Ухвала суду № 74402952, 02.06.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6054/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., за участі секретаря судових засідань - Бота О.І., прокурора - Фірка І.І., підозрюваного - ОСОБА_2, захисника - Кучеренка В.О., розглянувши клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції Цільо В.В., погоджене прокурором Прокуратури Закарпатської області Ісаком В.М., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця за національністю, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12017070000000252 від 20.12.2017 року за ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, будучи раніше судимим за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно, повторно, з метою збуту, придбав суху подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною масою в перерахунку на суху речовину - 1,6476 грам, яку зберігав вдома за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2.

Після чого, 25 березня 2018 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, незаконно збув громадянину ОСОБА_5 вищевказану наркотичну речовину, за що отримав від останнього грошові кошти в сумі 600 грн.

Згідно з висновком № 313 від 31.05.2018, надана на експертизу подрібнена речовина, рослинного походження зелено-коричневого кольору, характерним запахом є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений. Маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, становить - 1,6476 грам.

Крім цього, ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків при невстановлених органом досудового розслідування обставинах, місці та часі, придбав психотропну речовину «метамфетамін» в кількості біля 2 грам, яку в подальшому умисно, повторно, з корисливих спонукань зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, та 31 травня 2018 року близько 21 год. 45 хв. незаконно її збув громадянину ОСОБА_5, за що отримав від останнього грошові кошти в сумі 1000 грн.

31.05.2018 року о 22 год. 34 хв. гр. ОСОБА_2 затримано у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

01.06.2018 року гр. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема, рапортом начальника УПН ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 від 20.12.2017 року, рапортом оперуповноваженого УПН ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7, висновком експерта №6/313 від 31.05.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 24.03.2018 року, протоколом про результати НСРД від 30.03.2018 року, протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України від 01.06.2018 року, протоколом обшуку від 31.05.2018 року.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. А тому, з метою запобігання спробам незаконно впливати на свідків, які особисто знайомі із підозрюваним ОСОБА_2 та окремі із яких, згідно матеріалів досудового розслідування, боргують йому, інших осіб, що причетні до незаконного зберігання, пересилання, перевезення з метою збуту та незаконного збуту психотропних речовин і наркотичних засобів, невідомими на даний час органу досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення злочинів, чи іншим способом перешкоджати кримінальному провадженню, зважаючи на те, що підозрюваний має вплив на осіб, які підлягають допиту як свідки у даному кримінальному провадженні, продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення. А також зважаючи на неодноразовість попередньо вчинених таких кримінальних правопорушень та відсутність постійного місця роботи та доходу, а також з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на те, що ОСОБА_2 вчинив злочини проти загального здоров'я громадян, з корисливих мотивів, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих аналогічних злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, орган досудового розслідування вважає за можливе клопотати перед слідчим суддею про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити. Окрім того, просив не визначати розмір застави.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти поданого клопотання, просили відмовити у його задоволенні. Просили розглянути можливість обрання альтернативного запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12017070000000252 від 20.12.2017 року за ч. 2 ст. 307 КК України.

01.06.2018 року о 03 год. 05 хв. гр. ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується відповідним протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.06.2018 року.

01.06.2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр. ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя, враховує дані, що характеризують особу підозрюваного, той факт, що вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об'єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає за доцільне, з урахуванням виключних обставин, клопотання слідчого задовольнити.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на те, що обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України у даному кримінальному провадженні не має, слідчий суддя приходить до висновку про можливість визначення застави підозрюваному ОСОБА_2

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких випливає з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також те, що гр. ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, слідчий судддя приходить до переконання, що розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх обов'язків, передбачених КПК України, слід встановити в розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 88 100,00 грн. (вісімдесят вісім тисяч сто гривень).

Слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_2 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обчислювати підозрюваному ОСОБА_2 з 01 червня 2018 року з 03 год. 05 хв. по 30 липня 2018 року 03 год. 05 хв.

Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх обов'язків, передбачених цим Кодексом в розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 88 100,00 грн. (вісімдесят вісім тисяч сто гривень).

Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за вимогою;

-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків - два місяці.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду І.О.Шепетко