Постанова № 74494133, 05.06.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №470/117/18 05.06.2018

Провадження №22-ц/784/970/18

Провадження №22-ц/784/970/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 червня 2018 року м. Миколаїв

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б. та Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Горенко Ю.В.

за участі представника позивача - ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 470/117/18 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 на ухвалу, яку постановив Березнегуватський районний суд Миколаївської області під головуванням судді Лусти Сергія Анатолійовича о 13 годині 43 хвилині у приміщенні цього суду 25 квітня 2018 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2018 р. ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Позов мотивовано тим, що 17 лютого 2012 р. між сторонами був укладений договір позики, відповідно до якого позивач передала відповідачу грошові кошті в сумі 14000 дол. США з відсотковою ставкою в розмірі 48% річних зі строком повернення до 30 грудня 2011 р., що підтверджується розпискою. Однак, дата повернення позичених коштів, зазначена у розписці, передує даті укладання договору, що позбавляє можливості позивача визначити реальний строк повернення коштів, а тому зобов'язання відповідача з повернення позики має бути виконане у 30-ти денний строк з моменту отримання вимоги про таке.

02 січня 2018 р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про повернення боргу, яка виконана частково.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 1 055 555 грн. суми боргу, 3% річних в сумі 40 915 грн. 17 коп. та судові витрати.

Ухвалою судді від 27 лютого 2018 р. у справі було відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про допит у даній справі в якості свідків позивача та її доньку ОСОБА_4 з приводу отримання та повернення відповідачем коштів за розпискою та витребування даних про стан здоров'я позивача в період погашення відповідачем заборгованості за позикою. Крім того, клопотав про проведення у даній справі технічної експертизи стосовно розписки відповідача від 17 лютого 2012 р. з приводу внесення до неї змін та часу їх внесення.

Представник позивачки у підготовчому засіданні заперечував проти допиту позивачки та її доньки в якості свідків, оскільки це суперечить вимогам ЦК України, та проти призначення експертизи не заперечував.

Крім того, представник позивача звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу відчужувати ФГ «Артюшенко» та ПП «Мрія», засновником яких він є, через перебування на розгляді суду іншого позову до відповідача про стягнення боргу за договором позики.

Відповідач та його представник заперечували проти заяви представника позивача через її протиправність та існування ухвали суду про забезпечення позову у даній справі шляхом заборони відчуження нерухомого майна відповідача.

Ухвалою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2018 р. у задоволенні клопотань представника відповідача про допит у даній справі в якості свідків позивачки ОСОБА_3 та її доньки ОСОБА_4 та представника позивачки про забезпечення позову відмовлено. Клопотання представника відповідача про проведення технічної експертизи стосовно розписки відповідача від 17 лютого 2012 р. задоволено. По справ призначено технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвала суду в частині відмови у забезпеченні позову мотивовано тим, що ухвалою суду від 26 лютого 2018 р. забезпечено позов ОСОБА_3 шляхом заборони відчуження двох нежитлових приміщень, що належать відповідачеві, а тому відсутні підстави для додаткового забезпечення позову.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 просить ухвалу суду в частині відмови у забезпеченні позову скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову, в іншій частині ухвалу суду - залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у провадженні суду знаходиться інша цивільна справа № 470/87/18 про стягнення з відповідача боргу за договором позики в сумі 431 520 грн., що вказує на необхідність вжиття додаткових заходів забезпечення позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

За змістом ч. 3 ст. 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 лютого 2012 р. між сторонами був укладений договір позики, відповідно до якого позивач передала відповідачу грошові кошті в сумі 14000 доларів США з відсотковою ставкою в розмірі 48% річних зі строком повернення до 30 грудня 2011 р., що підтверджується розпискою.

02 січня 2018 р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про повернення боргу, яка виконана частково.

Посилаючись на викладене, позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 1 055 555 грн. суми боргу, 3% річних в сумі 40 915 грн. 17 коп. та судові витрати.

Ухвалою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 26 лютого 2018 р. постановлено ухвалу про забезпечення даного позову: заборонено відповідачу відчуження двох нежитлових будівель, що знаходяться в смт. Березнегувате Миколаївської області по вул. Леніна, 2-Б/1 та по вул. Леніна, 2-Б/3 та належать відповідачу на праві власності.

При зверненні з новою заявою про забезпечення позову представник позивача не надав доказів того, що застосовані судом ухвалою від 26 лютого 2018 р. заходи забезпечення позову, є недостатніми для забезпечення позовних вимог, а застосування додатково нових заходів забезпечення щодо іншого майна, власником якого є відповідач, буде співмірним із заявленими позовними вимогами.

За такого суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про застосування додаткових заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують таких висновків суду.

Зокрема, посилання в апеляційній скарзі на наявність невирішеного судового спору, де відповідачем також є ОСОБА_2, не може бути вирішальною підставою для застосування нових, додаткових заходів забезпечення без надання доказів щодо недостатності вже застосованих судом заходів забезпечення та співмірності нових із заявленими ОСОБА_3 позовними вимогами.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Т.Б. Кушнірова

Ж.М. Яворська

__________

Повний текст постанови складено 06 червня 2018 року