Рішення № 74447818, 04.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 червня 2018 р. № 629/1336/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м. Лозова Лозівської міської ради Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області, Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що він являється інвалідом II групи і у 2016 року звернувся до УПСЗН Лозівської міської ради Харківської області для того щоб дістати безоплатне забезпечення ортопедичним взуттям, де йому було запропоновано донести довідку ВКК з міської поліклініки, яку він надав. Управління праці та соціального захисту не сповістило його про те, коли приїде спеціаліст з м. Харкова, з підприємства - виробника ортопедичного взуття. Він неодноразово звертався до УПСЗН з питання забезпечення його взуттям. Однак належної відповіді не дістав. 08.02.2018 року, коли приїздив спеціаліст з ХКЕПОП та видавалося взуття, він взуття не дістав, оскільки був не дійсний документ з УПСЗН. Він знову звернувся до УПСЗН, але йому запропонували знову дістати довідку ВКК та зробити нове замовлення взуття. На підставі вищевикладеного просить суд зобов'язати Харківське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство надати заказане ортопедичне взуття, зобов'язати виплатити моральну шкоду у розмірі 50000 гривень.

Безкоштовне забезпечення ортопедичним взуттям певної категорії громадян проводиться згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. № 321 "Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, переліку таких засобів". З позову вбачається, що позивач оскаржує дії УПСЗН з приводу бездіяльності щодо забезпечення його, як особи з інвалідністю, ортопедичним взуттям. Тобто фактично, вимоги щодо зобов'язання вчинити дії з забезпечення позивача ортопедичним взуттям адресовані в тому числі й Управлінню праці та соціального захисту населення м. Лозова Лозівської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч законодавству Управління праці та соціального захисту населення м. Лозова Лозівської міської ради Харківської області та Харківське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство не виконали обов’язок, покладений на відповідні установи законодавством та не забезпечили позивача ортопедичним взуттям відповідно до Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» та Постанови КМУ від 05.04.2012 року № 321 «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, переліків таких засобів».

Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення м. Лозова Лозівської міської ради Харківської області (далі УПСЗН Лозівської МР, відповідач ), подало до суду відзив, в якому проти задоволення позову заперечувало в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначило, що позивач не зробив у встановлений строк замовлення ортопедичного взуття, а тому Управлінням не порушено прав позивача та вжито всіх необхідних заходів, передбачених законодавством.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Позивач є інвалідом по зору 2 групи з 01.07.1997 року та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Лозівської МР Харківської області як особа, що потребує забезпечення технічними засобами та іншими засобами реабілітації.

13.12.2016 року позивач звернувся до УПСЗН Лозівської МР з заявою та висновком лікарсько-консультативної комісії на забезпечення ортопедичним взуттям.

На підставі вказаних документів позивачу було видано направлення від 13.12.2016 № 358року на забезпечення ортопедичним взуттям, виготовленим за індивідуальним замовленням- права нога -2 шт., ліва нога – 2 шт. Строк дії направлення – до 13.12.2017 року.

УПСЗН Лозівської МР підчас видання направлення позивачу в усній формі повідомило, що позивача буде сповіщено про дату візиту спеціаліста підприємства-виробника ХКЕПОП з м. Харкова для прийняття замовлень від інвалідів. Приблизний час такого візиту було зазначено – лютий 2017 року.

У зв’язку з відсутністю повідомлення про візит спеціаліста від УПСЗН Лозівської МР, у лютому 2017 року позивач особисто звернувся до УПСЗН Лозівської МР з метою дізнатися дату такого візиту. Проте посадовими особами відповідача 2 було повідомлено, що візит спеціаліста ХКЕПОП відбувся два дні тому. На питання позивача про причини неповідомлення його про зазначений візит, працівник УПСЗН Лозівської МР відповіді не надав, запросив прийти у червні 2017 після повідомлення про черговий візит спеціаліста ХКЕПОП. Проте позивач ані запрошення ані повідомлення також не отримав. При особистому візиті знов дізнався, що черговий прийом замовлень ХКЕПОП вже відбувся.

Позивачем в особистому порядку направлено на адресу ХКЕПОП направлення від 13.12.2016 року № 358, видане відповідачем 2 з висновком ЛКК з письмовим замовленням в якому вказав розмір взуття -41.

УПСЗН Лозівської МР позивачу було повідомлено, що 08.02.2018 року відбудеться черговий візит спеціалістів ХКЕПОП для прийняття замовлень. Позивач у вказану дату з’явився, проте не отримав взуття, оскільки скінчився строк дії направлення на його отримання.

Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (далі Закон) основними формами реабілітаційних заходів є, серед іншого, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення;

Відповідно до ст. 26 Закону держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, поширює інформацію про таку продукцію.

Технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю є, зокрема, протезно-ортопедичні вироби, у тому числі ортопедичне взуття.

Частиною 8-9 ст. 26 Закону визначено, що безкоштовне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою особи з інвалідністю, послугами з післягарантійного ремонту здійснюється у вигляді грошової допомоги особам з інвалідністю для оплати вартості виданих виробів та наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів підприємствам, що виконали зазначені заявки та відповідають кваліфікаційним вимогам, які визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови КМУ від 05.04.2012 року № 321 «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, переліків таких засобів» (далі Порядок) (у редакції, що діяла на час виникнення правовідносин від 17.11.2016 року), цей Порядок визначає механізм, зокрема, безоплатного забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації.

Відповідно до п. 5 Порядку технічні та інші засоби реабілітації, призначені для безоплатного забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб за рахунок коштів державного бюджету, виготовляються, постачаються і ремонтуються підприємствами, які відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим Мінсоцполітики (далі - підприємства). Перелік підприємств визначається зазначеним Міністерством.

Пунктом 15 Порядку визначено, що облік осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб, які мають право на безоплатне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації (далі - облік), ведуть органи соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання осіб.

Відповідно до положень п. 19 Порядку орган соціального захисту населення на підставі документів, зазначених у пункті 16 цього Порядку:

- формує особову справу особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи щодо забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації (далі - особова справа);

- заповнює картку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - картка);

- вносить особисті дані особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи до банку даних;

- формує електронне направлення у банку даних (у разі повторного забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи технічними та іншими засобами реабілітації) з урахуванням строків їх експлуатації та медичних висновків (далі - електронне направлення) за два місяці до закінчення зазначеного строку;

- інформує осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб та їх законних представників про підприємства, до яких вони можуть звернутися з питань забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації.

Підприємство у місячний строк з дня формування електронного направлення оформляє замовлення на виготовлення технічних та інших засобів реабілітації.

До матеріалів справи на виконання Ухвали суду від 19.04.2018 року відповідачем надано копію картки особи про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації а також Заява про забезпечення позивача ортопедичним взуттям від 25.01.2007 року.

З зазначених документів вбачається, що позивач вперше звернувся за отриманням ортопедичного взуття ще 25.01.2007 року та протягом 2007-2009 років отримував ортопедичне взуття виробництва ХКЕПОП у кількості:

- 18.09.2007 року – 2 півпари, строк чергового забезпечення 08.09.2008 року;

- 23.10.2008 року – 2 півпари, строк чергового забезпечення 23.10.2009 року;

- 14.02.2008 року – 2 півпари, строк чергового забезпечення 14.02.2009 року;

- 16.02.2009 року – 2 півпари, строк чергового забезпечення 16.02.2010 року.

Відомостей про зняття позивача з обліку як особи, що потребує забезпечення технічними засобами реабілітації до матеріалів справи відповідачем не надано.

Крім того, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, підчас звернення позивача з заявою про забезпечення ортопедичним взуттям від 13.12.2016 року УПЗСН Лозівської МР не оформлювало позивача як особу, що вперше звернулася за отриманням відповідних технічних засобів.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив факти попередніх звернень позивачем за отриманням ортопедичного взуття у період 2007-2009 років та факти отримання такого взуття позивачем саме на підприємстві – ХКЕПОП.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підчас звернення до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської МР не виявив бажання змінити підприємство виробника.

Положення порядку щодо того, що особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законний представник звертається до підприємства із заявою про забезпечення протезно-ортопедичним виробом, ортопедичним взуттям, допоміжними засобами для особистого догляду та захисту (далі - індивідуальні засоби реабілітації) за формою, затвердженою Мінсоцполітики, направленням розповсюджується виключно на випадки коли особа звертається вперше чи змінила підприємство, на якому отримала попередній індивідуальний засіб реабілітації.

З матеріалів справи судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що позивач не вперше звертається до УПЗСН Лозівської МР за отриманням ортопедичного взуття виробництва ХКЕПОП, а отже замовлення такого взуття є повторним, та не передбачає особисте звернення позивача з направленням до підприємства-виробника.

Крім того, позивач також не виявив бажання змінити підприємство-виробника, а отже за зазначеною ознакою норма, що встановлює обов’язок позивача особисто звертатися на підприємство-виробник, на яку посилається відповідач також не застосовуються до спірних правовідносин.

З погляду на це, застосування відповідачем положень Порядку щодо обов’язку позивача особисто звернутися до ХКЕПОП для замовлення відповідного взуття не є обґрунтованим.

В зазначеному випадку застосуванню підлягає норма Порядку, яка визначає порядок дій органу праці та соціального захисту населення та підприємства-виробника у випадках, коли особа з інвалідністю повторно звертається за виготовленням такого взуття, а саме положення п. 19 Порядку, які визначають що орган соціального захисту населення формує електронне направлення у банку даних (у разі повторного забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи технічними та іншими засобами реабілітації) з урахуванням строків їх експлуатації та медичних висновків (далі - електронне направлення) за два місяці до закінчення зазначеного строку. Підприємство у місячний строк з дня формування електронного направлення оформляє замовлення на виготовлення технічних та інших засобів реабілітації.

Зазначена норма права не передбачає особистого звернення позивача до підприємства –виробника, а також видання паперової форми направлення.

Посилання відповідача на те, що позивач не звернувся до ХКЕПОП для зняття антропометричних даних спростовується матеріалами справи, з яких вбачається що позивач повторно звертався до відповідача за отриманням ортопедичного взуття, яке вже виготовлялося підприємством-виробником. Позивач народився у 1961 році та не є особою, що перебуває в стані активного росту.

До матеріалів справи Харківським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством надано копію договору № 81 від 10.04.2017 року (далі Договір), в якому зазначено, що до обов’язків підприємства зокрема відноситься: 4.1.3 - обов'язок оформляти замовлення та карту протезування на кожну особу з інвалідністю та іншу особу, на підставі електронного направлення, внесеного в ЦБІ структурними підрозділами соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва та м. Севастополя) рад, яке діє протягом строку, визначеного індивідуальною програмою реабілітації або висновком лікувально-консультаційної комісії (ЛКК), для постраждалих внаслідок антитерористичної операції, яким не встановлено інвалідність, - військово-лікарськими комісіями (далі ВЛК), з оформленням відповідного рішення, чи ЛКК з оформленням відповідного висновку; 4.1.4 – зазначення у замовленні та карті протезування: шифру та типу ТЗР, антропометричні дані; результати примірок; дату видачі ТЗР та його вартість; 4.1.5 – забезпечення обов’язкового внесення інформації до ЦБІ щодо дати відкриття попередніх замовлень та/або індивідуальних заявок, замовлення осіб з інвалідністю та інших осіб і про видачу ТЗР особі з інвалідністю та іншій особі.

Відповідні антропометричні данні повинні зберігатися в матеріалах особової справи та в базі даних стосовно особи позивача. Тому, посилання відповідача на відсутність зазначених даних та на не звернення позивача для їх вимірювання не є обґрунтованим.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стосовно вимог позивача щодо неправомірності дій Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради, які випливають зі змісту позовної заяви, суд зазначає, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства не виконав належним чином обов'язок щодо забезпечення позивача технічними засобам реабілітації, а саме внаслідок порушення порядку оформлення замовлення підчас повторного звернення особи з інвалідністю, щодо якого Порядком не передбачено особисте звернення позивача до підприємства-виробника. Зазначені дії УПСЗН Лозівської МР змусили позивача вчиняти додаткові дії для реалізації належного йому права, як особі з інвалідністю, на отримання технічних засобів реабілітації, встановленого законом шляхом безпідставного змушування позивача до особистих відвідувань УПСЗН Лозівської МР для оформлення замовлення, в тому числі неповідомлення позивачу про дати візитів спеціалістів тощо.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача про визнання дій УПСЗН Лозівської МР протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо забезпечення позивача ортопедичним взуттям на підставі заяви від 13.12.2016 року та висновку ЛКК від 13.12.2016 року без витребування будь-яких додаткових документів як особі, яка повторно звертається за отриманням такого взуття.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.6, 9, 241-248 , 255, 295 суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (64600,АДРЕСА_1) до Управління праці та соціального захисту населення м. Лозова Лозівської міської ради Харківської області (64606, м. Лозова, Харківської області, мікрорайон №4, буд 73, код ЄДРПОУ: 25813017) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради щодо незабезпечення позивача, як особи з інвалідністю технічними засобами реабілітації (ортопедичним взуттям) відповідно до Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю" та Постанови КМУ від 05.04.2012 року № 321 «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, переліків таких засобів».

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради забезпечити позивача ортопедичним взуттям на підставі заяви від 13.12.2016 року та висновку ЛКК від 13.12.2016 року без витребування будь-яких додаткових документів як особі, яка повторно звертається за отриманням такого взуття.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення м. Лозова Лозівської міської ради Харківської області до Державного бюджету України (одержувач коштів УДКСУ в Основ’янському районі м. Харкова, Код за ЄДРПОУ: 37999628, банк одержувача: ГУДКCУ в Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011, код класифікації доходів бюджету: 22030101) за рахунок бюджетних асигнувань суми належного до сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя Кухар М.Д.