Вирок № 74412165, 04.06.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 163/2370/16-к

Провадження № 1-кп/161/195/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 04 червня 2018 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в колегіальному складі:

під головуванням судді: Квятковського М.С.,

суддів: Артиша Я.Д., Сівчука А.Є.,

за участю секретаря: Грабовської Г.О.,

прокурора: Шевчука В.М.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників - адвокатів: Лягутка О.Ю., Кондратішиної В.В., Руденка В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Луцьку, кримінальні провадження, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015030150000501, від 12.12.2015 року та №12016030010004273, від 16.09.2016 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, перебуваючого у громадському шлюбі, непрацюючого, судимого:

03.09.2004 року, вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області, за ч.3 ст.185; ч.2 ст.189; ст.ст.70; 75; 76 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з іспитовим строком на 2 роки;

05.07.2006 року, вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області, за ч.2 ст.186; ч.2 ст.189; ч.2 ст.190; ст.ст.70; 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців;

07.05.2012 року, вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області, за ч.2 ст.296; ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

15.07.2015 року, звільненого з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання.

- за ч.3 ст.187 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця с. Гремяче, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, жителя АДРЕСА_3, одруженого, судимого:

26.06.2001 року, вироком Волинського обласного суду, за ст.69; ч.2, ч.3 ст.142; ч.3 ст.144; ч.3 ст.140; ч.2 ст.17, ч.3 ст.140; ч.3 ст.81; ч.1 ст.89; ч.1 ст.222; ст.208; ст.42 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією майна, який 01.11.2002 року Верховним Судом України змінений, виключено ч.1 ст.89 КК України, в решті вирок, від 26.06.2001 року, залишено без змін;

25.12.2001 року, вироком Луцького міського суду Волинської області, за ч.3 ст.140 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

14.06.2002 року, вироком Ківерцівського районного суду Волинської області, за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ч.4 ст.70 КК України, до відбуття у виді позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією майна;

07.05.2003 року, вироком Луцького міського суду Волинської області, за ч.3 ст.141 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років, на підставі ч.4 ст.70 КК України, до відбуття у виді позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією майна;

10.07.2003 року, вироком Луцького міського суду Волинської області, за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ч.4 ст.70 КК України, до відбуття у виді позбавлення волі строком на 13 років з конфіскацією майна;

27.04.2012 року, вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області, за ч.2 ст.485; ч.3 ст.185; ч.2 ст.186; ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.71 КК України, до відбуття у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

01.12.2015 року, відповідно до ухвали Коростеньського міського суду Житомирської області, від 23.11.2015 року, на підставі ст.81 КК України, звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково, на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 9 днів.

- за ч.3 ст.187; ч.1 ст.263; ч.2 ст.393; ч.1 ст.304 КК України, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянки України, уродженки, жительки та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4, одруженої, маючої на утриманні доньок: ОСОБА_34 та ОСОБА_6, відповідно ІНФОРМАЦІЯ_14 та ІНФОРМАЦІЯ_15 років народження, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, раніше не судимої, -

- за ч.5 ст.27, ч.2 ст.393 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які раніше неодноразово судимі за вчинення умисних корисливих та насильницьких злочинів, обидва будучи звільненими у 2015 році з місць позбавлення волі, належних висновків для себе не зробили, на шлях виправлення не стали, діючи з корисливих мотивів і керуючись метою отримання прибутків та засобів для існування злочинним шляхом, за попередньою змовою між собою та невстановленими досудовим розслідуванням особами, на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_35, матеріали відносно яких, виділено в окреме провадження - (далі невстановлені особи), умисно, з метою заволодіння чужим майном, вчинили розбійний напад з проникненням у житло, потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що по АДРЕСА_5, Волинської області, поєднаним із насильством, небезпечним для життя і здоров'я ОСОБА_8 та погрозою застосування такого насильства до ОСОБА_9 та ОСОБА_10, чим вчинили злочин, передбачений ч.3 ст.187 КК України.

Так, обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2, у грудні 2015 року, отримавши від вищевказаних невстановлених осіб, інформацію про те, що за місцем проживання, літнього віку подружжя, потерпілих по справі ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що по АДРЕСА_5, Волинської області, можуть зберігатись грошові кошти в іноземній валюті, а саме долари США, якими вони, шляхом розбійного нападу із застосуванням фізичного насильства, вирішили заволодіти.

Для реалізації свого злочинного умислу та вчинення вказаного злочину, обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та невстановлені особи, розробили детальний план, спрямований на його досягнення, згідно якого:

вищевказані невстановлені особи, повинні були визначити час і дату здійснення розбійного нападу, забезпечити обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1: короткоствольною вогнепальною зброєю травматичної дії, а для попередження можливості бути викритими у вчиненні злочину, відповідно, встановити такі шляхи підходу до об'єкта вчинення злочину та відходу, чи втечі після його вчинення, які б унеможливлювали зустрічі з односельцями потерпілих, забезпечити їх автомобільним транспортом, для доставки та швидкого залишення місця вчинення злочину до прибуття працівників правоохоронних органів, а також раціями, для координації дій учасників злочину.

В свою чергу, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як безпосередні виконавці злочину, повинні були здійснити розбійний напад і заволодіти грошовими коштами потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, та забезпечити себе, для попередження можливості бути викритими у вчиненні злочину, змінним одягом, взуттям, карнавальними масками, матерчатими рукавичками та липкою клейкою стрічкою, для зв'язування потерпілих.

В подальшому, вищевказані невстановлені особи, встановили шляхи підходу до будинку потерпілих та відходу, з метою втечі після вчинення злочину, а також здійснювали за ним візуальний нагляд, для визначення найбільш сприятливого часу та дня для здійснення розбійного нападу. В цей час, обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_1, в гіпермаркеті «Епіцентр», що по вул. Окружній, 39, в с. Липини, Луцького району, Волинської області, придбали матерчасті рукавички та липку клейку стрічку - скотч, а у павільйоні НОМЕР_2, приватного підприємця ОСОБА_11, що на території «Завокзального ринку», який знаходиться по вул. Карпенка-Карого, 1, у м. Луцьку, Волинської області, дві пластмасові карнавальні маски, які в подальшому підлаштували під своє обличчя, збільшивши розрізи очних отворів та зробивши носові.

Після цього, 12.12.2015 року, отримавши від вищевказаних невстановлених осіб, повідомлення про сприятливий день для вчинення розбійного нападу, цього ж дня, близько 14.00 год., обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1, виїхали маршрутним таксі з м. Луцька до автостанції м. Любомль, привізши з собою, заздалегідь приготовлені для вчинення злочину, вищевказані придбані ними напередодні речі та короткоствольну вогнепальну зброю травматичної дії, невстановленого зразка, яка знаходилась у незаконному користуванні обвинуваченого ОСОБА_1.

Прибувши на територію автостанції в м. Любомль, обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зустріли вказані невстановлені особи та легковим автомобілем, іноземного виробництва, привезли в лісопосадку, яка знаходиться із правого боку автомобільної дороги, сполученням Київ-Варшава, що в напрямку с. Римачі, Любомльського району, Волинської області, на відстані 180 м., від дорожнього кілометрового знаку «495», де ними було узгоджено вчинити розбійний напад у темну пору доби, скоординовано їх дії, як під час так і після вчинення злочину, визначено шляхи підходу і відходу, з місця його вчинення, місце розташування автомобіля. У подальшому обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_1, переодяглися в однотипний верхній одяг, головні убори і взуття, котре привезли з собою, при цьому ОСОБА_2 випробував надану вищевказаними невстановленими особами, короткоствольну вогнепальну зброю травматичної дії, невідомого зразка, та дві переносні радіостанції, з метою забезпечення координації їх дій.

Цього ж дня, в темну пору доби, а саме близько 17.00 год., обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які мали при собі вищевказані речі, та були озброєні короткоствольною вогнепальною зброєю травматичної дії, вищевказані невстановлені особи, переслідуючи корисливу зацікавленість, з метою відкритого заволодіння чужим майном, легковим автомобілем, іноземного виробництва, доставили в с. Коцюри, Любомльського району, Волинської області, де їх висадили неподалік будинку потерпілих, а самі від'їхали в обумовлене місце, чекати їхнього повідомлення по радіостанції про результат здійсненого розбійного нападу.

Після цього, близько 17 год. 15 хв., таємно проникнувши на територію домогосподарства потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що по АДРЕСА_5, Волинської області, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1, для попередження можливості бути викритими у вчиненні злочину, прикрили обличчя пластмасовими карнавальними масками, одягли на руки матерчасті рукавиці, привели у бойову готовність, дославши патрон у патронник, короткоствольну вогнепальну зброю травматичної дії. Після чого, скориставшись тим, що вхідні двері будинку не замкнені, таємно проникли в прихожу кімнату, де раптово вчинили напад поєднаний з насильством небезпечним для життя і здоров'я та із застосуванням вогнепальної зброї до власника будинку - потерпілого ОСОБА_8 та погрозою застосування такого насильства до потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9, а саме:

З метою безперешкодного проникнення в приміщення будинку та подолання опору потерпілого ОСОБА_8, та його волі до вчинення такого опору, обвинувачений ОСОБА_2 здійснив два постріли по тілу потерпілого, спричинивши відповідно до висновку експерта за №7, від 06.01.2016 року, вогнепальне непроникаюче поранення передньої поверхні грудної клітки зліва та м'яких тканин в третині правого стегна з наявністю чужорідних тіл у вигляді двох ран округлої форми: на передній поверхні грудної клітки зліва в проекції VІ міжребіря по середній ключичній лінії та на зовнішній поверхні правого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, оскільки для свого лікування і створювання окріплих рубців, потрібен час не менше 7-8 діб і не більше 21-ї доби, від яких той відчувши різку біль, щоб не впасти від втрати свідомості та попередити кровотечу, ліг на міжсходинковому майданчику, чим звільнив шлях нападникам.

Після цього, слідом за ОСОБА_2 увірвавшись в приміщення будинку ОСОБА_1, наказав ОСОБА_10 лягти на підлогу, а коли той присів на коліно, з метою подолання його волі до опору, приставив до його потилиці дуло пістолета, після чого почувши голос господарки будинку - потерпілої ОСОБА_9, швидким кроком піднявся до неї на третій поверх і для залякування останньої та подолання її волі до вчинення опору, в приміщенні будинку, здійснив постріл з короткоствольної вогнепальної зброї травматичної дії, після чого підібрав відстріляні метальний снаряд та гільзу, з метою унеможливити ідентифікацію вогнепальної зброї, працівниками правоохоронних органів.

Почувши вимогу нападників віддати їм грошові кошти та отримавши відповідь, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про те, що кошти зберігаються в кухні-кімнаті, демонструючи, з метою залякування потерпілих, вогнепальну короткоствольну зброю, обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перемістили ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в цю кімнату, де ОСОБА_2, для подавлення волі до вчинення супротиву і попередження можливого опору чи втечі ОСОБА_10, який стояв перед ним на одному коліні з опущеною головою намагався липкою, прозорою стрічкою зв'язати йому руки.

В свою чергу обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись у суміжній кімнаті поставив вимогу потерпілому ОСОБА_8 передати грошові кошти в іноземній валюті, а саме долари США, на що останній відповів, що крім викладених ними 700 грн., грошей у будинку більше не має. Почувши це, з метою виявлення грошових коштів, обвинувачений ОСОБА_1 обшукав вказану кімнату, а в цей час, потерпіла ОСОБА_9, скориставшись неуважністю нападників, непомітно вибігши з кухні, сховалась в приміщенні будинку.

Після цього, виявивши втечу ОСОБА_9, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1, вважаючи що та вибігла з будинку і може покликати на допомогу односельців чи повідомити про вчинений злочин правоохоронні органи, щоб не бути викритими та затриманими на місці його вчинення, не заволодівши грошовими коштами потерпілих, скориставшись при цьому попередньо обумовленим з вищевказаними невстановленими особами шляхом відходу, втекли з місця події.

Таким чином:

своїми умисними протиправними корисливими діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу - потерпілого ОСОБА_8, погрозою застосування такого насильства щодо потерпілих - ОСОБА_9 та ОСОБА_10, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаними з проникненням у житло, обвинувачений ОСОБА_2, вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.187 КК України;

своїми умисними протиправними корисливими діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу - потерпілого ОСОБА_8 та погрозою застосування такого насильства до потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з проникненням у житло, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.187 КК України.

Кваліфікуючи дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.3 ст.187 КК України за кваліфікуючими ознаками: застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу - ОСОБА_8, та погрозою застосування такого насильства щодо ОСОБА_9 і ОСОБА_10, суд діє в межах інкримінованого йому обвинувачення, відповідно до ч.3 ст.337 КПК України, та враховує, що дії обох обвинувачених були попередньо узгодженими і направленими на досягнення єдиного умислу.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись під вартою, у приміщенні ізолятора тимчасового тримання №1 ГУ НП у Волинській області, куди був поміщений на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області, від 12.04.2016 року, про обрання йому запобіжного заходу у кримінальному провадженні,що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015030150000501, від 12.12.2015 року, за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187; ч.1 ст.263 КК України, якою визначено строк його тримання під вартою до 01.10.2016 року, керуючись метою уникнення кримінальної відповідальності за вказані злочини, за попередньою змовою та пособництва обвинуваченої ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_11, про вік якої, йому було достовірно відомо, яку схилив до вчинення злочину, чим втягнув її у злочинну діяльність, яка вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області, від 25.10.2016 року, була засуджена за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.393 КК України (далі ОСОБА_12.), здійснив втечу з-під варти за обставин, а саме:

Так, обвинувачений ОСОБА_2, переслідуючи мету втечі з-під варти, спілкуючись із обвинуваченою ОСОБА_3 при безпосередніх зустрічах 14 та 15.09.2016 року, у приміщенні Луцького міськрайонного суду Волинської області, куди він доставлявся у зв'язку із розглядом поданих ним скарг, використовуючи стільниковий зв'язок, повідомив їй про свої наміри, яка шляхом надання засобів та знарядь, а саме предметів схожих на пістолет та гранату невстановлених марок, мала сприяти його втечі з-під варти.

15.09.2016 року, обвинувачений ОСОБА_2 зателефонувавши на мобільний телефон № НОМЕР_3 ОСОБА_12, почав її схиляти до сприяння йому у втечі з-під варти, шляхом надання засобів та знарядь, а саме предметів схожих на пістолет та гранату, які вона мала отримати від обвинуваченої ОСОБА_3, в приміщенні спортивно - оздоровчого комплексу «Адреналін-Сіті», що по вул. Карбишева, 1, у м. Луцьку, Волинської області, та залишити у приміщенні туалету приймального відділення Луцької міської клінічної лікарні, які він мав використати для залякування конвойного наряду.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_2, отримавши згоду ОСОБА_12 та обвинуваченої ОСОБА_3 у сприянні його втечі, продовжуючи свій злочинний намір, з метою його конвоювання у приймальне відділення Луцької міської клінічної лікарні, 15.09.2016 року, о 22 год. 06 хв., повідомив працівників ізолятора про спричинення собі тілесних ушкоджень у вигляді пошкоджень ротової порожнини та органів травлення, внаслідок ковтання леза.

В свою чергу, обвинувачена ОСОБА_3, у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, отримавши від невстановленої особи, предмети схожі на пістолет та гранату невстановлених марок, 15.09.2016 року, близько 22.00 год., у приміщенні спортивно - оздоровчого комплексу «Адреналін-Сіті», що по вул. Карбишева, 1, в м. Луцьку, Волинської області, передала їх у пакеті чорного кольору ОСОБА_12, якій повідомила про необхідність залишити мобільні телефони в приміщенні боулінг клубу, з метою не бути викритими працівниками поліції, а також проінформувала, щодо поведінки та відповідей на запитання працівників поліції, в разі такої необхідності, повторно проінструктувала щодо її дій в приміщенні лікарні, щоб не привертати зайву увагу та не бути впізнаною на камерах відео-спостереження, які встановлені у лікарні.

Після цього, обвинувачена ОСОБА_3 разом із ОСОБА_12, перевезли вказані предмети, невстановленим автомобілем «Таксі», до Луцької міської клінічної лікарні, що по пр. Відродження, 13, у м. Луцьку, Волинської області, де за домовленістю з обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_13 заховала їх в сміттєвій урні туалету приймального відділення лікарні.

У подальшому, обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні приймального відділення Луцької міської клінічної лікарні, куди був доставлений за його повідомленням про погіршення стану здоров'я, у зв'язку з ніби-то ковтанням леза, зустрівся біля входу із ОСОБА_12, однак не зміг увійти до туалету та забрати залишений нею пакунок.

В свою чергу обвинувачена ОСОБА_3 та ОСОБА_12, невстановленим автомобілем «Таксі», повернулися до приміщення вищевказаного комплексу «Адреналін-Сіті», де знаходились до 02.00 год., 16.09.2016 року.

В подальшому обвинувачена ОСОБА_3, під час телефонної розмови з ОСОБА_2, дізнавшись про те, що він не зміг забрати, залишений ОСОБА_12 пакунок, повторно, спільно з останньою, використовуючи невстановлений автомобіль «Таксі», дістались вищевказаної Луцької міської клінічної лікарні, де обвинувачена ОСОБА_3, діставши із сумки кухонний халат та шапочку білого кольору, які заздалегідь взяла у приміщенні боулінг клубу, де працювала кухарем, аби не привертати увагу працівників лікарні та не бути впізнаною на камерах відеоспостереження, встановлених у лікарні, увійшла до приміщення приймального відділення та вбиральні, з метою перевірки наявності залишеного попередньо пакунку, де знаходилась близько 02 хв..

Після цього, обвинувачений ОСОБА_2 продовжуючи свій злочинний намір, 16.09.2016 року, о 01 год. 43 хв., повідомивши працівників ізолятора про спричинення собі тілесних ушкоджень у вигляді пошкодження шиї лезом, був повторно конвойований до приймального відділення Луцької міської клінічної лікарні, де на прохання у конвойного наряду, зайшов до туалету приймального відділення лікарні.

В подальшому, обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні туалету, із сміттєвої урни, дістав заздалегідь залишені ОСОБА_12 предмети, схожі на пістолет та гранату невстановлених марок, після чого, раптово вийшовши у коридор почав погрожувати працівникам поліції - ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які здійснювали його конвоювання, застосуванням вищевказаних предметів, чим змусив їх підкоритися його наказу, та пройти до пр. ОСОБА_16, де вони, невстановленим автомобілем «Таксі», проїхали до вул. Огієнка, 1, що у м. Луцьку, Волинської області, де погрожуючи працівникам поліції, в разі його переслідування, застосуванням наявної у нього зброї, втік у невідомому напрямку.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразилися:

у втечі з-під варти, особою, яка перебуває в попередньому ув'язненні, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, способом небезпечним для життя і здоров'я інших осіб, поєднані із використанням зброї та погрозою застосування насильства, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.393 КК України;

у втягненні неповнолітньої ОСОБА_12, в злочинну діяльність, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.304 КК України.

Разом з тим, обвинувачена ОСОБА_3, своїми умисними діями, які виразилися у наданні засобів та знарядь обвинуваченому ОСОБА_2 для його втечі з-під варти, вчинені за попередньою змовою групою осіб, способом небезпечним для життя та здоров'я інших осіб, поєднані із використанням зброї та погрозою застосування насильства, вчинила злочин, передбачений ч.5 ст.27, ч.2 ст.393 КК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_2, керуючись метою незаконного придбання, носіння та зберігання бойових припасів і вогнепальної зброї, всупереч вимогам «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами смертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України за №622, від 21.08.1998 року, «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ за №576, від 12.10.2012 року, вчинив злочини, пов'язані із незаконним поводженням зі зброєю та бойовими припасами.

Так, він, реалізовуючи єдиний злочинний умисел, у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, у невстановленої особи, придбав:

сім патронів, які зберігав за місцем свого фактичного проживання, що по АДРЕСА_3, де 06.04.2016 року, під час проведення працівниками правоохоронних органів, санкціонованого обшуку, їх було виявлено та вилучено;

пістолет з магазином, марки «ЕКОL», моделі «Aras Compact», заводський номер НОМЕР_4, калібру 9 мм. Р.А. та сім патронів, які він 10.10.2016 року, близько 19.00 год., незаконно переніс, зберігаючи в предметах свого одягу, у приміщення квартири, що по АДРЕСА_6, за місцем проживання ОСОБА_17, який не був обізнаний, щодо намірів ОСОБА_2, де того ж дня, під час проведення працівниками правоохоронних органів, санкціонованого обшуку, їх було виявлено та вилучено.

Відповідно до висновків експерта ВНДЕКЦ МВС України за №1234, від 07.04.2016 року та за №2924, від 28.11.2016 року, відповідно:

виявлені та вилучені за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 патрони, у кількості 7 шт., відносяться до боєприпасів, які придатні для стрільби;

виявлені та вилучені за місцем проживання ОСОБА_17:

пістолет, є короткоствольною, гладкоствольною нестандартною вогнепальною зброєю, переробленою зі стартового пістолета, марки «ЕКОL», моделі «Aras Compact», заводський номер № ЕАС-НОМЕР_4, калібру 9 мм Р.А., шляхом внесення конструктивних змін (видалення заглушки каналу ствола та заглушенням газовивідного отвору патронника), який для стрільби придатний;

патрони, у кількості 7 шт., є пістолетними патронами травматичної (несмертальної) дії, калібру 9 мм. Р.А., які виготовлені промисловим способом, для стрільби придатні, однак до боєприпасів не відносяться.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів і вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України.

Допитані в судовому засіданні, з приводу інкримінованих даним вироком злочинів, обвинувачені: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своєї винуватості, не визнали, дали показання:

Обвинувачений ОСОБА_1 про те, що розбійного нападу не вчиняв, у час вчинення зазначеного злочину знаходився у м. Луцьку, у ході досудового розслідування себе оговорив внаслідок незаконних методів слідства;

Обвинувачений ОСОБА_2 про те, що від дачі будь-яких показань по факту розбійного нападу відмовляється, вогнепальної зброї - пістолета та бойових припасів - 7 шт. патронів не придбавав, не носив та не зберігав і такі йому не належать. Із обвинуваченою ОСОБА_3 та неповнолітньою ОСОБА_12 у попередню змову, з метою його втечі з - під варти, не вступав, не втягував останню у злочинну діяльність, так як не знав, що вона є неповнолітньою. Крім того, про такі свої наміри ОСОБА_3 та ОСОБА_12 не повідомляв, під час втечі з - під варти не використовував небезпечні способи, пов'язані з використанням зброї, для життя і здоров'я інших осіб;

Обвинувачена ОСОБА_3 про те, що по проханню по телефону ОСОБА_2 отримала від незнайомого хлопця та передала ОСОБА_12, для передачі ОСОБА_2 пакунок. Стверджує, що про намір останнього про втечу з - під варти не знала та не сприяла йому у цьому, оскільки їй не було відомо, що знаходиться в пакеті.

Не зважаючи на такі показання обвинувачених, їх винуватість у вчиненні інкримінованих їм даним вироком кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в суді доказами:

Так винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, підтверджується:

Показаннями в судовому засіданні потерпілих:

ОСОБА_8, про те, що у вечірній час 12.12.2015 року, коли випускав із будинку племінника - ОСОБА_10, туди, з метою заволодіння коштами, які вимагали, зайшли двоє, раніше незнайомих у масках осіб, один з яких вистрілив йому із пістолета в груди та ногу, заподіявши поранення, від яких упав. У той час коли один із злочинців зв'язував скотчем племінника, інший побіг за дружиною, якій вдалось втекти, після чого нападники також втекли з будинку. Від дружини - ОСОБА_9 йому стало відомо, що коли вона тікала то чимось кинула у злочинця, а коли закрила двері на кухні на ключ, то останній розбив ногою скло на дверях та переступив через них. У ході досудового розслідування він, серед інших, впізнав пістолет, з якого йому були спричинені тілесні ушкодження, під час проведення слідчого експерименту, обвинувачений ОСОБА_1 дав визнавальні показання про обставини вчинення кримінального правопорушення, детально показував як вчинявся злочин, просив вибачення у нього за скоєне.

ОСОБА_9 про те, що у вечірній час, в грудні 2015 року, коли вона знаходилась в одній із кімнат будинку, де проживає, за комп'ютером, то почула якийсь вибух. На її крик: «що сталось?», коли вийшла з кімнати, побачила, що до неї іде спортивної статури, у масці особа, тримаючи пістолет із словами: «не бійтеся, я вам нічого не зроблю» і запитав: «де долари?». У відповідь вона кинула у цю особу полицю, а інша особа, яка теж була у масці, наказала зв'язати її племінника - ОСОБА_10. Вона кинулась тікати на інший поверх у будинку та закрила за собою двері на ключ, після чого почула як хтось вибив скло у дверях. У ході досудового розслідування, вона, серед інших, впізнала маски, у які були одягнуті злочинці, під час слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_1 детально розповідав про обставини вчиненого кримінального правопорушення і ці обставини, він дійсно зазначав так, як вони і відбувалися насправді. Крім того, вона хоч і знаходилась в іншій кімнаті, по голосу впізнала особу, яка вчинила злочин - ОСОБА_1. Унаслідок вчиненого нападу її чоловік - ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження від пострілів пістолета.

ОСОБА_10 про те, що у вечірній час, в грудні 2015 року, після того як він здійснив налаштування комп'ютера та спускався до вхідних дверей будинку, належного його родичам - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, туди зайшли двоє, раніше невідомих йому осіб, у масках та з пістолетами в руках та почали вимагати грошові кошти - долари. Один із злочинців двічі вистрілив внизу будинку, а третій постріл відбувся на верху будинку, куди, в цей час піднявся другий злочинець і де знаходилась його тітка - ОСОБА_9. Коли цей злочинець повідомив про те, що тітка втекла, його дядько - ОСОБА_8, не зважаючи на поранення, зумів відкрити вхідні двері, після чого нападники втекли. Під час вчинення злочину, маска на одному із злочинців сповзла і він побачив його обличчя, а згодом, під час досудового розслідування, впізнав - обвинуваченого ОСОБА_2, інший обвинувачений - ОСОБА_1 впізнав його - потерпілого ОСОБА_10. Він також впізнав маску, у яку був одягнутий один із обвинувачених і зазначав, що таких масок було дві - на обох злочинцях. Внаслідок вчиненого злочину, його дядько - ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді поранень від пострілів пістолета.

Разом з тим, аналогічні таким, показання потерпілі: ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, дали і під час проведення за їх участі:

слідчих експериментів, від 24.02.2016 року, під час яких, кожен з потерпілих чітко показав які саме дії відносно них вчиняли обвинувачені під час вчинення розбійного нападу, відтворивши таким чином обставини вчинення злочину.

у ході пред'явлення осіб для впізнання ОСОБА_10, 07.04.2016 року, серед інших пред'явлених йому осіб, що підтвердили в суді допитані свідки: ОСОБА_18 та ОСОБА_19, впізнав та прямо вказав на особу під № 1 - ОСОБА_2, як на такого, який 12.12.2015 року, близько 17 год. 10 хв., разом з іншою особою взяв участь у даному розбійному нападі.

Крім таких показань в судовому засіданні потерпілих: ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, підтверджується:

Повідомленням за №144, від 12.12.2015 року, на ім'я начальника Любомльського МРВВС, чергового лікаря - ОСОБА_20, про доставку у приймальне відділення швидкої допомоги гр. ОСОБА_8, з вогнепальним непроникаючим пораненням;

Рапортом чергового Любомльського ВП ГУНП у Волинській області, від 12.12.2015 року, згідно якого, на лінію 102 надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, про вчинення відносно них розбійного нападу;

Протоколом заявою, від 12.12.2015 року ОСОБА_8, про вчинення розбійного нападу невідомими особами, які, з корисливих мотивів, проникли до житлового будинку та спричинили йому, використовуючи пристрій травматичної дії, поранення грудної клітки та правого стегна;

Протоколами ОМП із фото таблицями, від 12 та 13.12.2015 року, відповідно, якими:

у приміщенні буд. АДРЕСА_5, за участі понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22, про що вони підтвердили, будучи допитаними в суді у якості свідків, було зафіксовано порушену обстановку та пошкоджені двері на кухні, виявлено та вилучено, а саме:

у кухонній кімнаті - частинки використаної липкої стрічки (скотчу) зі штрих-кодом №4820000127479, який, відповідно до товарного чеку, від 09.12.2015 року, було придбано в гіпермаркеті «Епіцентр», що по вул. Окружній, 37, в с. Липини, Луцького району, Волинської області обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується і дослідженим у суді ДВД диском із відеозаписом його придбання та протоколом огляду речових доказів, від 22.02.2016 року із фото-таблицями до нього;

на сходинках, що ведуть на другий поверх будинку - дві гільзи із маркуванням АЄ 6., які відповідно до висновків балістичних експертиз за №604, від 25.12.2015 року та №1127, від 11.05.2016 року, були відстріляні з одного екземпляра зброї - самозарядного пістолета калібру 9 мм РА, яким могли бути стартові пістолети марки «ZORAКІ - МОD 914(914-S)»;

у приміщенні палати №12, травматичного відділення ГМО Любомльського та Шацького районів, було вилучено одяг потерпілого ОСОБА_8, із отворами від куль та слідами бурого кольору схожої на кров та дві гумові кулі, чорного кольору;

на прилеглій території буд. АДРЕСА_5, було виявлено та вилучено, про що підтвердили допитані в суді у якості свідків: ОСОБА_23 та ОСОБА_16, які були залучені у якості понятих, дві пластикові маски, білого кольору із зображенням обличчя, які під час проведення слідчої дії - пред'явлення речей для впізнання, 24.02.2016 року, впізнали потерпілі: ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, як на маски у які були одягнуті обвинувачені під час вчинення відносно них розбійного нападу та вказали на пред'явлений для впізнання пістолет, який схожий на той, яким були озброєні нападники.

Дані предмети, відповідно до постанови, від 18.01.2016 року були визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження.

Як убачається із висновку експерта за №7, від 06.01.2016 року, вогнепальне непроникаюче поранення передньої поверхні грудної клітки зліва та м'яких тканин в третині правого стегна з наявністю чужорідних тіл у вигляді двох ран округлої форми: на передній поверхні грудної клітки зліва в проекції VІ міжребіря по середній ключичній лінії та на зовнішній поверхні правого стегна, які були виявлені у потерпілого ОСОБА_8 відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, оскільки для його лікування і створювання окріплих рубців, потрібен час не менше 7-8 діб і не більше 21-ї доби. При цьому, дані тілесні ушкодження, на тілі потерпілого, повністю співпадають з пошкодженням на його одязі, у який він був одягнутий у час вчинення злочину, що підтверджується висновком експерта за №4-МК, від 23.06.2016 року.

Протоколами - проведення слідчих експериментів, від 08 та 15.04.2016 року, у ході яких, ОСОБА_1, відповідно:

розповів та детально показав як він з ОСОБА_2 та іншими невстановленими особами на ім'я ОСОБА_35 та ОСОБА_10, готувались та вчиняли розбійний напад, стосовно потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10;

вказав про те де та при яких обставинах, він з ОСОБА_2 придбали матерчаті рукавиці, які використовували щоб не залишити відбитки пальців рук, липку прозору стрічку - скотч, яку використовували для зв'язування потерпілих та маски на обличчя, які вони використали для того, щоб не бути впізнаними під час вчинення злочину.

Місце придбання масок, а саме торгове місце НОМЕР_2, що на території «Завокзального ринку» у м. Луцьку, було оглянуто протоколом ОМП, від 19.04.2016 року, про що підтвердив в судовому засіданні, в якості свідка його власник ОСОБА_11.

Суд вважає такі показання ОСОБА_1, які він дав під час досудового розслідування правдивими, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи, крім того, про їх деталі, які узгоджуються із іншими доказами і на які вказав обвинувачений, не могли бути відомі працівникам правоохоронних органів.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.393 та ч.1 ст.304 КК України, винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.393 КК України, підтверджується:

Показаннями в суді свідка ОСОБА_12 про те, що на прохання ОСОБА_2, забравши у його дружини ОСОБА_3 в ТРЦ «Адреналін» пакет із якимись речами, завезла та залишила його у вбиральній кімнаті Луцької міської клінічної лікарні. При цьому, вона була одягнута в одяг з капюшоном на голові та мала рюкзак за спиною, ОСОБА_3 їздила до лікарні разом з нею.

В ході досудового розслідування 11.10.2016 року, під час проведення слідчого експерименту з нею, який зафіксований на ДВД диск та досліджений в суді, ОСОБА_12 детально розказала і показала як та при яких обставинах, вона на прохання ОСОБА_2, за попередньою домовленістю із ОСОБА_3 вчиняли дії, направлені на сприяння втечі з - під варти ОСОБА_2.

Показаннями в судовому засіданні свідків: ОСОБА_24 і ОСОБА_14, про які останній зазначав і під час проведення, за його участі, зафіксованого на ДВД диск, слідчого експерименту 17.09.2016 року, - працівників ІТТ Луцького МВ ГУМВС у Волинській області, про те, що вони у вечірній час 15.09.2016 року та в нічний час 16.09.2016 року, у зв'язку із повідомленням ОСОБА_2 про спричинення собі тілесних ушкоджень лезом, доставляли його до приймального відділення Луцької міської клінічної лікарні, де останній, отримавши від них дозвіл зайти в приміщення вбиральні, вийшов звідти, тримаючи у своїх руках пістолет та гранату і погрожуючи їх застосуванням, змусив їх підкоритись його наказу та пройти до пр. ОСОБА_16, що у м. Луцьку, де на невстановленому автомобілі «Таксі», проїхали до вул. Огієнка, у м. Луцьку, після чого погрожуючи застосуванням наявної зброї, у разі його переслідування, втік у невідомому напрямку.

Вказані свідками ОСОБА_12, ОСОБА_24, ОСОБА_14 обставини підтверджуються відеозаписами з камер зовнішнього та внутрішнього відео нагляду розташованих у ТРЦ «Адреналін Сіті» та Луцької міської клінічної лікарні, протоколами огляду речових доказів - ДВД дисків із відеозаписами, від 06.10.2016 року, 14.11.2016 року, з яких убачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_12 після спілкування між собою у ТРЦ «Адреналін Сіті», приїхали до Луцької міської клінічної лікарні, де ОСОБА_12 залишила пакет у вбиральній кімнаті, після чого туди заходив ОСОБА_2, а коли вийшов, мав при собі предмети, схожі на зброю та давав вказівки працівникам поліції, які його супроводжували, які ті виконували. При цьому, ОСОБА_3 знаходячись поблизу приймального відділення, була одягнута в халат та шапочку білого кольору, перед вказаними подіями ОСОБА_3 також заходила у вказану вбиральню.

Висновком експерта за №36, від 20.09.2016 року, відповідно до якого, об'єкт, вилучений під час ОМП, від 16.09.2016 року, у приміщенні вбиральні на першому поверсі КЗ ЛМКЛ за адресою м. Луцьк, пр. Відродження, 13, Волинської області, є кільцем з чекою накольного механізму або уніфікованого запалу дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) або уніфікованого запалу імітаційного, які використовуються для спорядження ручних гранат Ф-1, РГД-5, РГ-42, а уніфіковані запали імітаційні для спорядження навчально-імітаційних гранат УРГ (Ф-1) та УРГ-Н (РГД-5).

Відповідно до висновків експертів за №2833, від 18.11.2016 року та за №3117, від 30.11.2016 року, шість слідів пальців та один слід долоні руки виявлені та відкопійовані в ході проведення огляду місця події, від 16.09.2016 року у приміщенні вбиральні на першому поверсі КЗ ЛМКЛ за адресою м. Луцьк, пр. Відродження, 13, Волинської області, залишені пальцями та долонею лівої руки ОСОБА_3.

Та обставина, що ОСОБА_2 16.09.2016 року, в нічний час, доставлявся у приймальне відділення Луцької міської клінічної лікарні підтверджується повідомленням про це адміністрації КЗ «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», від 29.09.2016 року та доданою до цього повідомлення медичною документацією, протоколом огляду речового доказу, від 02.11.2016 року - ДВД диску із записами камер відео-спостереження, встановлених в холі, на фасаді та в приміщенні ІТТ №1 ГУНП у Волинській області, від 15-16.09.2016 року, показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_25 - працівника цього ІТТ.

Обставини спілкування ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_3 стверджуються інформацією, про зняття якої було надано дозвіл ухвалами слідчого судді Апеляційного суду Волинської області, від 11.02 та 19.09.2016 року, про дати, час та місце з'єднання цих абонентів, мобільними телефонами, якими вони на той час користувались, які, як і одяг, в який були одягнуті ОСОБА_12 та ОСОБА_3, були вилучені та оглянуті в ході досудового розслідування, протоколами, відповідно, від 12 та 25.10.2016 року і 24.11.2016 року, визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження. Вказаною інформацією підтверджується також і той факт, що ОСОБА_2 було відомо про неповнолітній вік ОСОБА_12, яку він втягнув у злочинну діяльність.

При цьому, суд приймає до уваги, що, як установлено в суді, обвинувачений ОСОБА_2 був добре знайомий із ОСОБА_12, оскільки зустрічався з нею, та, враховуючи очевидні зовнішні вікові ознаки, безперечно був обізнаний про її неповнолітній вік.

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області, від 25.10.2016 року, було затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Самчуком С.В. та обвинуваченою ОСОБА_12, відповідно до якого, останню було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.393 КК України та призначено покарання, на підставі ст.ст.69; 75; 76 та 104 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком на 1 рік.

Даним вироком встановлено, що неповнолітня ОСОБА_12 15.09.2016 року, отримавши від ОСОБА_3 пакет, в якому знаходились предмети, схожі на пістолет та гранату, перевезла їх разом із останньою до приймального відділення Луцької міської клінічної лікарні, де діючи за попередньою домовленістю із ОСОБА_3 та будучи втягнутою у вчинення даного злочину ОСОБА_2, заховала їх у сміттєвому баку вбиральної кімнати вказаного приймального відділення лікарні, де їх забрав останній та у послідуючому, використовуючи, здійснив втечу з - під варти.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.393 та ч.1 ст.304 КК України, а також про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.393 КК України.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, підтверджується:

Протоколом обшуку, від 06.04.2016 року, який був проведений відповідно до ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду, від 06.04.2016 року, в ході якого за місцем тимчасового проживання ОСОБА_2, що по АДРЕСА_3, що підтвердили у суді допитані у якості свідків поняті при проведені даної слідчої дії - ОСОБА_26 та ОСОБА_27, а також свідок ОСОБА_28 - працівник правоохоронних органів, були виявлені та вилучені у пачці з під цигарок «Давідоф» - 7 шт. патронів, які відповідно до висновку експерта ВНДЕКЦ МВС України за №1234, від 07.04.2016 року відносяться до боєприпасів, які придатні для стрільби. Ту обставину, що у даній квартирі винаймав кімнату ОСОБА_2 підтвердив у суді свідки: ОСОБА_29 - власник цієї квартири та ОСОБА_26 - сусід.

Відповідно до постанови, від 12.10.2016 року, пістолет, марки «ЕКОL», моделі «Aras Compact», заводський номер № ЕАС-НОМЕР_4, калібру 9 мм Р.А., споряджений патронами, мобільний телефон, марки «Номі і 240», імей1 -НОМЕР_5, імей2 -НОМЕР_6, із сім картою «Водафон», та одяг, які були вилучені в ході проведення обшуку, відповідно до протоколу обшуку, від 10.10.2016 року,за місцем проживання ОСОБА_17 в АДРЕСА_6, 10.10.2016 року, у квартирі якого було виявлено та затримано обвинуваченого ОСОБА_2 були визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до висновку експерта ВНДЕКЦ МВС України за №2924, від 28.11.2016 року, виявлені та вилучені за місцем проживання ОСОБА_17:

пістолет, є короткоствольною, гладкоствольною нестандартною вогнепальною зброєю, переробленою зі стартового пістолета, марки «ЕКОL», моделі «Aras Compact», заводський номер № ЕАС-НОМЕР_4, калібру 9 мм Р.А., шляхом внесення конструктивних змін (видалення заглушки каналу ствола та заглушенням газовивідного отвору патронника), який для стрільби придатний;

патрони, у кількості 7 шт., є пістолетними патронами травматичної (несмертальної) дії, калібру 9 мм. Р.А., які виготовлені промисловим способом, для стрільби придатні, однак до боєприпасів не відносяться.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні дав показання про те, що саме в його квартирі був затриманий обвинувачений ОСОБА_2, якому і належав виявлений та вилучений у цій квартирі, пістолет.

Враховуючи, що бойові припаси - патрони та вогнепальна зброя - пістолет, були вилучені, відповідно за місцями проживання та знаходження ОСОБА_2, та належали останньому, що підтверджується вищезазначеними письмовими доказами та показаннями свідків, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Висновком судово-психіатричної експертизи за №113, від 21.04.2016 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлялися та виявляються, в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та на даний час, ознаки емоційного нестійкого розладу особистості в стадії нестійкої компенсації, однак ступінь змін зі сторони психіки не така, що позбавляла чи позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними, а отже він є осудним.

Заперечення обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що інкримінованих їм злочинів, вони не вчиняли, обвинуваченого ОСОБА_1 - що оговорив себе у вчиненні злочинів внаслідок незаконних методів слідства, свідка ОСОБА_12 про те, що вона не повідомляла ОСОБА_2 про свій вік, суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються наведеними у вироку доказами та розцінює такі їх показання як намагання уникнути кримінальної відповідальності за їх вчинення, а свідка ОСОБА_12 - як намагання сприяти ОСОБА_2 в уникненні кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.304 КК України.

Мотивуючи винуватість обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інкримінованих їм даним вироком кримінальних правопорушеннях вищенаведеними доказами, суд вважає їх належними та допустимими з огляду на те, що:

допит потерпілих і свідків, по вказаних епізодах злочинів, судом проведено у відповідності до вимог КПК;

висновки експертів та інші письмові та речові докази досліджено безпосередньо судом;

протоколи оглядів місця подій складено з дотриманням вимог, передбачених КПК України, за участю понятих.

під час досудового розслідування ухвали Апеляційного суду Волинської області, на підставі яких проводились невідкладні слідчі розшукові дії (НСРД), не були в розпорядженні сторони обвинувачення, оскільки перебували у віданні оперативного підрозділу та АСВО з відповідними грифами секретності, та в порядку, що передбачений ст.99 КПК України, не надавалися слідчому чи прокурору

Після отримання стороною обвинувачення зазначених ухвал, їх відкриття, після розтаємнення, було здійснено у відповідності до ч.11 ст.290 КПК України стороні захисту та досліджено судом, до всіх інших матеріалів кримінального провадження доступ для ознайомлення був наданий, відповідно до ч.ч.1-10 ст.290 КПК України.

Не спростовують винуватості обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, і інші докази, наявні та досліджені у кримінальному провадженні, зокрема: висновки експертиз, показання експертів ОСОБА_30, ОСОБА_31, свідка ОСОБА_32, більш детальну оцінку яким суд не надає, оскільки будь-якого значення для встановлення дійсних обставин справи ці докази не мають.

Разом з тим, суд вважає, відповідно до ч.1 та ч.2 п.3, ч.3 п.1 ст.87 КПК України недопустимим такий доказ, наданий стороною обвинувачення, як протокол пред'явлення особи для впізнання, від 07.04.2016 року, у ході якого у якості свідка ОСОБА_1, серед інших осіб, впізнав потерпілого ОСОБА_10 як одного із потерпілих, на яких був вчинений розбійний напад, оскільки надалі він був визнаний підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні.

Обговорюючи питання про вид та міру покарання стосовно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться:

вчинений ОСОБА_1 - до категорії особливо тяжких;

вчинені ОСОБА_2 - до категорій особливо тяжких, та тяжких;

вчинений ОСОБА_3 - до категорії тяжких,

дані про їх особи, роль і участь кожного із обвинувачених у вчиненні злочинів.

Обставини, які пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по справі відсутні, як і обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3, до обставин, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд відносить рецидив злочинів та вчинення злочину, щодо особи похилого віку - потерпілих: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_13.

При таких обставинах, враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, невдовзі після звільнення з місць позбавлення волі, а ОСОБА_2 будучи звільненим, відповідно до ухвали Коростеньського міського суду Житомирської області, від 23.11.2015 року, на підставі ст.81 КК України, умовно-достроково, на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 9 днів, знову вчинили особливо тяжкий злочин з корисливих мотивів, а ОСОБА_2 ще і три тяжких, обоє не займаються суспільно-корисною працею, як особи характеризуються негативно, характер і обставини вчинених злочинів, які свідчать про підвищену небезпеку для суспільства, а тому суд вважає, що їх виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства і покарання їм слід призначити у виді позбавлення волі в межах санкції Закону, за яким вони притягується до кримінальної відповідальності з конфіскацією всього належного їм майна в дохід держави.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кілька злочинів, при цьому під час умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, покарання йому слід призначити за правилами, передбаченими ч.1 ст.70 і ч.1 ст.71 КК України.

Разом з тим, враховуючи дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утримані трьох малолітніх дітей, суд вважає, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому, на підставі ст.75 КК України, її слід звільнити від відбування призначеного покарання із випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Визначаючи початок строку відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд виходить із часу їх фактичного затримання, який зазначений у протоколах затримання, відповідно - ОСОБА_1, від 09.04.2016 року, а ОСОБА_2, від 11.04.2016 року та від 10.10.2016 року.

При цьому, необхідно зазначити наступне:

Відповідно до ст.8 Основного Закону в Україні визнається і діє принцип верховенства права, тому суди, при розгляді конкретних справ, мають оцінювати зміст будь - якого закону чи іншого нормативно - правового акта з точки зору його відповідності Конституції в усіх необхідних випадках застосовувати її як акт прямої дії.

Конституційний Суд України в своєму рішенні №17-рп/2010, від 29 червня 2010 року, зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями (абз.3 п.п.3.1 п.3).

Згідно з ч.1 ст.3 КПК законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України та загальновизнані принципи і норми міжнародного права.

У силу ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії у часі.

Згідно з ч.5 ст.72 КК, в редакції Закону України № 838- VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається, зокрема, строк тримання без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до Закону України за №2046 - VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», від 18 травня 2017 року, який набув чинності 21 червня 2017 року, ч.5 ст.72 КК України викладено у такій редакції: «попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Отже, виходячи з аналізу наведених положень закону, суд уважає, що строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в межах кримінального провадження, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з огляду на те, що затримані вони були у даному кримінальному провадженні під час дії Закону № 838- VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», від 26 листопада 2015 року, а тому закон про кримінальну відповідальність, що погіршує їх становище, в даному випадку Закон №2046 - VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», від 18 травня 2017 року, який набув чинності 21 червня 2017 року, не має зворотної дії у часі і діяти має на весь час попереднього ув'язнення обвинувачених у даному кримінальному провадженні до набрання вироком законної сили вищевказаний Закон, від 26 листопада 2015 року.

Таким чином, враховуючи зазначене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід рахувати строк попереднього ув'язнення з часу їх фактичного затримання, а саме:

ОСОБА_1 з 09.04.2016 року по набрання вироком законної сили;

ОСОБА_2 з 11.04.2016 року по 16.09.2016 року, тобто по час втечі з під варти та з 10.10.2016 року по набрання вироком законної сили, не змінюючи їм до цього часу запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Суд вирішує долю речових доказів, відповідно до положень ст.100 КПК України.

Керуючись ст.124; 368; 370; 371; 373; 374 КПК України (в ред. 2012 року), суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років із конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187; ч.1 ст.263; ч.2 ст.393; ч.1 ст.304 КК України та призначити покарання:

за ч.3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років із конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;

за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

за ч.2 ст.393 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років;

за ч.1 ст.304 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_2 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років 6 (шість) місяців із конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, ОСОБА_2 частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області, від 27.04.2012 року у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) місяців та остаточно призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років із конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.393 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо вона, протягом іспитового строку, тривалістю 3 (три) роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

До вступу вироку в законну силу, застосовані під час досудового розслідування та продовжені в суді заходи забезпечення кримінального провадження, у виді запобіжних заходів, відносно обвинуваченої ОСОБА_3, залишити попереднім у виді домашнього арешту, відносно обох обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, залишити попередніми - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати із часу його фактичного затримання - з 09.04.2016 року, зарахувавши йому в строк покарання, відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції, від 26.11.2015 року), термін попереднього ув'язнення з 09.04.2016 року до моменту набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати із часу його фактичного затримання по час втечі з під варти, а саме - з 11.04.2016 року по 16.09.2016 року, та із часу його повторного затримання - з 10.10.2016 року до моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши йому цей строк в строк покарання, відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції, від 26.11.2015 року), як термін попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати за проведені під час досудового розслідування судові експертизи у сумі 11 982 (одинадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) гривні 75 (сімдесят п'ять) копійок.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати за проведені під час досудового розслідування судові експертизи у сумі 16 449 (шістнадцять тисяч чотириста сорок дев'ять) гривень 42 (сорок дві) копійки.

Речові докази по справі, а саме:

Мобільний телефон, марки «Нокіа 301» ІМЕІ: НОМЕР_7, НОМЕР_8, з акумуляторною батареєю, сім-картку оператора мобільного зв'язку НОМЕР_9, - які були вилучені у обвинуваченого ОСОБА_2, конфіскувати в дохід держави;

Джинсову куртку, марки «Sensor», сірого кольору, кофту спортивного типу темно-синього кольору, марки «Nordic Winter», наручний годинник, марки «Montblanc», з ремінцем темно коричневого кольору, наручний браслет, виготовлений з металу білого кольору, рюкзак сірого кольору, з вставками коричневого кольору, марки «Turist Bag», чорного кольору, на поверхні яких наявні резинові крапки, золотисту сумочку (чохол) з надписом «Million», в якій знаходиться пластмасовий флакон сірого кольору з під духів, повернути обвинуваченому ОСОБА_2;

Кросівки, марки «Nike», котрі були вилучені у ОСОБА_1 повернути йому за належністю;

Одяг потерпілого ОСОБА_8 повернути йому за належністю.

Автомобільну магнітолу моделі «Кenwood», автомобільний компресор моделі «Ураган КА-У12051» з комплектуючими пістолетним манометром і підєднувачами клем та електронний накопичувач пам'яті (флеш карта) моделі «SP Secure G10» ємкістю 16 Gb коричневого кольору, банку олії «CIRIO «Extra Virgin Olive Oil 5l»» та банку олії «MONINI «Extra Virgin Olive Oil 3l»», транспортний засіб, марки «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, посвідчення водія видане на ім'я ОСОБА_33, серії РРВ НОМЕР_10, видане Луцьким МРЕВ від 29.08.2006, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль, марки «ВАЗ 2101» серії НІС НОМЕР_11, реєстраційний номер НОМЕР_1, поліс страхування №565748 - повернути їх власнику за належністю;

2 коробки із зарядними пристроями до радіостанції з маркувальним позначенням «BJ-300», гільза з маркувальним позначенням «АЕ-9»;

вогнепальну зброю - пістолет перероблений зі стартового пістолета, марки «ЕКОL», моделі «Aras Compact», заводський номер № ЕАС-НОМЕР_4, калібру 9 мм Р.А.;

бойові припаси - 7 (сім) патронів, які для стрільби придатні;

7 (сім) пістолетних патронів травматичної (несмертальної) дії, калібру 9 мм. Р.А. - конфіскувати в дохід держави;

Три залишки недопалків, кастет, пачку з під цигарок, марки «Давідоф», знищити.

ДВД та СД диски, здвоєний циліндровий механізм врізного замка з вхідних дверей з двома ключами до нього, зразки букального епітелію, отримані в підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1, іншу слідову інформацію - залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд Волинської області, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у той же строк, з моменту вручення їм копії вироку.

Г О Л О В У Ю Ч И Й: / М.С. Квятковський/.

Судді: /Я.Д. Артиш/.

/А.Є. Сівчук/.