КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-39841/08
№ 6/446 (2а-4062) Головуючий у 1 інстанції Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач Федорова Г.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддів
при секретарі
за участю: Федорової Г.Г.,
Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.,
Демченко Т.І.
представника апелянта Куницького В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2008 року по справі за позовом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги нечинними,-
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2008 року Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі позивач, НАК «Нафтогаз України») звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі відповідач, СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків), в якому просила визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.06.2007 року № 0001384120/0, від 05.10.2007 року № 0001384120/1, від 21.11.2007 року № 0001384120/2 та від 24.01.2008 року № 0001384120/3, прийнятих на підставі акту перевірки НАК «Нафтогаз України» № 539/41-20/20077720 від 14.06.2007 року, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 рік.
Крім того, позивач просив визнати нечинним рішення відповідача від 06.09.2007 року № 10253/10/25-019 про результати розгляду первинної скарги НАК «Нафтогаз України».
Позовні вимоги мотивує тим, що НАК «Нафтогаз України» не є державним підприємством, а тому обовязок який виник з перерахування до державного бюджету 30% частини орендної плати, яку позивач отримав за договорами оренди протягом 2006 року, на нього не поширюється.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2008 року в задоволенні позову НАК «Нафтогаз України» відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятою постановою суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2008 року та постановити нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків була проведена виїзна планова перевірка НАК «Нафтогаз України», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 рік.
В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786.
За результатами вказаної перевірки, відповідачем складено акт № 539/41-20/20077720 від 14.06.2007 року, на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.06.2007 року № 0001384120/0 (в подальшому відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.10.2007 року № 0001384120/1, від 21.11.2007 року № 0001384120/2 та від 24.01.2008 року № 0001384120/3) на суму за основним платежем 107043,15 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням відповідача від 27.06.2007 року № 0001384120/0, позивач розпочав процедуру його апеляційного оскарження.
10.09.2007р. ним було отримано рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великим платниками податків від 06.09.2007р. №10253/10/25-019, яким податкове повідомлення-рішення №0001384120/0 від 27.06.2007р. залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.
Також, 08.10.2007 р. позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 05.10.2007р. №0001384120/1 та оскаржив його до Державної податкової адміністрації у м. Києві.
15.11.2007 р. позивач отримав рішення ДПА у м. Києві від 12.11.2007р. №4086/10/25-214, яким податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.10.2007р. №0001384120/1 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.
1. 26.11.2007 р. позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 21.11.2007р. №0001384120/2 та оскаржив його до Державної податкової адміністрації України.
1. 18.01.2007 р. позивач отримав рішення ДПА України від 15.01.2007р. №258/6/25-0415, яким податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.11.2007р. №0001384120/2 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.
28.01.2008 р. позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 24.01.2008р. №0001384120/3 яким НАК «Нафтогаз України» було визначено зобов'язання за платежем: оренда державного та комунального майна в сумі 107 043,17 грн.
Позивач не погоджується з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача та рішенням від 06.09.2007 року № 10253/10/25-019 про результати розгляду його первинної скарги, вказуючи на їх необґрунтованість в частині відсутності правових підстав для їх прийняття.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
В свою чергу, п.17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, визначено порядок розподілу орендодавцем сплати орендної плати. Так, у разі, коли орендодавцем майна є державне підприємство, організація, крім підприємств, установ та організацій, які перебувають у віданні Національної академії наук, орендна плата спрямовується: за окреме індивідуально визначене майно підприємства, організації (крім нерухомого) - підприємству, організації; за цілісний майновий комплекс структурного підрозділу підприємства, організації, нерухоме майно - 70 відсотків орендної плати підприємству, організації, 30 відсотків - до державного бюджету.
Судом також встановлено, що розрахунки, проведені в Акті перевірки, позивачем не заперечуються і розмір належної до державного бюджету орендної плати від оренди приміщень НАК «Нафтогаз України» протягом періоду з 01.01.2006 р. до 31.12.2006р. становить 356810, 46 грн., а сума, яку необхідно перерахувати позивачу до Державного бюджету, становить 107043,15 грн.
Вимоги апеляційної скарги апеллянт обґрунтовує тим, що визначені СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків податкові зобовязання за платежем «оренда державного та комунального майна» в сумі 107043,15 грн. не відноситься до переліку загальнодержавних податків і зборів.
Крім того, позивач наголошує на тому, що НАК «Нафтогаз України» не є державним підприємством, оскільки в довідці № 18744/06, виданій Компанії Головним управлінням статистики у м. Києві, організаційно-правова форма позивача визначена як «Відкрите Акціонерне Товариство» із присвоєнням коду 231 (а.с. 76).
При цьому, в цій же довідці, форму власності Компанії за КФВ визначено як Державну власність.
Крім того, в п. 5.1 Статуту позивача зазначається, що засновником та акціонером Компанії є Держава, а згідно п. 6.4 Статуту (а.с. 111) НАК «Нафтогаз України» використовує державне майно.
З урахуванням правового статусу позивача, визначеного його Статутом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року № 747, Указом Президента України № 151 від 25.02.1998 року «Про реформування нафтогазового комплексу України», статті 34 Закону України «Про власність», статті 2 Закону України «Про підприємства в Україні», частини1 статті 63 Господарського кодексу України, відносини щодо передачі в оренду належного позивачу майна протягом 01.01.2006 року по 31.12.2006 рік врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Отже, з підстав викладених обставин та наявних в справі доказів, судова колегія приходить до висновку, що незважаючи на організаційно-правову форму позивач є державним підприємством, оскільки переважна кількість акцій Компанії належить Державі.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» , до доходів загального фонду Державного бюджету України, за рахунок яких здійснюється перерахування дотацій вирівнювання, включається плата за оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств та іншого державного майна.
За таких обставин, відповідач обґрунтовано визначив суму зобовязання позивача перед державним бюджетом у розмірі 107043,15 грн. (30% від загальної суми, що становить 356810, 46 грн.), а відтак податкові повідомлення-рішення та рішення від 06.09.2007 року № 10253/10/25-019 про результати розгляду первинної скарги позивача, прийняті ним з дотриманням вимог чинного податкового законодавства і підстав для визнання їх нечинними не вбачається.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2008 року прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, суд дав правильну оцінку обставинам справи, а тому не вбачається підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2008 року залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2008 року залишити без змін.
Матеріали справи повернути до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя
Г.Г. Федорова
Я.Б. Глущенко
А.Ю. Коротких
Повний тест ухвали складено та підписано 07.12.09
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-39841/08
№ 6/446 (2а-4062) Головуючий у 1 інстанції Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач Федорова Г.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддів
при секретарі
за участю: Федорової Г.Г.,
Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.,
Демченко Т.І.
представника апелянта Куницького В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2008 року по справі за позовом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги нечинними,-
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2008 року залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2008 року залишити без змін.
Матеріали справи повернути до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя
Г.Г. Федорова
Я.Б. Глущенко
А.Ю. Коротких
Судове рішення № 7446739, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 02.12.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-39841/08. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: