Постанова № 74329156, 15.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4674/18

Номер справи місцевого суду: 520/15320/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Цихиселі Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 січня 2018 року про відмову в забезпеченні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису незаконним та таким, що не підлягає виконанню, третя особа Публічне акціонерне товариство «АЛЬТБАНК»,

встановив:

19 грудня 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою та з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису № 11454, вчиненого 07.09.2015 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29 січня 2018 року відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування вищевказаної ухвали Київського районного суду м. Одеси від 29 січня 2018 року та прийняття нової ухвали, якою задовольнити заяву позивача ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у забезпеченні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову.

Однак, із таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 149 ЦПК України, в редакції, яка була чинною на час постановлення оскаржуваної ухвали, суд за заявою учасників справи, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України в тій же редакції, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Таким чином, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливить подальше виконання рішення суду.

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб’єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є визнання недійсним та такого, що не підлягає виконанню Виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 07 вересня 2015 року, що зареєстрований в реєстрі № 11454, згідно з яким було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру № 27, по вул. Вільямса 59-з у м. Одесі, яка належить позивачу ОСОБА_3 на праві власності.

Тобто, невжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, а саме шляхом зупинення стягнення на підставі вказаного виконавчого документа - Виконавчого напису № 11454, в даному випадку може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, у разі задоволення позовних вимог та у разі здійснення стягнення на підставі спірного Виконавчого напису нотаріуса.

Так, як зазначив позивач у своєму позові, він не погоджується з даним Виконавчим написом нотаріуса і просить визнати його незаконним і таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що цим Виконавчим написом порушуються його права як власника іпотечного майна - квартири № 27, по вул. Вільямса 59-з у м. Одесі.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку немає загрози утруднення виконання судового рішення в майбутньому, в разі невжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі зазначеного вище Виконавчого документу.

З огляду на викладене, у суду першої інстанції не було правових підстав для відмови у зупиненні стягнення на підставі зазначеного вище Виконавчого документу.

Крім того, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що для уникнення подвійного стягнення за кредитним договором, в даному випадку необхідно провести перевірку документів ПАТ «Альфа-Банк», на підставі яких було видано Виконавчий напис нотаріуса, про визнання якого недійсним ставить питання позивач ОСОБА_3

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її повністю спростовують, оскільки ухвалу постановлено із порушенням вимог процесуального права.

У зв’язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати, та прийняти постанову, якою заяву ОСОБА_3 задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису № 11454, вчиненого 07.09.2015 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі № 11454, у виконавчому провадженні ВН № 52462989, до розгляду позовної заяви ОСОБА_3 до ПАТ «Альфа Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису незаконним та таким, що не підлягає виконанню, третя особа ПАТ «АЛЬТБАНК».

У зв’язку з короткочасною відпусткою головуючого у справі судді за сімейними обставинами, повне судове рішення складено 29.05.2018 року.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 – 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 січня 2018 року скасувати.

Прийняти постанову, якою заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису № 11454, вчиненого 07.09.2015 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі № 11454, у виконавчому провадженні ВН № 52462989, до розгляду позовної заяви ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису незаконним та таким, що не підлягає виконанню, третя особа Публічне акціонерне товариство «АЛЬТБАНК».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 29.05.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_5

ОСОБА_2