Ухвала суду № 7437260, 12.01.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №2-а-10033/09/1070                                                   Головуючий у 1- й інстанції Щавінський В.Р. Суддя - доповідач: Горбань Т. І.

У Х В А Л А

Іменем України

12 січня 2010 р.          м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                              Горбань Т.І.

Суддів:                                                  Горяйнова А.М.

                                                            Мамчура Я.С.

          при секретарі                               Авдошині М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової адміністрації в Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року у справі за позовом Приватного підприємства «Лагуна-2004»до Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової адміністрації у Київській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ у м. Києві, Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Київській області про визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПП „Лагуна-2004" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії відповідачів та їхніх підпорядкованих підрозділів щодо перешкоджання йому в здійсненні господарської діяльності, яка проводиться Приватним підприємством «Лагуна-2004» на підставі ліцензій, виданих Київською обласною державною адміністрацією - серія АБ № 218846, Міністерством фінансів України - серія АВ № 082982, Київською міською державною адміністрацією - серія АА № 777033, неправомірними.

Позивачем також було заявлено клопотання про забезпечення позову, в якому він просив постановити ухвалу про забезпечення позову, якою:

- заборонити Державній податковій адміністрації у м. Києві (04116, м. Київ-116, вул. Шолуденка, 33/19), Державній податковій адміністрацій у Київській області (03680, м. Київ-151, вул. Народного ополчення, 5-а), Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ у м. Києві (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 15), Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ в Київській області (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 15) та їхнім підпорядкованим підрозділам вилучати обладнання та інше рухоме та нерухоме майно, яке використовується Приватним підприємством „Лагуна-2004" (код ЄДРПОУ 33293504) для здійснення його підприємницької діяльності;

- здійснювати відкликання (анулювання) дозвільної документації, на підставі якої проводиться господарська діяльність Приватного підприємства „Лагуна-2004" (код ЄДРПОУ 33293504);

- заборонити у будь-який спосіб втручатися у здійснення підприємницької діяльності, яка проводиться Приватним підприємством „Лагуна-2004" (код ЄДРПОУ 33293504) відповідно до ліцензій, виданих Київською обласною державною адміністрацією - серія АБ № 218846, Міністерством фінансів України - серія АВ № 082982, Київською міською державною адміністрацією - серія АА № 777033, до вирішення даного адміністративного позову по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року клопотання Приватного підприємства «Лагуна-2004»задоволено, вжиті заходи забезпечення позову.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач Державна податкова адміністрація у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати прийняту ухвалу, посилаючись на неповне з»ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач Державна податкова адміністрація в Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити ПП «Лагуна-2004»в задоволенні клопотання про забезпечення позову, також посилаючись на неповне з»ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянтів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд 1-ої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд 1-ої інстанції зазначив, що позивачем здійснюється господарська діяльність в сфері послуг, а саме організація діяльності з проведення азартних ігор, дана діяльність відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" може проводитись після отримання відповідних ліцензій. Діяльність позивача здійснюється на підставі наступних ліцензій:

- Ліцензія Київської обласної державної адміністрації серія АБ №218846,

- Ліцензія Міністерства фінансів України серія АВ №082982,

- Ліцензія Київської міської державної адміністрації серія АА №777033.

Суд 1-ої інстанції також зазначив, що дані ліцензії отримані позивачем в установленому законом порядку та на даний момент їх строк дії не закінчився.

Окрім того, право позивача на зайняття даною підприємницькою діяльністю відповідно до вищезазначених ліцензій визнано в судовому порядку, а саме постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.09 у справі № 2-а-2233/2009.

Задовольняючи вказане клопотання про забезпечення позову, суд 1-ої інстанції помилково вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також зазначає про відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу України»визначено завдання органів державної податкової служби, зокрема такими завданнями є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 10 цього ж Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; подають до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

До прав органів державної податкової служби, визначених статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу України», законодавцем віднесено здійснення документальних невиїзних перевірок (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори; здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку та наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи.

Відповідно до ст. 2 Закону Україні «Про заборону грального бізнесу в Україні»№ 1334-VI від 15.05.2009 р. в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх. Але позивачем, як вбачається з матеріалів справи, здійснюється господарська діяльність саме в сфері грального бізнесу та надаються послуги з організації та проведення азартних ігор.

Статтею 3 вищевказаного Закону передбачено відповідальність за порушення цього Закону, зокрема до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. Застосування санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим законом, скасовуються. Отже, діяльність позивача з проведення азартних ігор здійснюється відповідно до ліцензій, які в силу Закону є скасованими.

Крім того, згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2009р. постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.2009 р. у справі № 2-а-2233/09, посиланням на яку позивач обґрунтовував своє право на заняття зазначеною вище підприємницькою діяльністю, скасована , а провадження у справі закрито.

Судом першої інстанції не вказано, в чому полягало обґрунтованість та терміновість клопотання, що давало б підстави суду для його вирішення негайно без повідомлення відповідачів та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.1 ст.118 КАС України.

Крім того, з урахуванням вимог ч.2 ст. 19 КАС України щодо того, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, та того, що згідно довідки АА №209405 з ЄДРПОУ від 26.06.2009р. місцезнаходженням позивача є м. Київ, вул. Урицького,1-А, Київським окружним адміністративним судом порушена територіальна підсудність даної справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що неповне з’ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, тому ухвала Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали у справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 199, 202, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової адміністрації в Київській області задовольнити.

Скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року і постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання Приватного підприємства «Лагуна-2004»про забезпечення позову відмовити.

Ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі, безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:          

          Судді:                    

Повний текст виготовлено 13.01.10. року.