Ухвала суду № 7429249, 17.11.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-39003/08 Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко М.В.

Суддя-доповідач: Зайцев М. П.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" листопада 2009 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів           Романчук О.М., Усенка В.Г.

           при секретарі Сидоренко Л.М.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області на постанову Господарського суду Черкаської області від 07 жовтня 2008 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Монастирищенський ордена Трудового Червоно Прапора машинобудівний завод» до Головного управління державного казначейства України у Черкаській області, Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення суми бюджетного відшкодування, –

В С Т А Н О В И В :

          ВАТ «Монастирищенський ордена Трудового Червоно Прапора машинобудівний завод», (далі – «позивач»), 10 червня 2008 року звернувся до Господарського суду Черкаської області від 07 жовтня 2008 року з позовом до Головного управління державного казначейства України у Черкаській області, Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області, в якому просило стягнути з Державного бюджету України на його користь кошти бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007 року 95830 грн. 00 коп., за березень 2007 року 98441грн.00коп. та стягнути з відповідача на його користь судовий збір в розмірі 1700 грн.

          За клопотанням відповідача, ухвалою Господарського суду Черкаської області по справі було призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

          Прокуратурою Черкаської області подано 03 липня 2007 року подано заяву про вступ у справу з метою захисту інтересів держави.

          Постановою Господарського суду Черкаської області від 07 жовтня 2008 року позов було задоволено.

          Не погоджуючись з даною постановою, Державна податкова інспекція у Монастирищенському районі Черкаської області, (далі – «відповідач»), подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Черкаської області від 07 жовтня 2008 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовної заяви відмовити.

          На думку відповідача, при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального та процесуального справа.

          17 листопада 2009 року від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а постанову Господарського суду Черкаської області від 07 жовтня 2008 року залишити без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Платником податку на додану вартість позивач є з 07 липня 1997 року, після зміни назви з 03 листопада 2005 року.

У квітні червні 2007 року відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування ним суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий, березень 2007 року, за результатами якої складений акт від 13 червня2007 року №49/23-009/00255289.

В даному акті зазначено, що позивачем було завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень на 599 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв податкове - повідомлення рішення №0000312301/0 від 22 червня 2007 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2007 року на 599 грн.

Зазначеною перевіркою було зроблено висновок про неможливість підтвердження заявлених позивачем за лютий і березень 2007 року сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірах 126087 грн. та 98441 грн. у зв’язку з неотриманням усіх інформаційних довідок та проведенням зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника щодо основних постачальників продукції позивачу.

Відповідач в рахунок бюджетного відшкодування позивачу податку на додану вартість за лютий 2007 року погасив його податковий вексель від 28 вересня 2007 року серія АА №0000286.

Позивачу було перераховано 891 грн. 20 коп. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Сума невідшкодованої позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007 року становить 95830 грн.00 коп., а за березень 2007 року – 98441 грн.00 коп.

          Доказів відшкодування позивачу вказаних сум відповідачем не надано.

          Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.1.8 ст.1 ЗУ «Про податок на додану вартість», (далі – «Закон») ,бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону 7.7.1. сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

          При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.7.7.2 п.7.7ст.7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно п.п.7.7.74 п.7.7 ст.7 Закону 7.7.4. платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.           До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.           Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону 7.7.5.зазначено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.           Відповідно до п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону 7.7.7. визначено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:           а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Отже, акт перевірки та неотримання відповідачем відомостей про постачальників позивача не є законною підставою для непроведення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідачем не доведена правомірність його бездіяльності, що виражається в невідшкодування позивачу податку на додану вартість за лютий 2007 року у сумі 95830 грн. та за березень 2007 року у сумі 98441 грн.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, повно з’ясовано обставини, що мають значення по справі, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись, ст.ст.160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Черкаської області від 07 жовтня 2008 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді