Ухвала суду № 74384195, 30.05.2018, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/5135/17

провадження № 2/0274/1009/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( заочне)

30.05.2018 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого – судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення донарахованих відсотків за користування кредитом, -

В с т а н о в и в :

05.12.2017 року позивач - ПАТ КБ «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» в особі Жмеринського регіонального відділення АБ «Експрес-Банк» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення донарахованих відсотків за користування кредитами та пені у розмірі 1854,36 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що згідно до укладеного договору № 14898/30/к2 від 12.10.2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10 000 грн. строком на 24 місяці до 12.10.2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% річних.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, тому позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.12.2013 року з відповідачки ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» стягнуто суму заборгованості за даним кредитним договором у розмірі 9526,54 грн.

Відповідач рішення суду не виконує, у зв'язку з чим станом на 15.11.2017 року має заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами та пені у загальному розмірі 1464,12 грн.

Ухвалою суду від 26.01.2018 року було замінено позивача ОСОБА_2 акціонерне товариство «Акціонерний Банк» Експрес-Банк» його правонаступником - ОСОБА_2 акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк».

Представник позивача у судове засідання не з'явився. До суду надійшла заява, в якій представник позивач заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином за зареєстрованою адресою місця проживання, однак, в судові засідання 26.03.2018 року та 30.05.2018 року не з'явилася, причини неявки суду не повідомила.

На підставі статей 211, 223, 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі по тексту - ЦПК України) суд вважає можливим розглядати справу за відсутності учасників справи та ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних в ній доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно до укладеного договору № 14898/30/к2 від 12.10.2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10 000 грн. строком до 12.10.2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% річних (а.с.8-11).

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.12.2013 року з відповідачки ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» стягнуто суму заборгованості за даним кредитним договором у розмірі 9526,54 грн. (а.с. 19-20).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі по тексту - ЦК України) за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 611 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ЦК України).

Згідно з роз'ясненнями, наданими судам Пленумом Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 17 постанови №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК. Наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.

Відповідно до п. 4.3. кредитного договору, проценти за користування простроченою сумою кредиту нараховуються на прострочену суму кредиту за фактичну кількість днів користування кредитом, включаючи день виникнення простроченої заборгованості та день погашення такої заборгованості за ставкою, яка визначається як сума ставки, визначеної в п.1.1. договору та 5 процентів річних.

За таких обставин, суд вважає за можливе стягнути з відповідача донараховані відсотки станом на 15.11.2017 року в сумі 1464,12 грн. за кредитним договором № 14898/30/07/к2 від 12.10.2012 року (а.с. 15).

Відповідно до п. 6.2. кредитного договору за прострочення позивальником визначеного договором строку сплати процентів за користування кредитом, в розмірі визначеному п.1.1 договору, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня, від сум простроченого виконання зобов'язання за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6.3 договору за прострочення визначеного строку (терміну) сплати процентів за користування кредиту клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банк України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого зобов'язання за кожний день прострочення.

Також суд вважає за можливе стягнути з відповідача пеню в сумі 390,24 за кредитним договором № 14898/30/к2 від 12.10.2012 року станом на 15.11.2017 року (а.с. 14).

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача підлягає стягненню заборгованість за донарахованими відсотками за користування кредитними коштами та пеня за несвоєчасне повернення відсотків у загальному розмірі 11854,36 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.

На підставі наведеного вище обґрунтування та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 82, 141, 211, 223, 258-259, 263-265, 280-284, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 509, 525, 526, 529, 530, 536, 598, 599, 610- 612, 625, 1054 ЦК України, суд -

В и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення донарахованих відсотків за користування кредитом - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 а, кв. 3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» (код ЄДРПОУ 13857564, адреса місцезнаходження: вул. Пантелеймонівська, 48, м. Одеса, 65012) заборгованість за кредитним договором № 14898/30/к2 від 12.10.2012 року розмірі 1854,36 грн. та понесені позивачем та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 30.05.2018 року.

Головуючий: Т.М. Вдовиченко