Постанова № 74440279, 31.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження

№ 22-ц/796/4043/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року місто Київ

справа № 753/6075/17

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Невідомої Т.О.

за участю секретаря судового засідання - Волошина В.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року, ухвалене під головуванням судді Даниленко В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ» про стягнення невиплаченої додаткової заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, відсотків та інфляційних втрат,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду міста з позовом до відповідача, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила стягнути з ТОВ «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ» на свою користь:

додаткову заробітну плату у вигляді виробничої премії за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за січень 2017 року у розмірі 30089 грн.;

середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 165375 грн.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 12 серпня 2013 року її було прийнято на роботу в ТОВ «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ» та наказом №3/17-к від 28 лютого 2017 року було звільнено з посади головного бухгалтера ТОВ «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ» за власним бажанням у відповідності до ст.38 КЗпП України.

Зазначала, що у день її звільнення їй не було виплачено всіх належних від підприємства коштів, а саме: додаткову заробітну плату у вигляді виробничої премії за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за січень 2017 року у розмірі 30089 грн.

Вказувала, що оскільки при звільненні їй не було виплачено премію за січень 2017 року, вона згідно з ст.117 КЗпП України має право на стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 165375 грн.

Посилалася на те, що наказом ТОВ «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ» №7-пр від 29 грудня 2015 року було введено в дію «Положення про оплату праці та преміювання співробітників ТОВ «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ», яким передбачалась виплата премій.

Вказувала, що виробничі премії повинні були систематично виплачуватися в повному розмірі, оскільки згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13 січня 2004 року №5 вони є не заохоченнями, а різновидом додаткової заробітної плати.

У листопаді 2017 року ТОВ «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ» звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з останньої:

премію за червень 2016 року у розмірі 35188,23 грн.;

відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1430,18 грн.;

інфляційні витрати у розмірі 6333,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що згідно бухгалтерської довідки від 07 липня 2017 року ОСОБА_1 в червні було виплачено премію в розмірі 38600 грн. Виплата премії відбулася на підставі видаткового касового ордеру №21 від 30 червня 2016 року, згідно якого відповідач отримала на руки премію у розмірі 35188,23 грн.

Вказувало, що в первинних документах ТОВ «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ» відсутні наказ про преміювання працівників у червні 2016 року та письмове узгодження від Голови загальних зборів учасників товариства засновника, щодо погодженого розміру премій за червень 2016 року.

Зазначало, що виплата премії ОСОБА_1 за червень 2016 року відбулась поза законом, мала самовільний характер, а відтак потребує поверненню.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічну позовну заяву ТОВ «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ» суму безпідставно отриманої премії за червень 2016 року:

сума премії - 35188,23 грн.;

відсотки за користування грошовими коштами - 1430,18 грн.;

інфляційні втрати - 6333,88 грн.

А всього стягнуто 42952,29 грн.

Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а у задоволенні зустрічних вимог відмовити.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказувала, що суд не надав та не навів жодних мотивів відмови у прийнятті її доводів та доказів, якими вона обґрунтовувала свої вимоги, а висновки суду, зазначені у рішенні не відповідають обставинам справи.

Зазначала, що суд не ухвалював жодних рішень з приводу прийняття зустрічної позовної заяви та об'єднання її вимог із первісним позовом, тобто, фактично підстав для розгляду зустрічної позовної заяви у суду не було.

Посилалася на те, що задовольняючи зустрічний позов суд не з'ясував розмір стягуваної суми та природу її утворення, оскільки стягнув суму 35188, 23 грн., до складу якої окрім премії входила і частина заробітної плати за червень місяць та індексація.

Вказувала, що судом не враховано того факту, що премію разом із заробітною платою у червні 2016 року у сумі 35188,23 грн. було нею отримано за видатковим касовим ордером №21 від 30 червня 2016 року за підписом директора підприємства, тобто вказана сума була виплачена роботодавцем добровільно без будь-якої розрахункової помилки та встановлення якоїсь недобросовісності з її сторони. Вказане свідчить про незаконність та неправильність оскаржуваного рішення, оскільки, навіть у разі доведення факту безпідставного набуття нею суми премії, вона не підлягає поверненню в силу приписів ст.1215 ЦК України.

Зазначала, що суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для застосування до спірних трудових правовідносин положень зобов'язального права, передбачених цивільним кодексом, зокрема, ст.ст.526, 610, 614, 623, 625 ЦК України.

Посилалася на те, що при вирішенні її позову суд також не визначився з предметом спору та його правовим обґрунтуванням, а тому помилково послався у оскаржуваному рішенні на ст.ст.143, 144 КЗпП України, якими регулюються питання застосування заохочень до працівників підприємств, установ та організацій. Однак ці питання регулюються зовсім іншим локальним актом відповідача «Правилами внутрішнього трудового розпорядку», що не є предметом даного спору, оскільки трудовий спір за її позовом стосується суто виробничої премії в рамках встановленої на підприємстві згідно ст.97 КЗпП України почасово-преміальної системи оплати праці у відповідності до умов локального акту «Положення про оплату праці і преміювання».

Вказувала, що єдиною підставою для відмови у задоволенні її позову став висновок суду про те, що суто для певного виду звітності (в даному випадку - для фінансової звітності до органів статистики) законодавством встановлено річний і квартальний звітні періоди. При цьому, суд не врахував, що це лише строки подачі певної звітності і вони ніяким чином не стосуються строків підведення підсумків роботи підприємства у бухгалтерському і управлінському обліках.

Зазначала, що в матеріалах справи наявні усі документи, які свідчать про необхідність нарахування їй премії за січень 2017 року, обґрунтування її розміру і порядок її визначення та нарахування.

Вказувала, що посилання суду в оскаржуваному рішенні на довідку відповідача, що в січні - лютому 2017 року премія працівникам товариства не нараховувалась не може бути підставою для відмови у задоволенні її позовних вимог, так як той факт, що у січні премія не нараховувалась на підприємстві свідчить лише про порушення відповідачем вимог трудового законодавства в частині оплати праці співробітникам, оскільки в судовому засіданні нею було обґрунтовано доведено необхідність нарахування виробничої премії у січні 2017 року.

В поданому ТОВ «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ» відзиві на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 вказувало, що апеляційна скарга є необґрунтована, а її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції. Зазначало, що жодного підтвердження тому, що виплата премії згідно Положення мала систематичний характер немає. Вказувало, що суд першої інстанції, задовольняючи зустрічний позов вірно визначив та задовольнив суму грошових коштів, яку необхідно стягнути з ОСОБА_1

У порядку п.8 ч.1 Розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Згідно з п.3 Розділу XIIПрикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач та її представник доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити з викладених підстав.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції, виходив з його необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та трудової книжки позивача, відповідно до наказу №3-п від 09 серпня 2013 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду головного бухгалтера в ТОВ «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ».

Згідно з наказом №3/17-к від 28 лютого 2017 року ОСОБА_1 була звільнена з посади на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням з 28 лютого 2017 року.

Посадові обов'язки позивач здійснювала відповідно до посадової інструкції головного бухгалтера, затвердженої директор ТОВ «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ» від 01 грудня 2010 року.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що у день її звільнення з посади їй не було виплачено всіх належних від підприємства коштів, а саме: додаткову заробітну плату у вигляді виробничої премії за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за січень 2017 року у розмірі 30089 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у ТОВ «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ» було розроблено спеціальну систему преміювання.

Вказану систему преміювання було затверджено наказом №7-пр від 29 грудня 2015 року та викладено у «Положенні про оплату праці та преміювання співробітників ТОВ «АМКОДОР- УКРОСПЕЦМАШ», яке було введене в дію з 01 січня 2016 року.

Даним Положенням передбачені умови формування преміювального фонду, розподіл преміювальних фондів, порядок розрахунку, нарахування і виплати премій.

Пунктом 2.1 вказаного Положення передбачено, що у товаристві застосовується почасово-преміальна система оплати праці. Нарахування заробітної плати здійснюється за посадовими окладами згідно зі штатним розкладом з урахуванням відпрацьованого часу. Штатний розпис і зміни в ньому в письмовій формі узгоджуються з Головою загальних зборів учасників товариства.

Згідно п.3.1 Положення преміювання працівників здійснюється за виконання показників виробничо-господарської діяльності з сформованого загального преміального фонду товариства. Загальний преміальний фонд формується по відділах, для яких плануються і враховуються показники преміювання.

У п.3.2 Положення зазначено, що джерелом виплати та базою для розрахунку премії є нерозподілений прибуток товариства, сформований в звітному періоді без урахування виплати премії.

Відповідно до п.п.6.1 - 6.5 Положення преміювання працівників здійснюється за звітний період (за підсумками роботи) при наявності джерела виплати премій або прийнятті рішення про виплату премії авансом.

Підставою для нарахування та виплати премій є дані бухгалтерського та управлінського обліку.

Розрахунок загального преміального фонду, в тому числі розмір премії директора, до виплати премій, узгоджується в письмовій формі з Головою загальних зборів учасників товариства.

Розмір премії кожному співробітнику затверджується директором на підставі пропозицій начальників підрозділів виданням відповідного наказу про преміювання.

При наявності джерела виплати може бути нарахована і виплачена премія за підсумками роботи за півріччя і рік. Розміри таких премій і її розподіл між співробітниками визначає директор і погоджує з Головою загальних зборів учасників товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 лютого 2017 року директор ТОВ «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ» звернувся до Голови загальних зборів, заступника генерального директора ВАТ «АМКОДОР» - управляюча компанія холдинга» із листом-зверненням №37, про погодження виплати премії (т.1 а.с.68).

Листом Голови загальних зборів, заступника генерального директора ВАТ «АМКОДОР» - управляюча компанія холдинга» від 01.03.2017 року №5.23-19/70-12/6-1 відповідачу було відмовлено в задоволенні листа-звернення про погодження виплати премії працівникам товариства, у зв'язку з збитками, які отримало товариство за результатами роботи у 2016 році (т.1 а.с.69).

Згідно довідки від 10 липня 2017 року №219 про нарахування премії працівникам ТОВ «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ» в січні-лютому 2017 року, премії за вказані місяці працівникам товариства, в тому числі згідно Положення про оплату праці та преміювання працівників ТОВ «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ», затвердженого наказом №7-пр від 29 грудня 2015 року не нараховувались та не виплачувались.

А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача премії за січень 2017 року у розмірі 30089 грн., оскільки нарахування вказаної премії не було погоджено Головою загальних зборів учасників товариства, як це передбачено Положенням про оплату праці та преміювання співробітників ТОВ «АМКОДОР- УКРОСПЕЦМАШ» та відповідний наказ про нарахування премії за січень 2017 року на товаристві не видавався.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що премія носить систематичний характер колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки як вбачається з Положення премія може бути виплачена за певних умов та її розмір може бути зменшений директором товариства, тобто нарахування та виплата премії не носить систематичний та сталий характер.

Доводи апеляційної скарги про те, що підставами преміювання у товаристві є дані бухгалтерського та управлінського обліку, місячні показники та те, що товариство у січні 2017 року мало значний дохід, а тому повинно було виплатити премію працівникам, колегія суддів відхиляє, оскільки предметом даного спору не є оскарження бездіяльності товариства щодо невиплати премії за січень 2017 року та правильності порядку її розрахунку, а відтак, вказані посилання позивача не мають правового значення для правильного вирішення даної справи.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково послався у оскаржуваному рішенні на ст.ст.143, 144 КЗпП України, оскільки вказані статті не регулюють спірні правовідносини, отже, вони підлягають виключенню з мотивувальної частини рішення.

Разом з тим, задовольняючи зустрічні позовні вимоги ТОВ «АМКОДОР- УКРОСПЕЦМАШ», суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Проте, з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки такого висновку суд дійшов, не з'ясувавши дійсні обставини спору та без належної оцінки доказів.

Зазначені порушення норм матеріального та процесуального права є підставою відповідно до ст.376 ЦПК України до скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті заявлених зустрічних позовних вимог.

ТОВ «АМКОДОР- УКРОСПЕЦМАШ», заявляючи вимоги про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно отриманих коштів посилався на ст.1212 ЦК України.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, а саме з копії листа на ім'я Голови загальних зборів ТОВ «АМКОДОР- УКРОСПЕЦМАШ» від 27 червня 2016 року, останнім 29 червня 2016 року було погоджено виплату премії за червень 2016 року працівникам товариства, зокрема, бухгалтеру у розмірі 38600 грн. (т.1 а.с.118).

На підставі вказаного листа директором ТОВ «АМКОДОР- УКРОСПЕЦМАШ» було видано наказ №2-пр/2016 від 30 червня 2016 року про преміювання працівників, в тому числі розмір премії позивача ОСОБА_1 було встановлено у розмірі 38600 грн. (т.1 а.с.117).

Згідно видаткового касового ордеру від 30 червня 2016 року позивачем було отримано суму грошових коштів у розмірі 35188,23 грн.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач не надав до суду доказів того, що вищевказані документи, які були надані позивачем, є підробними чи нечинними. А посилання товариства на відсутність вказаних документів на підприємстві не свідчить про безпідставність виплати ОСОБА_1 даних коштів.

Предметом спору у даній справі є стягнення за ст.1212 ЦК України безпідставно отриманих ОСОБА_1 коштів у вигляді премії за червень 2016 року.

За змістом ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ТОВ «АМКОДОР- УКРОСПЕЦМАШ» не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що сума у розмірі 35188,23 грн. була виплачена ОСОБА_1 внаслідок рахункової помилки.

Оскільки предметом спору є грошові кошти, які були виплачені позивачу як засіб для існування та спірні кошти виплачені ОСОБА_1 юридичною особою ТОВ «АМКОДОР- УКРОСПЕЦМАШ» добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку товариства і недобросовісності з боку позивача ОСОБА_1 як набувача цих коштів, а тому колегія суддів приходить до висновку, що передбачені ст.1212 ЦК України підстави для примусового стягнення з останньої на користь ТОВ «АМКОДОР- УКРОСПЕЦМАШ» зазначених грошових коштів відсутні.

Так як позовні вимоги ТОВ «АМКОДОР- УКРОСПЕЦМАШ» про стягнення відсотків та інфляційних втрат є похідними від вимог про стягнення безпідставно отриманих коштів, вони також задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог та ухваленням в цій частині нового про відмову в задоволенні вимог ТОВ «АМКОДОР- УКРОСПЕЦМАШ».

Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з ТОВ «АМКОДОР- УКРОСПЕЦМАШ» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2400 грн.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року в частині задоволення зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, відсотків, інфляційних втрат та судових витрат - скасувати та ухвалити в цій частині нове про відмову в задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ».

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на статті 143, 144 КЗпП України.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АМКОДОР-УКРОСПЕЦМАШ», місцезнаходження: місто Київ, вул. Трублаїні, 2-А, ідентифікаційний код 37250239 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2400 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 04 червня 2018 року.

Головуючий:

Судді: