Ухвала суду № 7429987, 11.12.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-37801/08 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" грудня 2009 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Кузьменка В.В., Попович О.В.

при секретарі: Плаксі В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 вересня 2008 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2008 року Фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва про визнання нечинним податкового повідомлення рішення. Свої вимоги мотивує тим, що на її думку відповідачем неправомірно прийнято податкове повідомлення-рішення та безпідставно зроблені висновки в акті перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 вересня 2008 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва № 0006201704/1 від 27.11.2007 року.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Оболонському районі м.Києва подала апеляційну скару, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовільняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м.Києва безпідставно та неправомірно визначено Позивачу суму податкового зобов'язання.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 02.10.2007 року № 2110/17, з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності, на яких згідно із Законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м.Києва проведено виїзну документальну перевірку суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_2.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м.Києва було складено акт від 26.10.2007 року № 798/17-4-3073511326.

Відповідно до ату перевірки позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за період з травня 2006 року по жовтень 2006 року суму ПДВ у розмірі 58781,00 грн. не підтверджену документально.

Як свідчать фактичні обставини справи, позивач на підставі договору перевезення вантажу б/н від 01.06.2006 року співпрацювала з постачальником - ПП „Комбудсервіс" (код ЄДРПОУ 32538673) та якому було оплачено послуги на загальну суму 352687,74 грн.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

На підставі вищенаведеної норми, для співпраці з ПП „Комбудсервіс", позивач витребувала від свого постачальника ксерокопію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 26.06.2003 року №17313464, завіреною мокрою печаткою ПП „Комбудсервіс". Тобто даний постачальник був зареєстрований у Ленінській МДПІ у м.Луганську та мав індивідуальній податковий номер 325386712368.

Згідно Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість на ОСОБА_2 не покладено відповідальність за дії своїх контрагентів та не покладено обов'язок вимагати від постачальника товарів (робіт та послуг) підтверджуючих документів щодо їх реєстрації.

Суд першої інстанції правильно зауважив, що позивач отримала доступні дані, що свідчили про реєстрацію контрагента.

Крім того, ОСОБА_2 отримала заповнені податкові накладні від ПП „Комбудсервіс" та правомірно віднесла до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 58781,00 грн.

Відповідно до п.п. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» - платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця (товарів, робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Крім того, суд першої інстанції зауважив, що відповідач наявності податкових накладних не заперечує.

Відповідно до п. 6.2 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на догану вартість» - податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач правомірно включила до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 58781,00 грн.

Щодо порушення пп. 7.4.1; пп. 7.4.4. п. 7.4., ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», слід зазначити, що в акті перевірки від 26.10.2007 року №798/17-4-3073511326 та в рішенні про розгляд первинної скарги Позивача від 22.11.2007р. №8019/к/25-009, відповідачем не зазначено перелічених порушень підпунктів Закону „Про ПДВ" з боку ОСОБА_2

Щодо заниження сум ПДВ за грудень 2006 року, в розмірі 4370,00 грн., то судом першої інстанції правильно встановлено, що в акті відповідачем не зазначалися податкові накладні та занижені суми. В реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивачем не відображається вищезазначена сума, податкові накладні від ПП „Комбудсервіс" за вказаний період - грудень 2006 року не надходили у зв'язку з відсутністю взаємовідносин з даним контрагентом. Таким чином вказана відповідачем сума заниження ПДВ за грудень 2006р. є помилковою.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідачем порушено порядок підписання акту виїзної документальної перевірки, встановлений п. 4.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до п.4.2 вказаного Порядку - підписання акту здійснюється в приміщенні органу державної податкової служби до закінчення 3-х робочих днів (для суб'єктів малого підприємництва) від дня закінчення установленого для проведення перевірки строку.

Строки проведеної перевірки позивача повинні були тривати з 02.10.2007 року по 15.10.2007 року, тобто 18.10.2007 року вищезазначений акт мав бути підписаний. Акт був підписаний 26.10.2007 року, в зв'язку з чим відповідачем порушено норми діючого законодавства.

Отже, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про задоволення даного адміністративного позову.

Зі змісту ст. 159 КАСУ України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 вересня 2008 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: В.В. Кузьменко

О.В. Попович