Ухвала суду № 7429264, 24.11.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-40873/08 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" листопада 2009 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Малиніна В.В., Маслія В.І.

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбіон» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбіон» до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення -рішення, -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з позовом скасування податкового повідомлення -рішення від 27.06.2007 р. №0000752340/0 на загальну суму 188 711,80 грн., з яких 138 116,00 грн. -основного платежу та 50 595,80 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки відповідач - Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція дійшла до помилкового висновку щодо порушення ТОВ «Альбіон» вимог п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до неправомірного нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій. Позивач стверджував, що при розгляді справи в адміністративному порядку, Сарненською СДПІ були порушені строки розгляду скарги ТОВ «Альбіон», тому на думку Товариства, скарга є повністю задоволеною на користь позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить оскаржуване рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Зокрема зазначав, що суд дійшов помилкового висновку про те що кошти, одержані позивачем від ТОВ «Ніфея» виконували функцію кредитних коштів, позивачем не були надані документи, які б свідчили про результати наданих приватним підприємцем ОСОБА_2 інформаційно консультативних послуг. Апелянт заявляє, що рішення про продовження строку розгляду скарги не отримував, а а отже така скарга вважається задоволеною.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2008 року без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією була проведена виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбіон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2007 р. За результатами перевірки був складений акт від 19.06.2007 р. № 20/23/32404286 та прийняте податкове повідомлення - рішення від 27.06.2007 р. №0000752340/0 на загальну суму 188 711,80 грн., з яких 138 116,00 грн. - основного платежу та 50 595,80 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

На думку відповідача ТОВ «Альбіон» було порушено п.п. 1.22.1 ст. 1, п. 4.1, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого:

- зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2006 р. на суму 121 748,00 грн., за ІУ квартал 2006 року - 2 598,00 грн.;

- зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2007 р. на суму 24 159,00 грн. та донарахований податок на прибуток за 1 квартал 2007 р. -13 770,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із наступних доводів.

Між ТОВ «Альбіон» (комісіонер) та ТОВ «Ніфея» (комітент) було укладено договори комісії від 20.09.2005 р. та від 27.11.2006 р., згідно яких комісіонер зобов'язувався по дорученню комітента від свого імені та за рахунок комітента в інтересах останнього здійснити закупку бензину. Для виконання умов договору від 20.09.2005 р. на розрахунковий рахунок ТОВ «Альбіон» протягом II кварталу 2006 року надійшло 13 116 050,00 грн.

Однак, як було встановлено відповідачем, кошти, які були отримані на розрахунковий рахунок ТОВ «Альбіон» по даному договору комісії використовувались позивачем у власній господарській діяльності, а саме:

було повернуто попередню оплату за нафтопродукти згідно договору від 07.07.2005 р. ТОВ «Алеан»;

перераховано кошти за ПММ ДП «Укрпіллар» згідно договорів від 06.10.2005 р., та від 05.12.2005 р., Львівській державній залізниці за послуги по перевезенню, ПП ОСОБА_2 за інформаційно-консультативні послуги згідно договору від 30.09.2005 р.;

перераховано кошти на депозитний рахунок ВАТ КБ " Надра"; перераховано кошти на покупку валюти по контракту від 16.06.2005 р.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що протягом періоду, який перевірявся, отримані на розрахунковий рахунок грошові кошти в сумі 13 116 050,00 грн. використовувались ТОВ «Альбіон» не з метою закупівлі бензину як того вимагали умови даного договору комісії від 20.09.2005 р., а витрачалися на цілі, не пов'язані з його виконанням.

Згідно договору комісії від 27.11.2006 р. в листопаді 2006р. на розрахунковий рахунок ТОВ «Альбіон»надійшли кошти в сумі 1 333 000,00 грн.

Отримані на розрахунковий рахунок ТОВ «Альбіон» грошові кошти в сумі 1333000,00 грн. по даному договору комісії також витрачались на цілі не пов'язані з його виконанням, а саме: була проведена передоплата за нафтопродукти згідно договору від 10.05.2006р. ТОВ «Епос». Проте, в періоді, що перевірявся, ТОВ «Епос»не здійснювало поставку бензину А-95 для ТОВ «Альбіон».

Судом було встановлено, що протягом перевіреного періоду ТОВ «Альбіон» жодної поставки бензину А-95 для ТОВ "Ніфея" не було здійснено. Покупцями паливно-мастильних матеріалів ТОВ «Альбіон» були лише ТОВ «Агат» (м. Київ код 31026317) та ВАТ «Закарпатнафтопродукт -Мукачево» (м. Мукачево код 03481371).

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Згідно з пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України № 283/97-ВР, безповоротною фінансовою допомогою являється сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Платник податку, який отримав таку допомогу від особи, що є платником податку з прибутку підприємств та сплачує податок за ставками, визначеними пунктом 7.2 ст.7 або ст.. 10 Закону України № 283/97-ВР, і не має пільг із сплати цього податку, включає до валових доходів звітного періоду суму відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що кошти, отримані від ТОВ «Ніфея» по вище вказаних договорах комісії та використані на власні цілі ТОВ «Альбіон», виконують функцію кредитних коштів (поповнення оборотних коштів) або рахуються як поворотна фінансова допомога, нараховуються відсотки, на які відповідно до нижче зазначених норм законодавства повинні включатися до валових доходів товариства.

Позивачем не було надано жодного підтверджуючого документу щодо використання отриманих коштів за договорами - комісії з метою їх виконання. Крім того, ТОВ «Альбіон»по мірі можливостей грошові кошти повертались комітенту. Отже, відповідач дійшов до правомірного висновку щодо порушення ТОВ «Альбіон» п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включивши до валових доходів нараховані відсотки на грошові кошти поворотної фінансової допомоги, а саме в сумі 153 054,08 грн. :

Між ТОВ «Альбіон»та СПД - ф.о. ОСОБА_2 був укладений договір від 01.02.2007 р. про надання послуг з дослідження коньюктури ринку та вивчення суспільної думки щодо ринку нафтопродуктів на території Київської області.

Товариством в порушення п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включено до складу валових витрат вартість інформаційно-консультаційних послуг та послуг з дослідження коньюктури ринку та вивчення суспільної думки в II кварталі 2006 року в сумі 354 700,00 грн. та в І кварталі 2007 року в сумі 70 700,00 грн., які не пов'язані з господарською діяльністю товариства.

Відповідно до п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, тобто з метою отримання прибутку; до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Для віднесення позивачем суми винагороди за отримані інформаційно-консультаційні послуги до складу валових витрат необхідно, щоб отримані послуги в подальшому використовувались в межах його господарської діяльності, підтвердження чого в матеріалах справи, в даному випадку відсутнє.

До перевірки представлено лише акти наданих послуг. Документів, які підтверджували б факт використання отриманих послуг у власній господарській діяльності для перевірки не представлено не надано їх і до суду.

Пунктом 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання»від 29.01.2003 р. за № 42, передбачено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку і дані, приведені в податковій декларації повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт. Фактично до перевірки результати проведених робіт (отриманих послуг) не надані.

Щодо доводів апелянта про порушення строків під час розгляду скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем до матеріалів справи були надані копії документів, засвідчених належним чином, вказані документи спростовують твердження апелянта щодо порушення Сарненською МДПІ строків розгляду первинної скарги ТОВ «Альбіон»від 03.08.2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбіон» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2008 року - залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлено 30 листопада 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.