Ухвала суду № 74480300, 31.05.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/13040/18

Провадження №1-кс/127/6664/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., за участю секретаря судового засідання Гилик А.О., прокурора Чабана С.В., захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого за ст.186 ч. 2 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Цибровський І.В. звернувся до суду із вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором Чабан С.В.

Клопотання мотивоване тим, що 28 травня 2018 року близько 01 години 30 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку № 20 по вулиці Покровського в селі Писарівка, Вінницького району, Вінницької області, переслідуючи мету протидії працівнику правоохоронного органу ОСОБА_4, який обіймає посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та який здійснював перевірку за повідомленням про бійку в с. Писарівка, Вінницького району, ОСОБА_2, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень та усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно наніс останньому тілесні ушкодження в область обличчя та тулуба.

Так, внаслідок протиправних дій ОСОБА_2, ОСОБА_4 було спричинено тілесні ушкодження, згідно виписки № 13252 із МКЛ ШМД № 2 мали місце «Струс головного мозку, перелом кісток носу, садна на потилиці».

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється в тому, що він умисно заподів працівникові правоохоронного органу легкі тілесні ушкодження у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків, що передбачено ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України.

Окрім того досудовим розслідуванням встановлено, що при вказаних вище обставинах, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна відкрито, шляхом ривка з форменого одягу ОСОБА_5, заволодів нагрудною камерою Camm Pro I826R2.3/32, що належить Головному управлінню Національної поліції у Вінницькій області.

В подальшому ОСОБА_2 місце вчинення кримінального правопорушення залишив та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Вказані кримінальні правопорушення кваліфіковано за ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 345 КК України.

ОСОБА_2 29.05.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, тобто в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.

Окрім того, ОСОБА_2 30.05.2018 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186, ч. 2 ст. 345 КК України у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, який не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри доводиться наступними доказами зібраними в ході досудового розслідування, зокрема: заявою ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 28.05.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_6; протоколом впізнання з свідком ОСОБА_6 особи по фотознімкам; протоколом впізнання з потерпілим ОСОБА_7 особи по фотознімкам; протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_7; протоколом проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_6

Санкція ч. 2 ст. 186 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох шести років та згідно ч. 3 ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого злочину.

У відповідності з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Підставою для обрання вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 тяжкого злочину та ризиків визначених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Слідчий зазначив, що беручи до уваги вищевикладене та те, що у ОСОБА_2 слабкі соціальні зв"язки, а саме: відсутні робота, нерухоме майно на праві приватної власності, наявні друзі та знайомі з числа раніше судимих осіб, які можуть сприяти йому в переховуванні від слідства та суду, а також підозра у вчиненні тяжкого злочину, дають підстави слідству вважати, що останній, усвідомлюючи можливість подальшого відбування покарання в місцях позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тому наявний ризик відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також у зв’язку із тим, що підозрюваний ОСОБА_2 бачив особу, якій наносив тілесні ушкодження та відкрито заволодів майном, що належить Головному управлінню Національної поліції у Вінницькій області, – наявний ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на волі підозрюваний зможе незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

Також враховуючи те, що ОСОБА_2 є раніше судимим за аналогічно вчинений злочин проти власності, будь-яких належних для себе висновків не зробив, а саме при вчиненні ним протиправних дій відносно працівників поліції, які супроводжувались його самовпевненістю та цинізмом, продовжує вчиняти нові злочини саме корисливого характеру та з нанесенням тілесних ушкоджень, свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що останній перебуваючи на більш м’якому запобіжному заході продовжить вчиняти нові злочини, все зазначене свідчить про неможливість застосування більш м’яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, передбачених чинним КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, вказавши, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_2, захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_1 заперечили проти даного клопотання. На думку захисника підозра необгрунтована, слідчий звернувся з даним клопотанням лише на підставі припущень, оскільки його підзахисний був раніше судимий, до самого протоколу пред"явлення особи до впізнання ОСОБА_1 ставиться критично, оскільки на його думку не було чіткого впізнання особи підозрюваного в порушення вимог ч. 1 ст. 131 КПК України, даний доказ є недопустимим, так як в протоколі пред"явлення особи для впізнання за фотознімками не зазначено докладно ознак, за якими було впізнано ОСОБА_8 Крім того, ризики, передбачені ст. 177 КПК України прокурором, слідчим жодним чином не доведені, зокрема ОСОБА_2 має міцні соціальні зв"язки, проживає в не зареєстрованому шлюбі, має на утриманні дитину, постійне місце проживання, також працює у сфері агропромислового розвитку, а саме: орендує водний об"єкт для рибогосподарських потреб, тому відсутній ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду. Вказав, що з наданих документів до матеріалів клопотання не вбачається, що ОСОБА_2 наносив тілесні ушкодження,оскільки вказано про невідому особу, просив врахувати вказані обставини та відмовити у даному клопотанні та застосувати до ОСОБА_2 більш м»який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав в повному обсязі заперечення захисника, зазначив, що він не наносив тілесних ушкоджень, просив обрати більш м"який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінальної провадження №12018020100000555 від 28.05.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого, ч.2 ст.186, ч.2 ст.345 КК України, заслухавши думку учасників процесуальної дії, вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1- 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2. Слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

3. Слідчий суддя, суд має право зобов’язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні “Летельє проти Франції” від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання ОСОБА_2., який проживає в не зареєстрованому шлюбі, має на утриманні дитину, постійне місце проживання, також працює у сфері агропромислового розвитку, а саме: орендує водний об"єкт для рибогосподарських потреб та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу

Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_2, який є раніше судимий за умисний злочин, знов обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а тому наявні ризики вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, спеціалістів та експертів у цьому ж провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Слід зазначити, що згідно ст. 231 КПК України про проведення пред'явлення для впізнання складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, у якому докладно зазначаються ознаки, за якими особа впізнала особу, річ чи труп, або зазначається, за сукупністю яких саме ознак особа впізнала особу, річ чи труп.

Слідчий суддя, находить, що у протоколі пред"явлення особи для впізнання всупереч ст. 231 КПК, слідчим не зазначено за якими ознаками було впізнано особу підозрюваного ОСОБА_2, за якими особа впізнала останнього, тобто в даному випадку слідчим не надано обгрунтованих доказів, що саме ОСОБА_2 наносив тілесні ушкодження в область обличчя та тулуба, а тому за вказаних обставин суд вважає за можливе одночасно у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК україни визначити ОСОБА_2 заставу. Крім того, з досліджених матеріалів клопотання, вбачається, що ініціатором клопотання також не було додано до матеріалів справи повідомлення про підозру ОСОБА_2 та змінену підозру.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України вважаю, що слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених названим Кодексом, тому ОСОБА_2 необхідно визначити заставу в розмірі 35240 ( тридцять п"ять тисяч двісті сорок ).

Відповідно до ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

В даному випадку строк дії запобіжного заход слід обмежити існуючим строком досудового розслідування до 12:00 години 26 липня 2018 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 107, 177, 182, 183, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування, строком 60 (шістдесят) днів з моменту затримання, а саме: до 12:00 години 26 липня 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави в сумі 35240 ( тридцять п"ять тисяч двісті сорок ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реквізити рахунку: Депозит 37 315 033 000 401; ЄДРПОУ 26286152; ОСОБА_9 казначейство України, м. Київ МФО 820 172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов’язати підозрюваного ОСОБА_2 виконувати обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

-носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Упродовж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати ОСОБА_2 у Вінницькому СІЗО Вінницької установи виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: