
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 травня 2018 р. № 814/1089/18 м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, Ізраїль, АДРЕСА_1
до відповідача:Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018
про:зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про зобов’язання поновити виплату пенсії за віком, починаючи з 03.11.2017 року у щомісячному розмірі не нижче встановленого законом прожиткового мінімуму, з проведенням її індексації в установленому порядку.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач протиправно не поновлює виплату пенсії.
Відповідач надав заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем не дотримано вимоги порядку звернення за поновленням пенсії, передбаченого Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Позивачу 30.09.1999 року призначено пенсію по інвалідності (ІІ група) на термін до 30.09.2000 року.
26.12.1999 року позивач виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де постійно проживає з 27.12.1999 року в місті Бат Ям, що підтверджено витягом з реєстру населення Ізраїлю, і 05.04.2004 року прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль.
Відповідачем припинено виплату пенсії позивачу.
02.04.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії. До заяви позивач додав копії: паспорту для виїзду за кордон, РНОКПП, пенсійного посвідчення, витягу з реєстру населення Ізраїлю.
Листом від 16.04.2018 відповідач відмовив позивачу у поновленні виплати пенсії, в якому зазначив, що позивачем, всупереч п. 2.9, 2.22, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 не надано паспорт (або інший документ, що засвідчує особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Статтею 51 Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV.
Таким чином, пенсії, призначені до виїзду на постійне місце проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Цим Законом не передбачена така підстава для припинення пенсії, як перебування пенсіонера за кордоном, оскільки п.2 ч.1 ст.49, який містив такі підстави для припинення пенсії Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 визнано неконституційним.
Відтак, у відповідача немає правових підстав не поновлювати пенсію позивачу.
Частиною 2 ст.49 Закону №1058 встановлено, що поновлення виплати пенсії здійснюється рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з’ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Позивач при зверненні до ПФУ надав копію паспорту для виїзду за кордон, який дійсний до 19.11.2019 року, в якому зазначено прізвище, вік позивача. Місце проживання позивача в Ізраїлі, а не в Центральному районі м. Миколаєва не може позбавити його конституційного права, передбаченого ст. 46 Конституції Україні.
Така ж позиція висловлена в рішенні Європейського Суду з прав людини, яке є джерелом права в Україні.
Крім того, як зазначив Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі “Пічкур проти України”, яке набрало статусу остаточного 07.02.2014, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника, що призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України.
Позовні вимоги щодо індексації пенсії задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведені, та ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачене щорічне проведення індексації.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів суду, що існують правові підстави не поновлювати позивачу виплату пенсії, тому позов належить задовольнити частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України відповідно до задоволених вимог позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає Ізраїлі, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити частково.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) поновити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає Ізраїлі, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) виплату пенсії за віком, починаючи з 03.11.2017 року з проведенням її індексації в установленому порядку.
3. В решті позову відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає Ізраїлі, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704,80 (сімсот чотири гривні 80 коп.), сплачений квитанцією № СВ00504025 від 03.05.2018 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Судове рішення № 74373521, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 31.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/1089/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: