Постанова № 74467082, 30.05.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/2694/16-ц Провадження № 22-ц/795/412/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Лакіза Г. П.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Лакізи Г.П.,

суддів: Євстафіїва О.К., Харечко Л.К.,

секретар: Поклад Д.В.

за участі: відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адвоката ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області в складі судді Олійника В.П. від 04 вересня 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

В липні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №935/6-195 від 03.08.2007 в розмірі 94970,18 доларів США; з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість за договором кредиту №935/8-116 від 04.04.2008 в розмірі 234519,04 грн. та стягнути з відповідачів суму сплаченого судового збору в розмірі 38924,20 грн.

Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2017 року позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №935/6-195 від 03 серпня 2007 року: 50514 доларів 01 цент США заборгованості по кредиту, 44456 доларів 17 центів США заборгованості по процентам, а всього стягнуто 94970 (дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот сімдесят) доларів 18 центів США. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту №935/8-116 від 04 квітня 2008 року: 94266 грн 72 коп. заборгованості по кредиту, 140252 грн 32 коп. заборгованості по процентам, а всього стягнуто 234519 (двісті тридцять чотири тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн 04 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 21220 (двадцять одну тисячу двісті двадцять) грн 98 коп. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 17703 (сімнадцять тисяч сімсот три) грн 20 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, просить вказане заочне рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що оскаржуване заочне рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин справи.

ОСОБА_2 зазначає, що при укладенні Договору про надання відновлювальної кредитної лінії були порушені вимоги актів цивільного законодавства в частині порядку надання споживчого кредиту. Вважає, що видача кредиту в доларах США є способом зловживання правом ПАТ "Укрсоцбанк", оскільки всі ризики знецінення національної валюти покладаються на позичальника.

Також ОСОБА_2 не погоджується з оскаржуваним заочним рішенням суду в частині солідарного стягнення з нього та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №935/6-195 від 03.08.2007. ОСОБА_2 вважає, що договір поруки, відповідно до положень ч.4 ст. 559 ЦК України, є припиненим. В договорі поруки не встановлено строк, після якого порука припиняється, тому застосуванню підлягають норми ч.4 ст. 559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Протягом всього періоду користування кредитом, починаючи з 2007 року, поручитель не отримував жодних повідомлень банку про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання. Виконання позичальником своїх зобов'язань припинилося з листопада 2013 року, а позов пред'явлено 22.07.2016 року. Звернення до суду після спливу передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку є підставою для відмови у позові в зв'язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адвоката ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

По справі встановлено, що 03 серпня 2007 року між АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та фізичною особою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №935/6-195, предметом якого є надання кредиту частинами зі сплатою 13,5% річних в межах максимального ліміту заборгованості до 50000 доларів США, кінцевий термін повернення до 28 липня 2022 року, кредит наданий на поточні потреби. Відповідно до п.1.4. Договору позичальник гарантує відсутність станом на час укладення договору подій, що створюють загрозу належному виконанню його умов; сторонами передбачене право Банку щодо дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та комісій в разі неналежного виконання відповідачем умов договору (п.3.2.3. Договору); сторонами згідно п.п. 4.1.-4.6. договору погоджені умови сплати пені та штрафу (а.с.6-9).

04 серпня 2009 року Додатковою угодою №935/6-195-1 про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №935/6-195 від 03 серпня 2007 року внесені зміни до умов кредитування: предмет договору 54406 доларів США зі сплатою 14% річних з 01 липня 2008 року, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 28 липня 2027 року, погоджений графік погашення кредиту (а.с.12).

В забезпечення виконання умов Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №935/6-195 від 03.08.2007, року між АКБ "Укрсоцбанк", та фізичною особою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, було укладено Договір поруки №935/6-390 від 03 серпня 2007 року, відповідно до якого останній відповідає солідарно за виконання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, з врахуванням умов Договору про надання відновлювальної кредитної лінії від 03 серпня 2007 року та Додаткової угоди №1 до договору поруки від 04 серпня 2009 року (а.с.13-15,16-18).

Отримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 52461 долару США підтверджується випискою ПАТ "Укрсоцбанк" по особовому рахунку ОСОБА_2 №22036935720562 за період по 26 грудня 2008 року (а.с.19-23).

04 квітня 2008 року між АКБ "Укрсоцбанк" та фізичною особою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було укладено Договір кредиту №935/8-116, предметом якого є 101000 грн., які надані на поточні потреби, зі сплатою 16% річних та комісій, останній платіж 28 березня 2018 року, погоджений графік платежів. Відповідно до п.1.4. Договору, позичальник гарантує відсутність станом на час укладення договору подій, що створюють загрозу належному виконанню його умов; сторонами передбачене право Банку щодо дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та комісій в разі неналежного виконання позичальником умов договору (п.3.2.3. договору); сторонами згідно п.п. 4.1.-4.6. договору погоджені умови сплати пені та штрафу (а.с.28-31).

14 липня 2009 року Додатковою угодою №1 про внесення змін до договору кредиту №935/8-116 від 04 квітня 2008 року, внесені зміни до умов кредитування: предмет договору 104387,77 грн. із сплатою 22% річних з 20 жовтня 2008 року, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 28 березня 2023 року; погоджений графік погашення кредиту (а.с.32).

Отримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 100158,41 грн. підтверджується випискою ПАТ "Укрсоцбанк" по особовому рахунку ОСОБА_2 №22036935720562 станом по 26 грудня 2008 року (а.с.33-35).

Внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитними договорами, виникла заборгованість, яка, згідно наданих позивачем розрахунків, станом на 30 червня 2016 року складає:

- заборгованість за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №935/6-195 від 03 серпня 2007 року: 50514,01 доларів США - заборгованість по кредиту, 44456,17 доларів США - заборгованість по процентам, а всього - 94970,18 доларів США (а.с.24-27);

- заборгованість за Договором кредиту №935/8-116 від 04 квітня 2008 року: 94266,72 грн. - заборгованість по кредиту, 140252,32 грн. заборгованість по процентам, а всього 234519,04 грн. (а.с.36-39).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги повністю доведені, правильність розрахунків заборгованості за кредитними договорами відповідачами не спростована, доказів належного виконання зобов'язань по договорам відповідачами не надано.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачі в порушення умов договорів взяті на себе зобов'язання не виконали, кредит та платежі відповідно до договорів не повернули, внаслідок чого утворилась заборгованість, що є підставою для застосування до спірних правовідносин правил статей 543 та 1049 ЦК України щодо зобов'язання відповідачів повернути грошові кошти відповідно до умов укладених договорів: за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №935/6-195 від 03 серпня 2007 року - в сумі 94970 доларів 18 центів США в солідарному порядку, а за Договором кредиту №935/8-116 від 04 квітня 2008 року - в сумі 234519,04 грн. - з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З посиланням на положення ст.88 чинної на час ухвалення рішення редакції ЦПК України, суд провів розподіл судових витрат, понесених позивачем в сумі 38924,20 грн. наступним чином: стягнув на користь позивача: з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 21220,98 грн. судового збору, а з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, 17703,20 грн. судового збору.

З оскаржуваним рішенням суду в частині задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитними договорами погоджується апеляційний суд, зважаючи на таке.

Відповідно до положень статей 526, 553, 554, 629, 1046, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; договір є обов'язковим для виконання сторонами; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Приписами статей 610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди

Згідно частин 1 та 3 статті 533 ЦК України, грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Частиною 2 статті 192 ЦК України визначено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом.

З врахуванням цього, а також ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", при вирішенні спору про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями.

В матеріалах справи мається копія банківської ліцензії НБУ №5 від 29.12.2001, яка видана АКБ "Укрсоцбанк" на право здійснювати банківські операції, визначені ч.1 та п.п. 5-11 ч.2 ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", дозвіл НБУ №5-2 від 29.07.2003, який виданий АКБ "Укрсоцбанк" на право здійснення операцій, визначених п.п.1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" згідно з додатком до цього дозволу, та додаток до дозволу НБУ №5-2 від 29.07.2003 з переліком операцій, які має право здійснювати АКБ "Укрсоцбанк", серед яких і валютні операції (а.с.49-51).

Отже, надання кредиту в іноземній валюті було правомірним.

Посилання ОСОБА_2 на те, що видача кредиту в доларах США є способом зловживання правом ПАТ "Укрсоцбанк", оскільки всі ризики знецінення національної валюти покладаються на позичальника, не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки при підписанні договору про надання відновлювальної кредитної лінії №935/6-195 від 03 серпня 2007 року ОСОБА_2 був ознайомлений з умовами договору, з ними погодився, договір у встановленому законом порядку не оспорював, вказаний договір не визнаний недійсним.

Доводи апеляційної скарги в частині незгоди з солідарним стягненням боргу з тих підстав, що ОСОБА_2 вважає договір поруки припиненим відповідно до положень ч.4 ст. 559 ЦК України, не можуть бути підставою для скасування судового рішення апеляційним судом, оскільки такі доводи стосуються прав та обов'язків не особи, яка подала апеляційну скаргу, а іншої особи - поручителя ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який не уповноважував ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, представляти свої інтереси у суді, а сам апеляційної скарги не подавав.

Проте, апеляційний суд не може погодитися з проведеним судом першої інстанції розподілом судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 88 чинної на час ухвалення рішення редакції ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Позов задоволено повністю, тому суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про необхідність відшкодування позивачу сплаченої ним суми судового збору в повному обсязі - 38924,20 грн. та правильно розподілив цю суму на кожного з відповідачів пропорційно до розміру стягнутої з кожного з них суми заборгованості.

Проте, судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом війни 3-ї групи (а.с.172-а), а тому, відповідно до приписів пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", звільнений від сплати судового збору.

Тому, враховуючи положення пунктів 10 та 35 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", судовий збір в сумі 21220 грн 98 коп який підлягав стягненню з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має бути компенсоваий позивачу за рахунок держави.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду зміні в частині розподілу судом першої інстанції судових витрат між сторонами. В частині задоволення позову про стягнення з відповідачів заборгованості, рішення суду підлягає залишенню без змін, оскільки воно ухвалене судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга не містить доводів, які були б підставою для його скасування чи зміни в цій частині.

Керуючись статтями 141, 367, 368, 374 п.2 ч.1, 376 п.п.1,2 ч.1, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити частково.

Заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2017 року змінити в частині розподілу судових витрат, виклавши абзац четвертий його резолютивної частини в наступній редакції:

"Компенсувати Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" за рахунок держави 21220 (двадцять одну тисячу двісті двадцять) грн 98 коп судового збору".

В іншій частині заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 04 червня 2018 року.

Головуючий:Судді: