Постанова № 7435994, 18.12.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-42014/08 Головуючий у 1-й інстанції: Маляренко А.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2009 р.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів                               Мамчура Я.С., Горбань Т.І.,

при секретарі                                         Коваленко О.І.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Банк «Український Капітал» на постанову Господарського суду Київської області від 04.11.2008 у справі за його позовом до Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

22.09.2008 ВАТ «Банк «Український Капітал» звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000892350/0/1388 від 19.06.2008 повністю.

Постановою Господарського суду Київської області від 04.11.2008 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем ВАТ «Банк «Український Капітал» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, працівниками відділу оперативного контролю ДПА в Київській області 03.06.2008 було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу пункту обміну валют, що належить позивачу та знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. Центральна, 6-г/3.

В ході перевірки було виявлено порушення вимог щодо порядку використання торгового патенту, встановлених ч. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 № 98/96-ВР із змінами та доповненнями, а саме: копія торгового патенту не завірена нотаріально знаходилась на фронтальній стороні пункту обміну валют, а оригінал торгового патенту знаходився в пункті обміну валют і був розміщений за касиром в недоступному для огляду місті.

За результатами перевірки було складено Акт № 100015452370/22868414 від 03.06.2008, на підставі якого було прийнято рішення від 19.06.2008 № 0000892350/0/1388, яким позивачеві нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 960,00 грн.

Позивач вважає, зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій неправомірним, а також зазначає, що ДПА в Київській області не мала права здійснювати перевірку пункту обміну валют.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що перевірка була проведена з дотриманням вимог ст. 11-2 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» із змінами та доповненнями та вимог п.п. 5, 6 розділу 8 Наказу ДПА України від 12.08.2008 № 534 про «Затвердження методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням СГД порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій». Також, судом встановлено, що позивач погодився із рішенням про застосування до нього штрафної (фінансової) санкції у розмірі 960,00 грн., сплативши дану суму до державного бюджету, що підтверджується платіжним дорученням № 871 від 01.07.2008.

Колегія суддів не погоджується з такими мотивами та висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Хоча, виходячи із змісту зазначених судом першої інстанції норм законодавства, дійсно вбачається правомірність проведеної перевірки, проте це не є підставою вважати правомірним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийняте за наслідками цієї перевірки, що помилково зазначено у оскаржуваній постанові. Більш того, суд першої інстанції безпідставно вважав, що сплативши суму штрафних (фінансових) санкцій, визначених спірним рішенням відповідача, позивач погодився із ним, оскільки це спростовується як фактом подання позовної заяви 22.09.2008 (тобто після сплати штрафних (фінансових) санкцій), так і поданням даної апеляційної скарги.

В свою чергу, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем були невірно застосовані вимоги ч. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 № 98/96-ВР.

Так, зазначеними нормами Закону № 98/96-ВР встановлено, що торговий патент повинен бути розміщений:

- на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату;

- на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

- на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності;

- у пунктах обміну іноземної валюти;

- у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Отже, по-перше, відповідачем неправомірно нараховані штрафні (фінансові) санкції за те, що копія торгового патенту не завірена нотаріально знаходилась на фронтальній стороні пункту обміну валют, оскільки це не передбачено вимогами чинного законодавства.

По-друге, безпідставними є висновки відповідача про те, що оригінал торгового патенту неправомірно знаходився в пункті обміну валют і був розміщений за касиром в недоступному для огляду місті, оскільки ч. 1 ст. 7 Закону № 98/96-ВР в даному випадку вимагає саме таке розміщення оригіналу торгового патенту – у пунктах обміну іноземної валюти. При цьому, при умові виконання суб’єктом господарювання вимог закону щодо розміщення оригіналу торгового патенту безпосередньо у пунктах обміну іноземної валюти, безпідставними є твердження про те, що торговий патент був не відкритим та не доступним для огляду.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідачем не доведена правомірність свого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ВАТ «Банк «Український Капітал».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Банк «Український Капітал» на постанову Господарського суду Київської області від 04.11.2008 – задовольнити.

Постанову Господарського суду Київської області від 04.11.2008 – скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000892350/0/1388 від 19.06.2008.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 23.12.2009.