Постанова № 74470909, 31.05.2018, Апеляційний суд Рівненської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року

м. Рівне

Справа № 569/16876/17

Провадження № 22-ц/787/788/2018

Апеляційний суд Рівненської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Шимківа С.С.,

суддів: – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

секретар судового засідання – Москалик Т.В.,

учасники справи:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю

"Рівнетеплоенерго",

відповідач – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 лютого 2018 року (суддя Ковальов І.М.) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -

в с т а н о в и в :

02 листопада 2017 року ТОВ "Рівнетеплоенерго" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 13470,96 грн.

Позов мотивовано тим, що 11.11.2009 року між ТОВ "Рівнетеплоенерго" та ОСОБА_3 укладено договір № 998 на відпуск теплової енергії.

Внаслідок порушення ОСОБА_3 своїх зобов’язань за договором, щодо своєчасного внесення поточних платежів за послуги теплопостачання, станом на 14.08.2017 року утворилася заборгованість в розмірі 13470,96 грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 лютого 2018 року задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ "Рівнетеплоенерго" заборгованість за надані послуги з теплопостачання в розмірі 13470,96 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки відповідачем порушено свій обов’язок щодо своєчасного внесення платежів за послуги теплопостачання за період з 22 жовтня 2014 року по 14 серпня 2017 року в розмірі 13470,96 грн, наявні правові підстави для задоволення позову.

21 березня 2018 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, у якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що постачальник теплової енергії ТОВ "Рівнетеплоенерго" не надавав належних послуг, у зв’язку із повною відсутністю системи теплопостачання у належному їй приміщенні по вул. Д.Галицького, 5, м. Рівне.

Ізольовані стояки, що проходять по приміщенню, не можуть бути підставою для нарахування та стягнення з неї плати за користування тепловою енергією.

Судом не було взято до уваги той факт, що у приміщенні відсутні батареї та те, що фактично послуги теплопостачання їй не надавалися.

16.07.2015 року комісією у складі інженера-інспектора ТІ ОСОБА_4, майстра дільниці № 21 ОСОБА_5 та за її присутності було проведено обстеження приміщення та складено акт про те, що у приміщенні відсутнє централізоване водопостачання гарячої води та опалення, оскільки відсутні нагрівальні прилади на які передається тепло від теплоносія, а гаряча вода надходить із електричного бойлера.

Певний проміжок часу, у зв’язку із необізнаністю вона здійснювала платежі на користь ТОВ "Рівнетеплоенерго".

Додає, що підпис у розділі Х договору № 998 "На відпуск теплової енергії" від 11.11.2009 року у колонці "споживач" їй не належить.

12.04.2018 року ТОВ "Рівнетеплоенерго" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на законність рішення суду першої інстанції.

Вказує, що згідно "Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання", який затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 року № 4, для відключення від мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання споживач має звернутися з письмовою заявою до спеціально створеної Міжвідомчої комісії з питань відключення від мереж ЦО і ГВП.

Відповідач не подала ТОВ "Рівнетеплоенерго" жодного акту про відключення приміщення, складеного відповідно до вищезазначеного порядку, тому товариство не має правових підстав щодо припинення нарахувань за спожиту теплову енергію.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення.

11 листопада 2009 року між ТзОВ "Рівнетеплоенерго" (підприємство) та відповідачем ОСОБА_3 (споживач) було укладено договір № 998 на відпуск теплової енергії (надалі по тексту договір).

Відповідно до п.1.1. договору підприємство зобов'язується надавати споживачеві теплову енергію, а споживач, у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п.1.4. договору теплова енергія подається споживачу за адресою вул.Д.Галицького, 5.

Відповідно до п.п.3.2.1. п.3.2. договору споживач теплової енергії зобов'язується: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим (п.5.4.).

Відповідно до п.5.4.1. договору розрахунки споживача з підприємством за спожиту теплову енергію можуть здійснюватися в порядку планових платежів з обмеженням терміну до одного місяця.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч.1 ст. 68 ЖК наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" утримання приватизованих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.

Відповідно до п.18 Правил про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення,постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 вбачається, що Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

У зв’язку із невиконанням ОСОБА_3 своїх зобов’язань за договором виникла заборгованість, розмір якої становить 13470,96 грн, за період з 22 жовтня 2014 року по 14 серпня 2017 року, що підтверджується розрахунком заборгованості № 998 ОСОБА_3 (а.с. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 неналежним чином виконувала свої зобов’язання за договором № 998 на відпуск теплової енергії, у зв’язку з чим утворилася заборгованість перед ТОВ "Рівнетеплоенерго" у розмірі 13470,96 грн, місцевим судом правомірно задоволено позов про її стягнення, а також стягнення інфляційних втрат за весь період прострочення у розмірі 2912,83 грн та 3 % річних у розмірі 583,03 грн.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позов не підлягає до задоволення, оскільки у приміщенні по вул. Д.Галицького, 5, м. Рівне повністю відсутня система теплопостачання не заслуговують на увагу.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Згідно статті 19 Закону України від 02 червня 2005 року № 2633-IV "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок від 22 листопада 2005 року № 4), визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від таких послуг.

Порядком від 22 листопада 2005 року № 4 установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення, він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни до порядку від 22 листопада 2005 року № 4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Отже, відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком від 22 листопада 2005 року № 4 процедури.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1192цс15.

Оскільки ОСОБА_3 не було проведено відключення належного їй приміщення, по вул. Д.Галицького, 5, м. Рівне, від мережі централізованого опалення з дотриманням вищевказаних вимог чинного законодавства, то відсутні правові підстави стверджувати, що правовідносини сторін за договором № 998 припинилися.

Не знайшли свого підтвердження і доводи відповідачки про те, що вона не підписувала договір на постачання теплової енергії.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 05 червня 2018 року.

ОСОБА_6 Шимків

Судді: М.П. Григоренко

ОСОБА_2