Ухвала суду № 74435144, 25.05.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/8974/18

2/640/2257/18

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2018 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 (61024, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (61024, м. Харків, вул. Лермонтовська, буд. 9) про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 17.03.2017, скасування державної реєстрації про право власності згідно номеру запису про право власності за № 19501595, поновлення реєстрації права власності і визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, в якій позивач просить: визнати недійсним свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 17.03.2017 та скасувати державну реєстрацію про право власності згідно номеру запису про право власності за № 19501595 на 1/2 квартири АДРЕСА_2; просить реєстрації права власності і визнання права власності на вказану 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 поновити за ним - ОСОБА_1

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд прийшов до наступного.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Однак, до позовної заяви не залучено документ про сплату судового збору, або даних щодо підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у місячному розмірі 1762 грн.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704 грн. 80 коп.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за звернення до суду із двома вимогами про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та скасування державної реєстрації про право власності, а також про поновлення ресєтрації права власності і визнання права власності, позивач повинен сплатити суму судового збору, що складає 1409 грн. 60 коп.

Отже, заявник має надати квитанцію про сплату судового збору на суму 1409,60 грн., які повинні бути перераховані на наступний рахунок: отримувач коштів: Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача: 37999675, банк отримувача: ГУДКСУ в Харківській обл., МФО: 851011, рахунок отримувача:31219206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746.

Більш того, у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Однак, вимога, в якій позивач просить реєстрацію права власності і визнання права власності поновити за ним, сформульована нечітко, зокрема, в разі, якщо позивач просить визнати за ним право власності на вказану частину квартири, у відповідності до вказаних п. п. 3, 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, він має зазначити ціну позову, яка має в такому випадку визначатися у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, а саме: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна та сплатити в цьому випадку судовий збір у розмірі, передбаченому п. 1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог у статтях 175 і 177 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (61024, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (61024, м. Харків, вул. Лермонтовська, буд. 9) про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 17.03.2017 та про скасування державної реєстрації про право власності згідно номеру запису про право власності за № 19501595 - залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз’яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

районного суду м. Харкова С.О. Муратова