Рішення № 74402946, 31.05.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12772/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

31 травня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

за участі секретаря судових засідань Бота О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 Свої вимоги мотивує, тим, що відповідно до укладеного та нотаріально посвідченого договору дарування від 09.06.2009, ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 ? частку домоволодіння під АДРЕСА_1. Після укладення зазначеного договору дарування, ОСОБА_3 добровільно звільнив житловий будинок і особисто передав ключі та всі інші документи на будинок. Після звільнення будинку у с. Підгорб, відповідач не знявся з реєстраційного обліку. Після переїзду, відповідач мав намір проживати за адресою АДРЕСА_2. Зазначає, що наявність реєстрації відповідача за даною адресою є перешкодою для нього як власника.

У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи був завчасно і належним чином повідомлений. Причин поважності неявки не повідомив, заперечень проти позову не подав.

На підставі ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

З договору купівлі-продажу від 20.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Форкош М.М. і зареєстрованим в реєстрі під номером 3537, Витягу з Державного реєстру правочинів №9409937 від 20.12.2010, Витягу про державну реєстрацію прав №28753113 від 21.01.2011, вбачається, що ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_2 придбав ? частку житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами (домоволодіння), що розташований за адресою: с. Підгорб Ужгородсьекого району, вул. Центральна, 86.

З договору дарування від 09.06.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Форкош М.М. і зареєстрованим в реєстрі під номером 1362, Витягу з Державного реєстру правочинів №7373373 від 09.06.2009, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23558134 від 12.08.2009, вбачається, що ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 ? частку житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами (домоволодіння), що розташований за адресою: с. Підгорб Ужгородсьекого району, вул. Центральна, 86.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, вбачається, будинок за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2.

З довідки Баранинської сільської ради від 05.12.2017 р., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

З довідки Відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради вбачається, що ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3 не значиться.

З відповіді Бараниниської сільської ради, вбачається, що згідно даних картотеки реєстраційного обліку місця проживання/перебування , відомості про ОСОБА_3 відсутні.

З акту про не проживання особи за місцем реєстрації від 22.03.2018 вбачається, що починаючи з 2009 року ОСОБА_3 зареєстрований в даному будинку, але фактично не проживає, ніякої участі в утриманні житла не приймає, особистих речей та (або) речей повсякденного використання, які б йому належали не має.

Доказів на спростування даних фактів відповідач не представив, так само не представив доказів на підтвердження того факту, що залишив будинок і тривалий час відсутній в ньому з поважних причин. Тому підстав, за якими б за відповідачем зберігалось право користування жилим приміщенням, в судовому засіданні не встановлено.

Згідно зі ст. 71 ЖК України, за наймачем чи членом його сім'ї протягом шести місяців відсутності зберігається право користування жилим приміщенням; член сім'ї наймача може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням у разі його відсутності понад 6 місяців без поважної причини, згідно ст. 72 ЖК України. Такі ж правила встановлені і стосовно осіб, що проживали в жилому приміщенні, належному особі на праві приватної власності (ст. 167 ЖК України).

Відповідач не проживає в будинку значно більше шести місяців, втратив право користування вказаним жилим приміщенням. Відповідач не є власником будинку, тому його права не є похідними від права власності.

Крім того, згідно з ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно обмежений у цьому праві. Власник у відповідності до ст. 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні свого права власності. Оскільки, наявність реєстрації відповідача за вказаною адресою є перешкодою для власника, то позивач має право вимагати усунення перешкоди і у такий спосіб, як визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

На підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640,00 грн.

На підставі ст. ст. 71, 72, 167 ЖК України, ст. ст. 321, 391 ЦК України, керуючись ст. ст. 13, 76, 89, 141, 280, 282, 284, 289 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний код НОМЕР_1, визнати таким, що втратив право користування жилим приміщенням - будинком АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду І.О. Шепетко