Рішення № 74373531, 30.05.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 р. Справа № 487/867/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54038 до відповідача:Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018 про:зобов’язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі – відповідач, Центральне ОУПФ), в якому просить суд:

- зобов’язати Центральне ОУПФ при підрахунку трудового стажу позивача керуватись строго записами у його Трудовій книжці за №№ 1, 11, 12, 14, 15, 17 – 25, 28 – 30 за фактично відпрацьовані позивачем роки;

- відновити індивідуальний коефіцієнт заробленої плати 210351 при фактичному трудовому стажі роботи 54 роки 07 місяців 22 дні при коефіцієнті страхового стажу (з урахуванням розміру оцінки одного року страхового стажу 1,2) 0,63600, як вказано у листі Управління Пенсійного фонду України в управлінні Заводського району.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що скорочення його трудового стажу з 54 років 07 місяців 22 днів до 51 року 01 місяця 06 днів мотивоване тим, що підприємства МП «Базис Медицина», НВП «Плоттер», ВКО «Ікар» та АПК «Катюша», на яких працював позивач, відраховували з його заробітної плати до Пенсійного фонду страхові внески, менші за мінімальний встановлений розмір, чи взагалі не проводили необхідних нарахувань. Такий підрахунок трудового стажу позивач вважає невірними та вважає, що у Пенсійного фонду взагалі відсутній належний порядок проведення таких підрахунків. Так, під час нарахування позивачу пенсії у 2008 році УПФУ в Заводському районі повідомило йому про те, що його трудовий стаж становить 53 роки, а 09.01.2018 року відповідач повідомив про трудовий стаж в 51 рік 01 місяці 06 днів.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що підприємства, на яких працював позивач, здійснювали нарахування та сплату страхових внесків лише за окремі періоди роботи позивача, дані про те, що із заробітної плати позивача у інші періоди роботи на вищевказаних підприємствах утримувались страхові внески, але не перераховувались до Фонду, в Центральному ОУПФУ відсутні. Враховуючи вищевикладене, на момент призначення пенсії по інвалідності позивачу його страховий стаж склав 51 рік 1 місяць 6 днів (копія розрахунку стажу додається).

Відповідно до статті 263 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 з 07.09.1995 року призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі – Закон України № 1788) в управлінні соціального захисту населення Жовтневого району Миколаївської області. У зв’язку зі зміною постійного місця проживання позивача з березня 1996 року його пенсійну справу взято на облік управлінням соціального захисту населення Заводського району м. Миколаєва.

Законом України «Про проведення у Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Закарпатській, Київській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Харківській, Хмельницькій областях та місті Києві експерименту з призначення пенсій органами Пенсійного фонду України» від 22.12.1998 року № 329-ХІV (зі змінами, внесеними Законом України № 1980-ІІІ від 21.09.2000 року) питання призначення, перерахунку та виплати пенсії з 2001 року віднесено до компетенції органів Пенсійного фонду України.

03.12.2009 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по інвалідності.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі – Закон України № 1058), пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Статтею 32 Закону України № 1058 передбачено, що особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: до досягнення особою 23 років включно - 2 роки; від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 3 роки; від 27 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки; для осіб 32 років і старших - 5 років.

Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058).

Частиною 2 ст. 24 Закону України № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 40 Закону України № 1058, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок № 637).

Згідно з пунктами 1-3 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

В матеріалах справи відсутні витяги або копія трудової книжки позивача.

Враховуючи викладене, суд не має можливості встановити трудовий стаж чи його відсутність.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позову в даній частині.

У відзиві на позов відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду в частині вимог за період з 20.07.2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України № 1058 нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Отже, у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

За таких обставин, суд відмовляє відповідачу в задоволенні його клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог за період з 20.07.2017 року.

Щодо вимог позивача про відновлення індивідуального коефіцієнту заробленої плати 210351 при фактичному трудовому стажі роботи 54 роки 07 місяців 22 дні при коефіцієнті страхового стажу (з урахуванням розміру оцінки одного року страхового стажу 1,2) 0,63600, як вказано у листі Управління Пенсійного фонду України в управлінні Заводського району, суд зазначає наступне:

У відповідності до абз. 3 ч. 2 ст. 40 Закону України № 1058 коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв: Зс, де: Кз – коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв – сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс – середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» – за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Відповідно до ст. 25 Закону України № 1058 коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) / 100% х 12, де Кс – коефіцієнт страхового стажу; См – сума місяців страхового стажу; Вс – визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування – 1,08%.

Так само, передбачено формулу для обчислення коефіцієнту страхового стажу громадян.

Відповідно до ст. 25 Закону України № 1058 коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) / 100% х 12, де Кс – коефіцієнт страхового стажу; См – сума місяців страхового стажу; Вс – визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування – 1,08%.

Таким чином, коефіцієнт заробітної плати та страхового стажу визначаються автоматично за допомогою формули встановленої законодавством, на підставі заробітної плати пенсіонера, що врахована при призначенні пенсії.

А отже, враховуючи вищевикладене, дані вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з вищезазначеного, суд відмовляє позивачу в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 241 – 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54038) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018) – відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.05.2018 року.

Суддя Н. В. Лісовська