Ухвала суду № 74329162, 30.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4107/18

Номер справи місцевого суду: 505/2614/17

Головуючий у першій інстанції Бурдинюк О. С.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі судді Сєвєрової Є.С., розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 23 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення безпідставно набутих грошових коштів та відшкодування шкоди,

встановив:

Рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 23.01.2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду, Подільський міжрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05.05.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22.03.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху.

24.05.2018 року ОСОБА_2 усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 22.03.2018 року та одночасно подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 також просить заборонити вчиняти реалізацію (продаж, відчуження) зазначеної квартири, заборонити вчиняти дії щодо квартири або здійснювати платежі за реалізацію квартири, та зупинити її продаж до виконання всіх позовних вимог, які будуть задоволені судом в судовому спорі.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29.05.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується , зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд /суддя/ повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, накладення арешту можливе лише за наявності певних умов, зокрема щодо існування таких обставин, що утруднять чи зроблять неможливим виконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що предметом вимог у справі є стягнення коштів, і квартира не є предметом спору.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Отже, накладення арешту на квартиру не відповідає змісту вимог та вимогам співмірності.

Крім того, накладення арешту на квартиру буде перешкодою для виконання рішення про її реалізацію, що суперечить вимогам закону.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову без урахування прав третіх осіб, про таких позивачем повідомлено в заяві про забезпечення позову, при цьому можливість їх залучення до участі у справі на стадії апеляційного розгляду відсутня.

Зважаючи на такі обставини, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 заборони вчиняти реалізацію (продаж, відчуження) зазначеної квартири, заборони вчиняти дії щодо квартири або здійснювати платежі за реалізацію квартири, та зупинення її продажу.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.С. Сєвєрова