Ухвала суду № 74304465, 29.05.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12953/17

Провадження № 2-ар/638/15/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря - Соколенко Ю.О.,

заявника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова заяву ОСОБА_1 про роз’яснення судового рішення по справі №638/12953/17, -

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз’яснення судового рішення по справі №638/12953/17, в якій просить роз’яснити резолютивну частину постанови Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.10.2017 року в частині виплати різниці недоплаченої пенсії за весь період, а саме, чи зобов’язане ГУПФУ в Харківській області враховувати при виплаті різниці недоплаченої пенсії постанову КМУ №103 від 21.02.2018 року; визначити спосіб виконання судового рішення ГУПФУ в Харківській області шляхом постановлення ухвали, в якій визначити спосіб виконання судового рішення – негайне виконання.

В обґрунтування заяви зазначає, що 05.10.2017 року постановою Дзержинського районного суду м.Харкова зобов’язано ГУПФУ в Харківській області провести перерахунок пенсії за період з 01.01.2016 року, нарахувати та виплатити різницю недоплаченої пенсії за весь період та зобов’язано подати звіт про виконання судового рішення. Зазначена постанова набрала законної сили 28.02.2018 року. У відповіді щодо надання звіту ГУПФУ в Харківській області повідомив суд, що виплату заборгованості суми за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 89 908,18 грн. буде виплачено в порядку згідно постанови КМУ від 21.02.2018 року №103, а саме з 01.01.2018 року – 50 відсотків, з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року – 75 відсотків, з 01.01.2020 року – 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року. Заявник вважає, що це рішення суперечить постанові суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав.

В судове засідання інші особи, які приймають участь у справі, не з’явились, про розгляд заяви повідомлялись своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили. У відповідності до вимог ч.3 ст.254 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, заслухавши заявника, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного.

Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.10.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправної бездіяльності, зобов’язання вчинити дії задоволено. Зобов’язано Головне Управління пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року з урахуванням довідки Міністерства внутрішніх справ України з перерахованим розміром грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням Постанови КМУ №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 року та нарахувати і виплатити різницю недоплаченої пенсії за весь період. Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом п’ятнадцяти днів з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення у даній справі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 року постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.10.2017 року по справі №638/12953/17 залишено без змін.

Вирішуючи питання щодо роз’яснення судового рішення суд виходить з наступного.

У п.19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. Це питання розглядається тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.

Відповідно до ч.1, 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Підстави та порядок роз'яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені статтею 254 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Питання, з приводу роз'яснення яких звернувся ОСОБА_1, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень.

Рішення суду від 05.10.2017 року є обґрунтованим, чітким, зрозумілим та не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, а відтак необхідність у його додатковому роз'ясненні відсутня.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року суд зазначив, що Право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» від 09.01.2013р. суд зазначив принцип правової визначеності, відповідно до якого громадяни відповідної країни повинні бути впевнені в своїх правових очікуваннях, мати правову визначеність та правову стабільність в спірних правовідносинах.

Щодо визначення способу виконання судового рішення, шляхом постановлення ухвали, в якій визначити спосіб виконання-негайне виконання, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 371 КАСУ суд який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання відповідні рішення. При ухваленні постанови від 05.10.2017 року судом не вирішувалось питання звернення до негайного виконання рішення суду.

Заява про звернення рішення до негайного виконання розглядається судом за правилами, визначеними у ч. 3 ст. 371 КАСУ. Відповідна заява позивачем на адресу суду не подавалась. Натомість позивачем, в порядку ст. 254 КАСУ, було подано заяву про роз’яснення судового рішення, в якій у п.3 прохальної частини містилась вимога про визначення способу виконання судового рішення, що не може бути розглянута в порядку , передбаченому для розгляду питання про роз’яснення судового рішення. Натомість позивач не позбавлений права звернутись з відповідною заявою про звернення рішення до негайного виконання в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 371 КАСУ

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз’яснення судового рішення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.254 КАС України, суд, –

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз’яснення судового рішення по справі №638/12953/17 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Повний текст ухвали буде складено 29.05.2018 року.

Суддя: Д.В.Цвірюк