Вирок № 74468146, 01.06.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/2033/18

провадження № 1-кп/415/441/18

В И Р О К

Іменем України

01 червня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Старікової М.М.

за участю: секретаря Керімової Е.Р.

прокурора Пухкало О.О.

захисника Гавриленко О.І.

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130240001429 від 03 липня 2015 року у відношенні

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська, Луганської області, громадянина України, з базовою загальною освітою, не є особою з інвалідністю, розлученого, не працюючого, не судимого ( в силу ст. 89 КК України), зареєстрованого в АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2015 року, більш точна дата та час не встановлено, ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження вікна, проник до літньої кухні, за адресою: АДРЕСА_3 звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_2, а саме:

- масло марки «Люксойл» 20w50, об'ємом по 5 літрів кожна в кількості 5 штук, вартістю, згідно висновку експерта № 19/113/9-3/325е від 01.06.2016 року, 885 гривень;

- масло марки «Bars» ТАД-17, об'ємом 2,7 літра, відповідно до висновку експерта № 19/113/9-3/325е від 01.06.2016 року, вартістю 93 гривні, спричинивши потерпілому майнову шкоду на загальну суму 978 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним, інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Дійсно, у липні 2015 року, шляхом пошкодження вікна проник до літньої кухні за вказаною вище адресою, звідки викрав майно, зазначене в обвинувальному акті, яке відніс до себе додому, а в подальшому частину майна продав. Гроші витратив на власні потреби, а інше майно, було вилучене у нього за місцем проживання та повернуто потерпілому. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, зобов'язавшись такого більше не вчиняти та відшкодувати потерпілому завдані ним збитки. Просив суд не позбавляти його волі і надати шанс на виправлення.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що у липні 2015 року він виявив, що з літньої кухні домоволодіння, розташованого за адресою: місто АДРЕСА_4 було викрадене майно, що йому належало, зокрема масло марки «Люксойл» 20w50, об'ємом по 5 літрів кожна в кількості 5 штук та масло марки «Bars» ТАД-17, об'ємом 2,7 літра. В подальшому частину викраденого майна йому було повернуто. На даний час цивільний позов не заявляє. Покарання обвинуваченому просив призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорювала фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений та потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який офіційно не працює, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, не є особою з інвалідністю, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.79), у побуті за місцем мешкання характеризується задовільно (а.с.78), в силу ст. 89 КК України не судимий ( а.с.78);

- та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини.

Обставин, що згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а також те, що обвинувачений, будучи працездатною особою на час вчинення злочинів не працював, єдиного джерела доходів не мав, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.3 ст. 185 КК України,

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, визнання вини та щире каяття винного, який усвідомлюючи свою провину в судовому засіданні вибачався за скоєне, як під час досудового слідства так і в суді надав правдиві свідчення, які повністю викривають його у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, за місцем мешкання характеризується задовільно, а також приймаючи до уваги думку потерпілого, який щодо призначення покарання посилався на розсуд суду, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку, визначеного ч. 4 ст. 75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3

У зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3, обраний, відповідно до ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 21.02.2018 року (а.с. 110), згідно якої строк тримання під вартою обчислювався з моменту затримання з 20 лютого 2018 року - до набрання вироком законної сили слід скасувати.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 не пред'явлений, що не позбавляє права останнього, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/325е від 01.06.2016 року (а.с. 51-53) у сумі 439 гривень 00 копійок (а.с.54) (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 1117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013) - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ст.100 КПК України речові докази:

-масло марки «Люксойл» 20w50, об'ємом по 5 літрів кожна в кількості 3 штук та масло марки «Bars» ТАД-17, об'ємом 2,7 літра - що згідно розписки знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.56), - підлягають поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст. 76 ч. 1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід, обраний стосовно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою - скасувати, звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 з під варти в залі суду негайно.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_3 за даним вироком покарання, строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з моменту затримання- з 20 лютого 2018 року до 01.06.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/325е від 01.06.2016 року у сумі 439 (чотириста тридцять дев'ять) гривні 00 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 1117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази :

-масло марки «Люксойл» 20w50, об'ємом по 5 літрів кожна в кількості 3 штук та масло марки «Bars» ТАД-17, об'ємом 2,7 літра - що згідно розписки знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, - повернути власнику - потерпілому ОСОБА_2

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова