Рішення № 74373420, 22.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

22.05.2018 р. справа №820/2300/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденка А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Стрєлка О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Родон Фарм" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області проскасування податкового повідомлення-рішення №0096701210 від 06.12.2017 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 23099,41 грн., -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Родон Фарм», у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0096701210 від 06.12.2017 р.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що не вчиняв податкового правопорушення, яке викладено в акті перевірки. Стверджував, що закон не передбачає юридичної відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну реєстрацію тих податкових накладних, які не видаються покупцю як кінцевому споживачу у межах роздрібної торгівлі товарами. Наполягав, що розрахунки коригувань до податкових накладних були зареєстровані своєчасно з урахуванням дати отримання цих розрахунків від контрагентів. Посилаючись на ці міркування, представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що платник податків не забезпечив своєчасну реєстрацію виписаних податкових накладних та розрахунків коригувань до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Стверджував, що указане діяння правильно кваліфіковано як податкове правопорушення. Процедура притягнення до відповідальності додержана. Вид відповідальності та розмір штрафу обрані вірно. Посилаючись на ці міркування, представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що контролюючий орган провів камеральну перевірку ТОВ «Родон Фарм» з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Результати перевірки оформлені актом від 13.11.2017 р. №19584/20-40-12-10-09/37948751.

У вказаному акті відображені судження контролюючого органу про вчинення платником порушень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна реєстрація 30 податкових накладних та 4 розрахунків коригувань до податкових накладних.

06.12.2017 р. з посиланням на названий акт владний суб’єкт прийняв податкове повідомлення – рішення №0096701210 про застосування штрафу у розмірі 23099,41 грн.

Як з’ясовано судом, юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення суб’єкт владних повноважень обрав приписи п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, а фактичною підставою послугували судження владного суб’єкта про фактичну реєстрацію платником власно складених податкових накладних та розрахунків коригувань до податкових накладних поза межами визначеного законом строку.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб’єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу складання податкових накладних, реєстрації податкових накладних постачальником товарів (робіт, послуг) в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідальності за несвоєчасну реєстрацію унормовані, насамперед, приписами п.1201.1 ст.120, ст.ст. 2001, 201 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до абз. 2 п.п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Окрім того, згідно з абз. 4 п.п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

Таким чином, законодавець запровадив два виключення з загального правила складання (виписування) постачальником товарів (робіт, послуг) податкових накладних за кожною окремою господарською операцією, з яких до позивача підлягає застосуванню абз. 4 п.п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом з’ясовано, що позивач у спірних правовідносинах за підсумками кожного дня роботи складав податкові накладні за відомостями реєстраторів розрахункових операцій.

У силу дії абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Між тим, законом виокремлено і спеціальний випадок, що включений до абз. 4 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у силу дії якого податкові накладні, що не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, постачальник товарів (робіт, послуг) має безумовний обов’язок провести реєстрацію у межах визначених законом строків у Єдиному реєстрі податкових накладних і тих податкових накладних, котрі не надаються покупцю, і тих податкових накладних, котрі складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Строк для згаданої реєстрації визначений абз. 14 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України і складає: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Абзацом 15 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджено, що платник у спірних правовідносинах фізично здійснив реєстрацію податкових накладних, складених у порядку абз. 4 п.п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України. Але така реєстрація була проведена поза межами визначеного законом строку.

Вказані обставини позивачем не заперечуються.

Обставини переліку податкових накладних (№21 від 16.04.2017 р., сума ПДВ – 4123,51 грн.; №22 від 17.04.2017 р., сума ПДВ – 6327,54 грн.; №23 від 18.04.2017 р., сума ПДВ – 9172,65 грн.; №24 від 19.04.2017 р., сума ПДВ – 9086,39 грн.; №25 від 20.04.2017 р., сума ПДВ – 9462,02 грн.; №26 від 21.04.2017 р., сума ПДВ – 9906,86 грн.; №27 від 22.04.2017 р., сума ПДВ – 8523,63 грн.; №28 від 23.04.2017 р., сума ПДВ -7074,88 грн.; №29 від 24.04.2017 р., сума ПДВ – 8290,38 грн.; №30 від 25.04.2017 р., сума ПДВ – 8705,77 грн.; №31 від 26.04.2017 р., сума ПДВ – 9102,26 грн.; №32 від 27.04.2017 р., сума ПДВ – 9051,37 грн.; №33 від 28.04.2017 р., сума ПДВ – 9187,07 грн.; №34 від 29.04.2017 р., сума ПДВ – 8130,67 грн.; №35 від 30.04.2017 р., сума ПДВ – 7018,15 грн.; №5 від 01.05.2017 р., сума ПДВ – 5314,16 грн.; №6 від 02.05.2017 р., сума ПДВ – 5929,54 грн.; №7 від 03.05.2017 р., сума ПДВ – 7954,95 грн.; №8 від 04.05.2017 р., сума ПДВ – 8940,89 грн.; №9 від 05.05.2017 р., сума ПДВ – 8825,52 грн.; №10 від 06.05.2017 р., сума ПДВ – 7323,73 грн.; №11 від 07.05.2017 р., сума ПДВ – 5057,29 грн.; №12 від 08.05.2017 р.; сума ПДВ – 5549,44 грн.; №13 від 09.05.2017 р., сума ПДВ – 5955,98 грн.; №14 від 10.05.2017 р., сума ПДВ – 7839,70 грн.; №15 від 11.05.2017 р., сума ПДВ – 7744,63 грн.; №16 від 12.05.2017 р., сума ПДВ – 8448,66 грн.; №17 від 13.05.2017 р., сума ПДВ – 7882,71 грн.; №18 від 14.05.2017 р., сума ПДВ – 7119,12 грн.; №19 від 14.05.2017 р., сума ПДВ – 7794,71 грн.), суми податку за цими податковими накладними, здійснений розрахунок розміру штрафу платником також не оскаржуються.

За приписами п.1201.1 ст.120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, на відміну від абз.4 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у п.1201.1 ст.120 Податкового кодексу України законодавець не розрізняє податкові накладні на ті, котрі не надаються покупцю та на ті, котрі складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Натомість виняток з загального правила настання юридичної відповідальності за несвоєчасну реєстрацію законодавцем встановлено лише для тієї податкової накладної, котра одночасно і не надається отримувачу (покупцю), і одночасно складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Суд вважає, що такий правовий підхід законодавця обумовлений тим, що за цими господарськими операціями (слід розуміти – які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) не відбувається стягнення податку на додану вартість, а відтак, питання часу (своєчасного чи несвоєчасного) включення цих податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних не створює загрози для фінансових інтересів Держави, котрі полягають у забезпеченні проведення безперешкодної та повної перевірки відповідності арифметичної величини показника поданої платником декларації з ПДВ арифметичній величині сукупного показника загального розміру податку за виписаними таким платником податковими накладними, зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, котрі б у спірних правовідносинах непереборно та нездоланно заважали платнику виконати обов’язок з приводу своєчасної реєстрації податкових накладних, судом не виявлено. Позивач на існування таких обставин не посилався.

Довід платника про такий фактор впливу на обставини реєстрації податкових накладних як дія комп’ютерного вірусу «Petya» (поява якого за загальновідомими обставинами мала місце у червні 2017 р.) судом відхиляється, адже усі податкові накладні були зареєстровані платником до 13.06.2017 р., тобто до настання наслідків дії згаданого вірусу.

Посилання позивача на обставини розгляду заперечень на акт перевірки без участі платника також не можуть бути кваліфіковані судом як підстава для скасування оскарженого правового акту індивідуальної дії.

Суд визнає, що право особи на участь у розгляді заперечень на складений владним суб’єктом офіційний письмовий документ юридичного характеру (чи-то у прийнятті рішення за матеріалами перевірки, ревізії, заходу нагляду або контролю) безумовно є важливою процедурною гарантією з метою «бути почутим». Таке право прямо витікає із приписів ч. 2 ст. 2 КАС України (у редакції з 15.12.2017 р.) та ч. 3 ст. 2 КАС України (у редакції до 15.12.2017 р.). Проте, наслідки недотримання владним суб’єктом цього права залежать, насамперед, від рівня тих аргументів та доказів, котрими мала намір скористатись особа у процесі доведення обґрунтованості власної позиції.

У ході розгляду справи судом достеменно встановлено, що таких аргументів та доказів у спірних правовідносинах позивач не мав.

Відтак, ця обставина не може слугувати законною підставою для скасування оскарженого рішення владного суб’єкта.

Довід позивача про неправильну адресу та найменування платника податків також не можуть бути визнані судом як підстава для задоволення заявлених вимог, позаяк текст оскарженого рішення містить ідентифікаційний код ТОВ за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що дозволяє з безпомилковою чіткістю ідентифікувати особу. Адреса ж платника не має жодного юридичного значення для владного припису оскарженого податкового повідомлення – рішення.

За таких обставин, суд доходить до переконання про необґрунтованість доводів платника податків за епізодом накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. У зв’язку з цим позов у даній частині підлягає залишенню без задоволення.

Вирішуючи спір за епізодом накладення штрафу у сумі 14,99грн. за несвоєчасну реєстрацію 4 розрахунків коригувань до податкових накладних (№9190278 від 29.03.2017 р., сума ПДВ – 1,30 грн.; №3841 від 12.05.2017 р., сума ПДВ – 102,59 грн.; №3859 від 12.05.2017 р., сума ПДВ – 19,99 грн.; №906 від 01.05.2017 р., сума ПДВ – 26,00 грн.), суд відмічає, що у тексті позову заявником не наведено жодних аргументів з приводу неправильності суджень контролюючого органу з даного питання.

Ані до тексту позову (у строк та порядку, визначені нормами КАС України), ані на виконання ухвали суду про прийняття позову до розгляду (у строк та порядку, визначені судом) платник жодних доказів помилковості застосування штрафу за цим епізодом не подав.

Суд відмічає, що строк реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних також визначений абз. 14 п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України і складає: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У спірних правовідносинах платник жодних доказів дотримання цих строків до суду не подав.

Наведені позивачем аргументи про те, що ці розрахунки коригувань були виписані контрагентами та своєчасно зареєстровані ТОВ після їх одержання судом відхиляються, так як приписами ст. 201 Податкового кодексу України запроваджено правило реєстрації платником податку на додану вартість лише власно складених податкових накладних та розрахунків коригувань до податкових накладних.

Якщо ж ці документи виписані контрагентом, то вони підлягають реєстрації саме контрагентом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб’єкт забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України, обставини спірних правовідносин виявив з достатньою повнотою, юридичну оцінку цим обставинам надав вірну, норму матеріально права обрав правильно, перекручень у тлумаченні її змісту не допустив, процедуру реалізації управлінської функції дотримав, вид відповідальності та розмір штрафу визначив правильно.

Натомість факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі податкової справи не знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для відмови у задоволенні заявлених вимог.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов – залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України.

Судове рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 30 травня 2018 року.

Суддя Сліденко А.В.