Ухвала суду № 74476001, 30.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

30 травня 2018 року

місто Київ

справа № 752/13690/17

провадження №22-ц/796/3643/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.,

суддів - Кравець В.А., Музичко С.Г.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

третя особа - Друга київська державна нотаріальна контора

розглянув у судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва в складі судді Шумко А.В. від 11 липня 2017 року у справі про розірвання договору довічного утримання (догляду) ,-

встановив:

У липні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Друга київська нотаріальна контора про розірвання договору довічного утримання (догляду).

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 09.10.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір довічного утримання (догляду), відповідно до якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2, належну їй квартиру за АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що відповідач починаючи з 09.10.2009 року не виконує зобов'язання за договором, зокрема, не утримував квартиру, не сплачував комунальні послуги, не купував продукти харчування, та ліки, не надавав грошову допомогу у розмірі 300,00 грн. щомісячно, просила суд розірвати договір довічного утримання (догляду) від 9 жовтня 2009 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що був посвідчений Другою київською нотаріальною конторою; застосувати наслідки розірвання вказаного договору та повернути ОСОБА_1 житлову квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_1, визнавши за нею право власності на вказану квартиру; скасувати обтяження на нерухоме майно за вказаним договором; стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2017 року позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просила залучити її в якості правонаступника, після смерті ОСОБА_1, як спадкоємця, скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначила, що суд помилково повернув позов, вказавши, що позовну заяву подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, при цьому порушивши вимоги ч. 1 ст. 121 ЦПК України, відповідно до якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст..ст. 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу в якій зазначає підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає строк для усунення недоліків, позбавивши її таким чином права на захист своїх прав і доступу до суду.

В судове засідання ОСОБА_3 не з'явилася, подала заяву про перенесення слухання справи у зв'язку з перебуванням її представника на лікарняному.

Представник ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник Другої київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно.

Відповідно до ст.. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що Друга київська державна нотаріальна контора та ОСОБА_3 були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, доказів на підтвердження того, що представник ОСОБА_3 перебуває на лікарняному надано не було, колегія суддів вважає за можливим розглядати справу за їх відсутності.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІ від 3 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 2 червня 2016 року №1402- VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць) , та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, враховує наступне.

З матеріалів справи убачається, що 10.07.2017 року до суду першої інстанції надійшла позовна заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Друга київська державна нотаріальна контора про розірвання договору довічного утримання (догляду).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11.07.2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

19.03.2018 року ОСОБА_3 направила до суду апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, в якій, зокрема, вказувала на те, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, у зв'язку з чим просила залучити її в якості правонаступника після смерті ОСОБА_1, як спадкоємця.

Відповідно до статті 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно із статті 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: 1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини; 2) на вимогу набувача. Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.

Правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане (частина перша статті 756 ЦК України).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвала суду постановлена 11.07.2018 року, тобто після смерті позивача, а зазначені спірні правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки до ОСОБА_4, з урахуванням ст. 1218 ЦК України, не перейшли всі права та обов'язки, що належали ОСОБА_1

Положеннями п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачені підстави закриття провадження у справі у випадку, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Частиною 1 ст. 377 ЦПК України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статями255 та 257 цього Кодексу.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі положень п. 7 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 377 ЦПК України ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 11.07.2017 року необхідно скасувати, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Друга київська державна нотаріальна контора - закрити.

Керуючись ст.ст. 255, 374, 377 ЦПК України, Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2017 року - скасувати.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Друга київська державна нотаріальна контора про розірвання договору довічного утримання (догляду) -закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий С.В. Кулікова

Судді: В.А. Кравець

С.Г. Музичко