Ухвала суду № 7437295, 05.01.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-40523/08 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" січня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Данилової М.В., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Шевчук О.М.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2008 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Масінвест - Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0000182202 від 12.03.2008 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2008 року ТОВ «Масінвест – Україна» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0000182202 від 12.03.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2008 року позов ТОВ «Масінвест - Україна» задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.02.2008 року відповідачем було здійснено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства позивачем. За результатами перевірки було складено акт № 25/2202-34817734 від 29.02.2008 року, відповідно до якого позивач порушив ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 року. На підставі акту перевірки прийнято рішення № 0000182202 від 12.03.2008 року про застосування штрафних (фінансових санкцій) у сумі 22232,90 грн..

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач, є юридичною особою, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №094258 від 15.01.2007. Між Позивачем та нерезедентом ТОВ «MIRI-GRAND» Республіка Азербайджан, був укладений контракт

№1 UKR від 08.05.2007, згідно якого, продавець ТОВ «MIRI-GRAND» продає, а покупець (Позивач) сплачує кошти та купує товар. Оплата кожної партії товару здійснюється 100% авансовим платежем, згідно пред'явленим продавцем рахунку або відкриттям без відзивного акредитиву.

З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2007 року позивачем було здійснено 100% авансовий платіж за контрактом у сумі 12229,32 доларів США. З моменту здійснення Позивачем авансового платежу (19.06.2007) розпочався перебіг 90 денного строку на імпорт товару зазначеного в Контракті.

Відповідачем з 19.02.2008 по 29.02.2008 здійснювалась повторна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства.

За результатами перевірки було складено акт №25/2202-34817734 від 29.02.2008 відповідно до якого було встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року, а саме ненадходження товару за Контрактом на суму 12229,32 дол. США. На підставі акту перевірки прийнято рішення № 0000182202 від 12.03.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій виходячи з розрахунку: період порушення з 02.11.2007 (наступний день після складання акту №145/22-02-348177734) по 29.02.2008 (складання акту №25/2202-34817734); 12229,32 (сума дол. США) х 0,3% (пеня згідно ч. І ст. 4 Закону № 185/94-ВР) х 120 (днів порушення) х 5,05 (курс валюти) = 22232,90 грн..

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 року імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву термін, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Згідно, п. 3.1 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, яка затверджена постановою Правління Національного банку України № 136 від 24.04.1999 (зі змінами згідно до постанови Правління Національного банку України № 455 від 13.12.2006) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання ліцензії.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Колегія суддів не погоджується з розрахунком суми штрафних (фінансових) санкцій, оскільки Законом України «Про внесення змін до закону України про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №1108-У від 31.05.2007, були внесені зміни до ч. І ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», які набули чинності 01.01.2008 і якими цифри і слова "90 календарних днів" були замінені цифрами і словами "180 календарних днів", тобто строк відстрочення поставки товару, з моменту здійснення авансового платежу з 01.01.2008 складає 180 календарних днів.

Частиною 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Закон України «Про внесення змін до закону України про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №1108-У від 31.05.2007 має зворотну дію в часі до правовідносин, які виникли до 01.01.2008. З 01.01.2008 зазначені зміни набули законної сили і мають застосовуватися Відповідачем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем у рішенні №0000182202 від 12.03.2008, неправомірно нарахував період порушення позивачем строку поставки товару за контрактом, а саме застосував стару норму законодавства, якою було встановлено 90-денний строк поставки товару за контрактом.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 – 204 КАС України.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2008 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Масінвест - Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування рішення скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0000182202 від 12.03.2008 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 11.01.2010 року.

Головуючий суддя:                                                             Бистрик Г.М.                              

Судді:                                                                                 Данилова М.В.

Бєлова Л.В.