Ухвала суду № 7429837, 09.12.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-40489/08 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" грудня 2009 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Малиніна В.В., Маслія В.І.

при секретарі судового засідання Григоренко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Прилуктваринмаш-Холдінг» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2008 року у справі за позовом Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Закритого акціонерного товариства «Прилуктваринмаш-Холдінг» про стягнення суми простроченої заборгованості по внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності , -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 13183,35 грн. заборгованості по внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість по страхових внесках до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у розмірі 13183,35 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2008 року позовні вимоги задоволено.

У апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2008 року – без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Ситківецький цукровий завод є Філією ЗАТ «Прилуктваринмаш-Холдінг» (код ЄДРПОУ 26335494) без права юридичної особи. Філія взята на облік як платник внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, зареєстрований у Немирівський районній виконавчій дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за реєстраційним кодом страхувальника № 050080000560.

Філія відповідача подала до Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 2007 рік, в рядку 17 якого визначила суму простроченої заборгованості –7721,97 грн. У звіті про нараховані внески за І півріччя 2008 року страхувальником визначено суму простроченої заборгованості в розмірі 13183,35 грн. Однак, вказану суму заборгованості страхувальник не сплатив.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності є страхувальники (фізичні та юридичні особи, з дня реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду).

Розміри страхових внесків для роботодавців відповідно до ст. 21 Закону України № 2240-ІІІ, встановлено у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.01 р. № 16 (надалі - Інструкція), страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Розмір страхових внесків відповідно до п. 3 Інструкції для роботодавців складає 1,5 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі.

Перерахування зазначених сум відповідно до ст. 23 Закону України № 2240-ІІІ здійснюється страхувальниками-роботодавцями шляхом безготівкових розрахунків один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. При цьому, до страхувальників, які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, застосовуються фінансові санкції, які передбачені ст. 30 Закону.

Згідно із ст. 27 Закону України № 2240-ІІІ, одним із основних обов’язків страхувальника є нарахування та сплата в установлений строк та в повному обсязі страхових внесків.

Документом, що підтверджує наявність простроченої заборгованості відповідача є звіти про нараховані внески та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2007 рік та перше півріччя 2008 року (копії наявні в матеріалах справи).

Беручи до уваги те, що сума у розмірі 13 183,35 грн. до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена; наявність вказаної заборгованості підтверджується звітами про нараховані внески, актом звірки між позивачем і філією відповідача; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач не надав суду першої інстанції, ні до апеляційного суду доказів сплати страхових внесків.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Визначення поняття "справа адміністративної юрисдикції" наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб’єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб’єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов’язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб’єктів, а ці суб’єкти відповідно зобов’язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб’єкта. У випадку, якщо суб’єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб’єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Відповідно до Положення про районні (міжрайонні), міські виконавчі дирекції відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого розпорядженням Голови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.10.2001 року за № 71, дані органи є робочими органами відділень Фонду, які входять до його структури. Основними напрямками діяльності робочих органів відділень Фонду є збір та акумуляція страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, які надаються Фондом, та контроль за надходженням і використанням коштів Фонду.

З огляду на викладене, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Прилуктваринмаш-Холдінг» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2008 року - залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлено 14 грудня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.