Постанова № 74455615, 29.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/133/18

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

29 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Ватаманюка Р.В. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 комісія УМВС України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2018 року позивач - ОСОБА_2, звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 комісія УМВС України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.02.2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, наказом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області № 8 о/с від 05.02.2016 року майора поліції ОСОБА_2, старшого інспектора Славутського відділу поліції ГУНП, звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (за власним бажанням).

Відповідно до копії довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 17.06.2016 року, позивачу встановлена ІІ група інвалідності з 17.06.2016 року (захворювання, пов’язане з проходженням служби в ОВС).

Позивач 12.07.2017 року звертався з заявою (рапортом) до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області, в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в ОВС.

За результатами розгляду заяви, позивачу надана відповідь за підписом голови ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області від 26.07.2017 року № 29/В-101, в якій зазначено, що позивач звільнений зі служби в міліції в зв'язку з переходом в встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) з 06.11.2015 року та 07.11.2015 року прийнятий на службу в поліцію згідно його заяви. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" наказом ГУНП від 05.02.2016 року № 8 о/с позивач звільнений зі служби в поліції з 08.02.2016 року, тому втратив право на грошову допомогу як працівник міліції. Отже, виходячи із вищенаведеного, дія постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2016 року не поширюється на працівників поліції, тому підстав для направлення до МВС України висновку щодо виплати ОСОБА_2, грошової допомоги згідно пункту 8 постанови немає.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.09.2017 року по справі № 822/2196/17, визнано протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту) ОСОБА_2 висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтверджуючими документами доданими до заяви, зобов'язано ліквідаційну комісію УМВС України в Хмельницькій області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням IІ групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Виконуючи постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.09.2017 року, ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області сформувала висновок щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності та разом з поданими позивачем документами направила його до МВС України.

Листом від 21.12.2017 року № 15/2-4797 Департамент фінансово - облікової політики Міністерства внутрішніх справ України повернув вказані матеріали як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства та повідомив, що призначення допомоги повинно проводитись ГУ НП України в Хмельницькій області.

Крім того, листом від 26.12.2017 року № 1405/121/29/05-2017 ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області повідомила позивача, що вказані матеріали повернені МВС України без права на виплату одноразової грошової допомоги.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Розділом XI прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII (із змінами) встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Статтею 23 Закону України "Про міліцію" передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження

Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Якщо працівник міліції та члени його сім'ї одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цією статтею, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.

Частиною 5 статті 100 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що, якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, визначених цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, визначених з різних підстав іншими законами та нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи.

Таким чином, за колишніми працівниками міліції, які після звільнення зі служби в міліції проходили службу в поліції, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

При цьому, як Законом України "Про Національну поліцію", так і Законом України "Про міліцію" визначено, що право вибору підстав для такої виплати належить заявнику.

Тому, той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" та Порядку № 850.

Пунктом 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року (далі - Порядок № 850), передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції:

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу;

витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Пунктом 9 Порядку № 850 встановлено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Так, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку №850, виходячи з положень якого обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на МВС України, яке, всупереч наведеному, повернуло документи позивача без розгляду.

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 26 червня 2017 у справі № К/800/20824/17 (296/9457/16-а).

Таким чином, після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.

Однак, відповідач листом від 21.12.2017 року № 15/2-4797 повернув ліквідаційній комісії УМВС України в Хмельницькій області матеріали на призначення одноразової грошової допомоги позивачу.

Відтак, відповідач всупереч пункту 9 Порядку № 850 не прийняв за результатом розгляду документів про виплату позивачу одноразової грошової допомоги жодного з вищезазначених рішень.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що спосіб, у який відповідач розглянув заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, Законом України "Про міліцію" та Порядком № 850 не передбачені.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності та зобов'язання відповідача розглянути документи про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку № 850.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5