Постанова № 74374770, 30.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2924/18

ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,

а також сторін (їх представників):

від позивача – не з’явився;

від відповідача - не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці ДФС на рішення Галицького районного суду м.Львова від 14.03.2018р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката ОСОБА_2, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_3, до ОСОБА_1 митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил (суддя суду І інстанції: ОСОБА_4, час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 14 год. 59 хв. 14.03.2018р., м.Львів),-

В С Т А Н О В И В:

29.11.2017р. представник адвокат ОСОБА_2, діючий за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити строк на оскарження постанови в справі про порушення митних правил; визнати незаконною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 2757/20900/17 від 21.08.2017р. (а.с.1-4).

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 14.03.2018р. позов задоволено частково; скасовано постанову ОСОБА_1 митниці ДФС в справі № 2757/20900/17 від 21.08.2017р. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.470 Митного кодексу /МК/ України; провадження у справі № 2757/20900/17 від 21.08.2017р. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.470 МК України закрито (а.с.98-100).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач ОСОБА_1 митниця ДФС, яка покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.109-114).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що установлена судом наявність обставин, що виключають можливість притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил (закінчення строку накладення адміністративного стягнення), не відповідає дійсності та нормам діючого законодавства. Вчинене позивачем порушення є триваючим, формально закінченими воно вважається з моменту його суб’єктивного офіційного виявлення, тобто, з часу виявлення і фіксації в протоколі про адміністративне правопорушення. Таким чином, правопорушення, передбачене ч.3 ст.470 МК України, є розпочатим на одинадцятий день після закінчення визначеного терміну транзитного переміщення та закінчується вивезенням товарів або поміщенням їх в інший митний режим, конфіскації товарів, їх втрати внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили. Перевищення строку, визначеного ст.95 МК України, не є підставою для припинення митного режиму «транзит».

Окрім цього, безпідставним є покликання суду на те, що позивач до моменту складення протоколу про порушення митних правил неодноразово перетинав кордон, оскільки під час цих перетинів він був пасажиром. Водночас, митні органи перевіряють документи лише у водіїв, а тому об’єктивно виявити вчинене порушення було неможливим.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

У зв’язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.3 ст.268, ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що вчинене позивачем правопорушення, яке проявилося у перевищенні встановленого ст.95 МК України строку транзитних перевезень більше ніж на 10 діб, є закінченим на одинадцятий день та не може розглядатися як триваюче порушення. Звідси, адміністративне стягнення на позивача підлягало накладенню до 27.04.2017р. Притягнення позивача до відповідальності за вказане порушення 21.08.2017р., тобто, після закінчення строку накладення стягнення, є незаконним.

Окрім цього, з протоколу про порушення митних правил убачається реальна можливість в митного органу своєчасного накладення розглядуваного стягнення через наявність необхідної інформації. Також в період 16.10.2017р.-22.06.2017р. позивач неодноразово здійснював перетин кордону; повноваження щодо контролю за вивезенням автомобілів, ввезених в митних режимах «транзит» і «тимчасове ввезення», здійснюються митними органами в установленому порядку, що дає можливість своєчасного виявлення перевищення строків доставки товарів, визначених ст.95 МК України.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, з наступних причин.

Як слідує з матеріалів справи, 22.06.2017р. державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_5 складено протокол № 2757/20900/17 про порушення митних правил, відповідно до якого ОСОБА_3 було 16.10.2016р. ввезено через митний пост «Рава-Руська» ОСОБА_1 митниці ДФС транспортний засіб марки «Opel Astra», реєстраційний номер WWL 5051C, кузов № НОМЕР_1, без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, що підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів (а.с.12-13).

Станом на 22.06.2017р. термін перебування вказаного автомобіля на митній території України перевищує встановлений ч.1 ст.95 МК України граничний строк транзитного переміщення товарів і транспортних засобів в зоні діяльності різних митниць.

Одночасно встановлено відсутність в ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля станом на 22.06.2017р.

Від надання пояснень щодо причин невивезення вказаного автомобіля у встановлений МК України строк за межі митної території України ОСОБА_3 відмовився.

Відповідно до постанови № 2757/20900/17 від 21.08.2017р. в справі про порушення митних правил, винесеної в.о.заступника начальника ОСОБА_1 митниці ДФС – начальником Управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_6, позивач визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України, через що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн. (а.с.14).

Під час судового розгляду відповідачем надані витяги з електронного журналу обліку транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення по транспортному засобу WWL 5051C, витяги орієнтувань, якими засвідчується ввіз позивачем вказаного автомобіля 16.10.2016р. в митному режимі «транзит» через смугу «зелений коридор»; також останні не містять відомостей про вивіз вказаного транспортного засобу за межі України (а.с.54, 55, 79-82).

Розглядувані правовідносини регулюються приписами МК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), зокрема згідно ч.1 ст.381 цього Кодексу громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до приписів ст.ст.90 та 93 вказаного Кодексу транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні:

1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання;

2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту;

3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу;

4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Статтею 95 зазначеного Кодексу встановлено строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту, які складають 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Із урахуванням наведених норм та фактичних обставин справи колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що відповідачем доведено вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України.

Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Звідси, підставами для звільнення особи від відповідальності у вказаних випадках є аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами

Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затв. наказом Державної митної служби України № 1118 від 17.11.2005р., обставинами непереборної сили слід вважати смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.

Відповідно до п.2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затв. наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31.05.2012р., аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Згідно обставин справи позивач не звертався до митного органу із будь-якими заявами щодо неможливості вчасного вивезення автомобіля; не було наведено таких обставин й під час розгляду справи про порушення митних правил.

Таким чином, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ч.3 ст.470 МК України, через що правові підстави для скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил є відсутніми.

Щодо висновків суду про порушення митницею строків притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, колегія суддів враховує, що приписами ст.467 МК України визначено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Крім того, поняття триваючого правопорушення роз'яснюється листами Міністерства юстиції України № 22-34-1465 від 01.12.2003р., № 22-14-493 від 17.07.2007р.

Згідно вказаних листів триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його неповністю або неналежним чином.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винна особа безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Отже, невивезення транспортних засобів, що перебувають в режимі тимчасового ввезення, за межі митної території, є триваючим правопорушенням, оскільки в цьому випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.

Приймаючи до уваги те, що позивачем до цього часу не виконано обов'язку щодо вивезення транспортного засобу за межі митної території України, як і не виконано обов'язку розмитнення автомобіля в порядку встановленому законом, розглядуване правопорушення є триваючим.

ОСОБА_1 митницею ДФС порушення митних правил виявлено 22.06.2017р., що зафіксовано у протоколі № 2757/20900/2017 від 22.06.2017р. про порушення митних правил. При цьому, постанова у справі про порушення митних правил винесена 21.08.2017р. (позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, розгляд справи відкладався за його клопотанням а.с.57-59), тобто, в межах шестимісячного строку з дня виявлення триваючого правопорушення.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_3 до моменту складення протоколу про порушення митних правилі тричі перетинав митний кордон України згідно відміток про перетин кордону в закордонному паспорті позивача. З наданих в суді пояснень позивач перетинав митний кордон в якості пасажира.

Відповідно до ст.341 МК України митними органами здійснюється облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а не осіб, що є компетенцією органів ДПС України (прикордонний контроль).

Оскільки у вказані дати митні органи не перевіряли документи у пасажирів транспортних засобів, а лише у водія, тому під час перетину ОСОБА_3 митного кордону України в якості пасажира посадовою особою митниці вчинене позивачем правопорушення встановлено бути не могло.

Таким чином, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ч.3 ст.470 МК України, а відтак заявлений позов про визнання протиправною і скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає до задоволення.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що є обов’язковою підставою для скасування судового рішення, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ч.3 ст.268, ст.ст.271, 272, 286, 310, ч.2 ст.313, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці ДФС задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 14.03.2018р. в адміністративній справі № 461/8423/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову представника адвоката ОСОБА_2, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_3, до ОСОБА_1 митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя ОСОБА_7 Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9