Ухвала суду № 74402954, 02.06.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6053/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., за участі секретаря судових засідань - Бота О.І., прокурора - Машкаринець Т.М., підозрюваного - ОСОБА_2, захисника - Павліченко О.В., розглянувши клопотання слідчого 1-го відділення Слідчого відділу Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області старшого лейтенанта Деяка Романа Віталійовича, погоджене прокурором Прокуратури Закарпатської області Деяком І.М., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ужгород, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, тимчасово непрацюючого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що Слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №22017070000000120 від 25.10.2017 року за ч. 1 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, проживаючи в місті Ужгород, не маючи постійного місця роботи, з метою незаконного збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, у кінці 2017 року придбав від невстановлених, на даний час, досудовим розслідуванням осіб, психотропну речовину «метамфетамін», яку він зберігав у невстановленому, на даний час, місці, з метою її подальшого збуту. З цією метою, ОСОБА_2, маючи у своєму розпорядженні психотропну речовину «метамфетамін», переслідуючи мету її збуту та отримання прибутку, в кінці березня 2018 року підшукав покупця вказаної психотропної речовини - громадянку України ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9

Надалі, на виконання свого злочинного наміру, перебуваючи 23 березня 2018 року, біля 16 год. 20 хв. у нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_2 зустрівся з громадянкою ОСОБА_7, якій, за вищевказаних обставин, здійснив збут психотропної речовини, за що отримав від останньої грошові кошти у сумі 1500 грн.

Згідно з висновком експерта Закарпатського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № 6/232 від 24 квітня 2018 року, вищевказана речовина, у вигляді кристалічної речовини світло-бежевого кольору, в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса кристалічної речовини світло-бежевого кольору становить 0, 3946 г містить 35, 40 ваг. % - 0,1397 г метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу).

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, маючи в своєму розпорядженні психотропну речовину, обіг якої обмежено «метамфетамін», переслідуючи корисливі мотиви, з метою власного збагачення, вирішив повторно збути наявну у нього психотропну речовину.

З цією метою, ОСОБА_2, в середині травня 2018 року домовився із ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, про збут їй психотропної речовини «метамфетамін». Так, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 31 травня 2018 року, за попередньою домовленістю, зустрівся з ОСОБА_8 біля будинку АДРЕСА_3, де здійснив збут їй психотропної речовини «метамфетамін», за що отримав від ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 1500 грн. У подальшому, о 19 год. 40 хв. 31 травня 2018 року поблизу будинку АДРЕСА_3, де перебували ОСОБА_2 та ОСОБА_8, було проведено огляд місця події, у ході якого було вилучено вищевказану кристалічну речовину білого кольору, загальною вагою 1, 1 грам, яка згідно експрес-аналізу є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - «метамфетамін».

31.05.2018 року о 19 год. 40 хв. гр. ОСОБА_2 затримано в порядку п.п. 1, 2 ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

01.06.2018 року гр. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який є тяжким злочином та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років (від 5 до 10 років), у матеріалах провадження наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний перебуваючи на волі може: переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, у зв'язку з чим орган досудового розслідування вважає за можливе клопотати перед слідчим суддею про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила його задовольнити. Окрім того, просила не визначати розмір застави, оскільки відносно підозрюваного в іншому кримінальному провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, яка не змогла забезпечити належної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти поданого клопотання, просили відмовити у його задоволенні, зокрема з тих підстав, що підозра є необґрунтованою.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №22017070000000120 від 25.10.2017 року за ч. 1 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України.

31.05.2018 року о 23 год. 30 хв. гр. ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується відповідним протоколом від 31.05.2018 року.

01.06.2018 року гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр. ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя, враховує дані, що характеризують особу підозрюваного, той факт, що вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об'єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає за доцільне, з урахуванням виключних обставин, клопотання слідчого задовольнити.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на те, що обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України у даному кримінальному провадженні не має, слідчий суддя приходить до висновку про можливість визначення застави підозрюваному ОСОБА_2

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких випливає з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також те, що гр. ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, слідчий суддя приходить до переконання, що розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх обов'язків, передбачених КПК України, слід встановити в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 140 960,00 грн. (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят гривень).

Слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_2 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обчислювати підозрюваному ОСОБА_2 з 31 травня 2018 року з 23 год. 30 хв. по 29 липня 2018 року 23 год. 30 хв.

Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх обов'язків, передбачених цим Кодексом в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 140 960,00 грн. (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят гривень).

Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за вимогою;

-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків - два місяці.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду І.О.Шепетко