янської міської ради № 2218 від 14 червня 2007 року, згідно з якою станом на 14 червня 2007 року в будинку АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований.

Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

За змістом цієї норми закону, а також статей 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», статті 177 СК України дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах - обов'язок батьків. З метою гарантування декларованого державою пріоритету інтересів дитини закон передбачає додаткові засоби контролю з боку держави за належним виконанням батьками своїх обов'язків, установлюючи заборону для батьків малолітньої дитини вчиняти певні правочини щодо її майнових прав без попереднього дозволу органу опіки та піклування.

Згідно частин четвертої та п'ятої статті 177 СК України орган опіки та піклування проводить перевірку заяви про вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини та надає відповідний дозвіл, якщо в результаті вчинення правочину буде гарантоване збереження права дитини на житло.

За змістом частини шостої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) і суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, може бути визнаний судом недійсним. Такий правочин є оскаржуваним.

За таких обставин вчинення батьками малолітньої/неповнолітньої дитини певного правочину за відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує установлену статтею 177 СК України заборону. Проте сам по собі цей факт не є безумовним підтвердженням наявності підстав для визнання правочину недійсним. Правочин може бути визнаний недійсним, якщо його вчинення батьками без попереднього дозволу органу опіки та піклування призвело до порушення права особи, в інтересах якої пред'явлений позов, тобто до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини щодо житлового приміщення.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що: 1) дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах - обов'язок батьків; 2) сама по собі відсутність попереднього дозволу органу опіки та піклування не є беззаперечною підставою для визнання договору іпотеки недійсним.

Виключно на батьків, як законних представників дітей, покладено обов'язок діяти в інтересах дитини та вживати необхідних заходів з метою максимального забезпечення прав та інтересів дитини. Такі обов'язки не можуть перекладатися на інших осіб.

Судом встановлено, що на час укладання договору іпотеки батьки неповнолітньої ОСОБА_2 свідомо отримали кредит та передали в іпотеку будинок.

Відповідно до частин другої та третьої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» (у редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки) діти - члени сім'ї власника житлового приміщення мають право користування займаним приміщенням на рівні з власником. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

У відповідності із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 7 квітня 2004 року власником переданого в іпотеку будинку є ОСОБА_3. Згідно з копією паспорта відповідача ОСОБА_3, з 8 квітня 2004 року її зареєстрованим місцем проживання був саме цей будинок. 13 червня 2007 року вона, як і ОСОБА_1, знялась з реєстраційного обліку та в цей же день зареєструвала своє місце проживання по АДРЕСА_2.

Згідно з довідкою УДМС України в Черкаській області від 8 вересня 2017 року, відповідач ОСОБА_3 повторно зареєструвала своє місце проживання в переданому в іпотеку будинку 13 липня 2007 року, тобто через 2 тижня після укладення договору іпотеки.

Неповнолітня ОСОБА_2 не є співвласником будинку, переданого в іпотеку. Вона набула права користування житлом, як член сім'ї власника відповідно до статті 405 ЦК України, статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» та зберігає це право протягом часу перебування його в іпотеці і на час вирішення справи такого права не позбавлена.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець обмежується в розпорядженні предметом іпотеки, однак має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При цьому ЦК України, як і спеціальний Закон України «Про іпотеку», не містять норм, які б зменшували або обмежували право членів сім'ї власника житла на користування жилим приміщенням у разі передання його в іпотеку.

Як зазначив Верховний Суд у своєму рішенні від 16 травня 2018 року по справі № 500/74/16-ц при вирішенні справ за позовом в інтересах дітей про визнання недійсними договорів іпотеки, необхідно у кожному конкретному випадку:

1) перевіряти наявність у дитини права користування житловим приміщенням на момент укладення оспорюваного договору, а також місце її фактичного проживання,

2) враховувати добросовісність поведінки іпотекодавців щодо надання документів про право дітей на житло, яке є предметом іпотеки, при укладенні оспорюваного договору,

3) з'ясовувати, чи існує фактичне порушення законних прав дитини внаслідок укладення договору іпотеки.

Передбачене статтею 177 СК України, статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» та статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» положення про необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке має дитина, спрямоване на захист майнових прав дітей, тому підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, за позовом її батьків є порушення майнових прав дитини внаслідок укладення такого договору, а не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення договору.

Крім того, суд враховує, що на момент укладення спірного договору місце проживання батьків неповнолітньої ОСОБА_2 не було зареєстроване у переданому в іпотеку будинку.

Суд відхиляє надану позивачем довідку Кам'янської міської ради від 26 червня 2017 року про те, що відповідач ОСОБА_3 з 8 квітня 2004 року була прописана та проживала по АДРЕСА_1, в цьому місті, оскільки вона спростовується паспортом цього відповідача з відмітками про зняття з реєстрації та довідкою УДМС в Черкаській області про реєстрацію місця проживання.

Суд також відхиляє посилання представника банку на пропуск строку позовної давності, оскільки згідно з п. 4 ст. 261 ЦК України у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

Враховуючи, що на час укладення договору іпотеки ні місце проживання неповнолітньої ОСОБА_2, ні місце проживання її батьків не було зареєстроване в будинку АДРЕСА_1, а також те, що оспорюваний договір іпотеки не зменшив і не обмежив права неповнолітньої ОСОБА_2, яка продовжує користуватися житловим будинком, що є предметом іпотеки і на теперішній час, суд вважає, що в позові належить відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268 ЦПК України суд,

вирішив:

В позові ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) та ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2), треті особи: приватний нотаріус Кам'янського районного нотаріального округу Черкаської області Богданова Галина Юріївна (АДРЕСА_3), служба у справах дітей Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області (м. Кам'янка Черкаської області, вул. Героїв Майдану, 37), про визнання договору іпотеки недійсним відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: В. О. Прилуцький