Ухвала суду № 7446442, 17.12.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-33144/08 Головуючий у 1 інстанції Усатенко І.В.

Суддя-доповідач Літвіна Н.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

суддів: Хрімлі О.Г.

Ситникова О.Ф.

при секретарі: Овчіннікові А.А.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 17 липня 2008 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання недійсним податкових повідомлень рішень ,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду м. Києва від 17 липня 2008 року позов Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання недійсним податкових повідомлень рішень було задоволено частково. Визнано нечинним рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № 04-26-7-24964464-431/0 від 06 червня 2005 року в частині 1745380,00 грн. визначення основної суми зобов'язання та в частині 1569940,00 грн. визначення штрафних санкцій. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № 05-26-7-24964464-431/0 від 07 липня 2005 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва звернулася з апеляційною скаргою та просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

02 червня 2005 року ДПІ у Подільському районі м. Києва проведена позапланова документальна перевірка правильності нарахування та сплати податку на прибуток ДП МОУ "Українська авіаційна транспортна компанія" за 2003 рік, за результатами якої складено Акт №012/26-07/24964464 від 02 червня 2005 року.

У ході перевірки встановлено, що ДП МОУ «Українська авіаційна транспортна компанія» за період 2003 року порушено п. п. 5.3.9 ст. 5, п. 5.9 та п. п. 11.2.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до ненадходження до бюджету у 2003 році податку на прибуток підприємства в розмірі 1 802 500, 00 грн. у зв»язку з тим, що позивачем не вірно визначено приріст (убуток) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів в результаті чого занижений розмір валововго доходу позивача за 2003 рік на суму 174, 2 тис. грн.

Крім того, перевіркою було встановлено, що позивачем завищені валові витрати за 2003 рік на суму 6203,2 тис. грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нарахований податок на прибуток підприємств у розмірі 3401000,00 грн. з яких 1 802 500, 00 грн. основного платежу та 1 598 500, 00 грн. штрафних санкцій.

Позивач не погодився з висновками Акту перевірки та оскаржив спірне повідомлення-рішення № 04-26-7-24964464-431/0 від 06 червня 2005 року в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги відповідачем винесене рішення про результати розгляду скарги № 1713/10/26-7/225 від 07 липня 2005 року, відповідно до якого скарга позивача залишена без задоволення.

Згідно з п. 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22 травня 1997року, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання ) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але неотриманих (неоприбуткованих) платником податку - покупцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, повязана з придбанням таких запасів.

У разі убутку запасів оцінка їх вартості здійснюється за методом вартості перших за часом надходжень або за методом ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів, що визначається платником податку згідно з відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Застосовані платником податку методи обліку вартості запасів не можуть змінюватися протягом звітного податкового року.

Таким чином, приріст (убуток) балансової вартості запасів визначається на підставі даних бухгалтерського обліку, щодо запасів, при цьому необхідно проводити аналіз запасів щодо отримання (відвантаження) запасів.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДП МОУ «Українська авіаційна транспортна компанія» за 2003 рік занижений валовий дохід на суму 1 90, 4 тис. грн., в зв'язку з чим занижена сума податку на прибуток в розмірі 57,12 тис. грн.

Вказані висновки узгоджуються з матеріалами справи та висновком судово - економічної експертизи № 9426 від 29 січня 2007 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки акту перевірки щодо заниження позивачем валового доходу у зв'язку з невірним відображенням приросту балансової вартості за 2003 рік є правомірними, а тому вимога позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 04-26-7-24964464-431/0 від 06 червня 2005 року в частині визначення зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 57,12 тис. грн. не підлягає задоволенню.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР - валові витрати виробництва та обігу - суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2. ст. 5 даного Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання енергії (включаючи реактивну).

Відповідно п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Згідно з п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону - датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: отримання або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

При цьому п. п. 11.2.3 ст. 11 даного Закону передбачено, що датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами, є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Встановлено, що 28 березня 2003 року між ДП МОУ " Українська авіаційна транспортна компанія" (підрядник) та ПО АМС/DОУМВ (США) (замовник) був укладений контракт № UСА-258-03 щодо повного забезпечення Підрядником послуг по авіаперевезенню пасажирів та вантажу з м. Львів до міжнародного аеропорту Кувейт на зальну суму 10 мільйонів доларів США.

Відповідно до п. ОООІАА контракту підряднику було запропоновано здійснити орієнтовно 80 рейсів вартістю 96244 доларів США за один рейс.

Згідно п. 0001АА Контракту вартість рейсу включає в себе всі необхідні витрати (наприклад: трудовитрати, інструменти, ранспортування, обладнання, постачання, податки та збори) для забезпечення авіатранспортних послуг, але не включають в себе вартість авіаційного пального. Крім того, відповідно до п. ОООІАВ контракту передбачена плата за позиціювання літаків з Києва (аеропорт Бориспіль) до Львова в сумі - 43 800 доларів США.

Пунктом 0002 контракту передбачено відшкодування американською стороною додаткових витрат, а саме: відповідно до п. 0002АА - палива (підряднику будуть відшкодовані збитки за паливо, вартість якого вища за вказану нижче базової ціни), відповідно до п. 0002АВ - витрати на зміну маршруту та плата за простій (орієнтовно на суму 564170,0 доларів США).

Базова ціна палива у Львові 1.1940 доларів США за галон. Базова ціна у Кувейті 1.1820 доларів США за галон, орієнтовно палива на суму 1692510,0 доларів США.

На виконання умов вищеназваного контракту, відповідно до завдань на політ (польотних завдань) літаки ІЛ-76 позивача (підрядник) здійснили за період з 22 березня 2003 року по 06 квітня 2003 року 53 рейси до міжнародного аеропорту Кувейт.

23 березня 2003 року між сторонами були підписані зміни до контракту, якими кількість рейсів зменшена до 53 на загальну суму 5100932,0 доларів США, вартість позиціювання літаків та максимальна ціна на паливо залишені без змін.

Згідно банківських виписок та меморіальних ордерів від 14 квітня 2003 року та 17 квітня 2003 року на поточний рахунок позивача у відповідності до рахунків надійшли грошові кошти від замовника в розмірі 5144732 доларів США.

12 травня 2003 року по закінченню виконання контракту між сторонами був підписаний Акт виконаних робіт, відповідно до якого ДП МОУ " Українська авіаційна транспортна компанія" надало транспортні послуги замовнику з авіаперевезення пасажирів та вантажу по маршруту Львів-Кувейт-Львів, яким встановлено вартість рейсів в сумі 5100932, 0 доларів США (53 рейса вартістю 96244,0 доларів США за один рейс); вартість позиціювання літаків в сумі 43800,0 доларів США, з податком на додану вартість.

Загальна вартість послуг наданих на виконання контракту №ІІСА-258-03 складає 5144732, 0 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вимог на заправку паливом літаків у березні - квітні 2003 року, літаки позивача, що здійснювали політ у напрямку Кувейт - Львів, у аеропорту Кувейт отримали 3385193 кг пального ТС-1.

Позивачем оприбутковано вищеназвану кількість палива та складено прибуткові ордери з № 266/3 по № 271/3, та в подальшому паливо на підставі актів на списання за березень-квітень 2003 року було списано в експлуатацію і разом з іншим паливом включено до складу авіапослуг, а в кінці 2003 року вартість отриманого палива віднесена на собівартість виробництва і списано на фінансовий результат діяльності підприємства. Вартість пального визначалася працівниками позивача самостійно на підставі базової вартості вказаної в контракті №ІІСА-288-03 і склала 6889998,35 грн. (відповідно паливо, отримане в Кувейті - 3385193 кг на загальну суму 1292003,89 доларів США).

01 липня 2003 року на підставі заправних талонів виписаних на ВВС США та прибуткових накладних, виписаних позивачем, оприбутковано та списано на валові витрати 3385193 кг пального ТС-1 на загальну суму 889998,35 грн. (1292003,89 доларів США), яке було отримане підприємством на підставі заправних талонів для заправки літаків Іл-76.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу індентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підставі заправочних талонів, які містять всі необхідні реквізити, були складені прибуткові ордери та акти на списання палива від 01 липня 2003 року, вказані документи оформлені належним чином та відповідають вимогам щодо їх заповнення.

Оскільки акт виконаних робіт із Замовником за контрактом стосується саме вартості наданих послуг на суму 5144732 доларів США та не враховує п. 0002 Контракту „Відшкодування додаткових витрат", відшкодуванню підлягають також витрати на паливо. Рахунки на оплату палива виставлені позивачу паливною компанією „КАFСО" 30 червня 2003 року, тобто після підписання акту виконаних робіт за надані послуги за контрактом № ІІСА-258-03.

Позивачем від компанії "КАFСО" (заправник у Кувейті) було отримало два факсимільні рахунки від 30 червня 2003 року на загальну суму 1163509,05 доларів США стосовно сплати вартості пального, в тому числі рахунок б/н від 30 червня 2003 року на суму 624567,82 доларів США та рахунок б/н від 30 червня 2003 року на суму 538941,23 доларів США.

Списання паливно-мастильних матеріалів у податковому і бухгалтерському, обліку для виробничих і невиробничих цілей здійснюється на підставі звітів про виконання завдання на політ виходячи з Норм витрат паливно мастильних матеріалів на експлуатацію повітряних суден. Підприємством складається акт на списання паливно мастильних матеріалів, затверджений керівником підприємства і підписаний уповноваженою комісією.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування та віднесення до складу валових витрат сум, обчислених з використанням первинних документів, передбачених п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Посилання апелянта на те, що отримане позивачем паливо було безкоштовним є безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.23 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.

Враховуючи, що положення п. 0002 Контракту встановлено відшкодування витрат за пальне, а тому даний контракт не підпадає під дію п. 1.23 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", отже, висновки відповідача про безпідставність віднесення вартості пального до складу валових витрат, є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Одночасно, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що видаткові ордери з відміткою Західної регіональної митниці згідно листа від 01 вересня 1999 року № 09/12748-ЕП Державної митної служби України та документ по дозаправці / викачці палива служби повітряних сполучень Міністерства оборони США АF FОRМ 1994 МАУ 85 (АF FОRМ 1994 МАУ 850) №М 07015757 від 30 березня 2003 року (переклад документу на українську мову забезпечений бюро перекладів "Ерідан-2002") є первинними документами відповідно до п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, які посвідчують наявність заборгованості за отримане паливо.

Вказаний контракт містить суттєві умови щодо визначення складу витрат та базові ціни на їх складову - паливно-мастильні матеріали. На виконання контракту були оформлені завдання на політ. В зв'язку з їх виконанням мають місце витрати, віднесені до складу валових витрат в податковому обліку.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, приймаючи рішення діяв у відповідності з нормами матеріального та процесуального законодавства та з урахуванням всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва - залишити без задоволення , а постанову Господарського суду м. Києва від 17 липня 2008 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 24 грудня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 23 грудня 2009 року