Рішення № 74462890, 07.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6152/17 Справа № 0431/2088/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Посунся Н.Є.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді: Посунся Н. Є.

суддів – Баранніка О.П., Пономарь З.М.

при секретарі – Гречишниковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 – про стягнення кредитної заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить скасувати рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає оскаржуване рішення незаконним, таким, що повинне бути скасоване з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 22.02.2008 року між ЗАТ (далі ПАТ) «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав від Банку кредит в розмірі 66 726,10 долл. США на споживчі цілі, що підтверджено валютним меморіальним ордером.

Цього ж дня Банк та ОСОБА_3 уклали договір поруки, за яким остання зобов’язується відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 його боргових зобов’язань перед кредитором в повному обсязі.

Згідно п.3ч.1 Кредитного договору- за користування кредитними коштами встановлена плаваюча процент на ставка в розмірі 5,99% + FIDR за кожен календарний рік користування кредитом.

12.11.2010 року між Банком та Позивачем укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за умовами якого в порядку та на умовах визначених цим договором, продавець продав покупцю право на кредитний портфель, який включає в себе і спірний кредитний договір та договір поруки (а.с.26), в зв*язку з чим позивач набув право вимоги за спірним кредитним договором, зокрема, право на солідарне стягнення заборгованості за укладеними правочинами.

Посилаючись на прострочення відповідачем виконання грошового зобов*язання, наявність у нього заборгованості на загальну суму 284 786,04 долл.США (в уточненій позовній заяві помилково вказана дана сума у гривнях, що слідує із наданого до уточненої позовної заяви розрахунку а.с.216 т.1, де ця сума вказується саме у долларах) та право позивача вимагати дострокового виконання відповідачем боргових зобов*язань, - позивач просив про солідарне стягнення з відповідачів вказаної суми.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення кредитної заборгованості, суд 1-ї інстанції виходив із тверджень ОСОБА_2 про неукладення ним кредитного договору, неналежність йому підпису у цьому договорі та неотримання кредитних коштів, а на підставі вимог ч.1 ст. 146 ЦПК України, в зв*язку з ухиленням позивача від надання доказів для проведення експертизи, визнав факт відсутності документального підтвердження отримання відповідачем грошових коштів за кредитним договором та зробив висновок про недоведеність позовних вимог.

Такі висновки суду не можуть бути визнані обґрунтованими з огляду на те, що вони ґрунтуються на неповно з*ясованих обставинах справи, без врахування та оцінки судом доводів та доказів, наданих позивачем, протирічать дійсним обставинам справи та наявним у справі письмовим доказам.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи містять кредитний договір, укладений з ОСОБА_2, підписаний сторонами, договір поруки за підписами обох сторін, кредитну заявку ОСОБА_2 з підписом на видачу кредитної суми- 66 726,10долл., валютний меморіальний ордер від 22.02.2008. на вказану суму.

Оригінали документів надавались суду представником Позивача для огляду.

Із справи видно, що позов пред*явлено 08.08.2012.. Упродовж тривалого розгляду справи відповідачі, зокрема, ОСОБА_2, оспорюючи укладення та підписання кредитного договору, не заявляли клопотань про призначення відповідної експертизи, а неодноразово просили про зупинення розгляду даної справи в зв*язку з оспоренням ними у різні способи кредитного договору у Голосіївському райсуді м.Києва, хоча не були позбавлені можливості заявити зустрічні вимоги у даній справі, що не зупиняло б її розгляду протягом тривалого часу (упродовж багатьох років). Кінцевим результатом розгляду Голосіївським райсудом їх позову про визнання кредитного договору недійсним було винесення 20.07.2015. Ухвали про залишення цього позову без розгляду в зв*язку із зловживанням позивачів наданими правами, повторною неявкою до суду (а.с.237 т.1) Після цього, лише 01.07.2016. ОСОБА_2 було заявлене клопотання про призначення почеркознавчої, а 03.01.2017. бухгалтерської експертиз. Дані експертизи судом призначались, однак проведені не були в зв*язку з ненаправленням експерту у повному обсязі необхідних документів.

Із наведених обставин, та обраних стороною відповідачів способів процесуальних дій, вбачається відсутність реальних намірів вирішити справу по суті, встановити дійсні обставини справи, затягування її розгляду та зловживання своїми правами. Підтвердженням такого висновку є та обставина, що ні в апеляційній скарзі, ні у засіданні апеляційного суду відповідачі більше не заявляли клопотань про призначення відповідних експертиз, в тому числі, щодо розміру кредитної заборгованості, хоча мали на це право.

За таких обставин твердження відповідачів про неукладення ними договорів, підписання їх іншими особами, неотримання ОСОБА_2 кредитних коштів слід визнати голослівними.

На зазначене суд 1-ї інстанції не звернув увагу та безпідставно вважав, що саме позивач в порушення вимог ст.ст 10 та 60 ЦПК України не виконав свій обов’язок щодо доведення вимог належними та допустимими доказами та необґрунтовано відмовив в задоволенні позову за недоведеності.

Рішення як таке, що не відповідає вимогам ст.ст.213. 214 ЦПКУ, підлягає скасуванню.

Ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд на підставі вимог ст.ст.509, 526, 541, 553, 554. 610, 1054 ЦК України, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково.

Так, матеріалами справи доведено ( а відповідачами не спростовано) наявність заборгованості відповідача у наведеній вище сумі- 284 786,04 долл.США, яка складається: тіло кредиту- 59 682.61долл., (за курсом НБУ станом на 06.04.2015 року становить 1 390 604,81 грн.), відсотки - 1 561.70долл., (за курсом НБУ станом на 06.04.2015 року становить 36 387,61 грн.), пеня – 223 541.73долл., що за курсом НБУ на 06.04.2015. становить 5 208 522.30грн. (згідно позову від 06.04.2015 а.с.212-215 т.1).

Як вбачається із розрахунку, сума пені значно перевищує розмір основної заборгованості та відсотків, а тому, керуючись правилами ч.3 ст. 551 ЦКУ, апеляційний суд вважає за необхідне зменшити суму пені до 15 000 грн.

Таким чином, з відповідачів згідно вимог закону та умов Договору кредиту у солідарному порядку підлягає стягненню загальна сума кредиту та відсотків - 61 244,31 долл. та 15 000грн. пені, яка підлягає стягненню у гривні.

Законних підстав для застосування строку позовної давності немає, оскільки у встановленому законом порядку під час розгляду справи у суді 1-ї інстанції відповідачі таке право не використали, письмову заяву не подавали, хоча таку можливість та достатність часу для цього мали, а тому подана у засіданні апеляційного суду заява про застосування такого строку щодо вимог до поручителя про стягнення пені, не може бути задоволеною.

На підставі правил ст.88 ЦПКУ з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» підлягає стягненню судовий збір по 3 379,95 грн.. з кожного.

Керуючись ст. 307, п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд –

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу та позов ПАТ «ОТП Факторинг Україна» – задовольнити частково.

Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області 05 липня 2017 року – скасувати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML308/031/2008 від 22 лютого 2008 року 61 244,31 доларів США та 15 000,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 59 682,61 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.04.2015 року становить 1 390 604,81 грн.; заборгованість по відсоткам - 1 561,70 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.04.2015 року становить 36 387,61 грн.; пеня – 15 000,00 грн..

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір по 3 379,95 грн.. з кожного.

Рішення чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене у 20-денний строк у касаційному порядку.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.П. Бараннік

ОСОБА_5