Ухвала суду № 7428007, 05.11.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-32964/08 Головуючий у 1-й інстанції: Бабкіга В.М.

Суддя-доповідач: Горбань Т. І.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" листопада 2009 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                              Горбань Т.І.

Суддів:                                                  Василенка Я.М.

                                                  Зайцева М.П.                              

при секретарі                               Авдошині М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Кагарлицької об’єднаної державної податкової інспекції у Київській області на постанову Господарського суду Київської області від 15 серпня 2008 року у справі за позовом приватно - орендного сільськогосподарського підприємства «Дніпро»до Кагарлицької об’єднаної державної податкової інспекції у Київській області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2008 р. приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Дніпро»звернулось з адміністративним позовом до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції та відділення Державного казначейства у Кагарлицькому районі про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 18.12.2007 р. № 0006721500/0, від 17.01.2008 р. № 0006721500/1 та стягнення бюджетної заборгованості на суму 39872,00 грн.

Під час розгляду справи позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги. Остаточно згідно із заявою, поданою 10.06.2008 р., приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Дніпро» заявлено позов до Кагарлицької об’єднаної державної податкової інспекції у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2007 р. №0006721500/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування за декла рацією з ПДВ за жовтень 2007 р. в сумі 39872 грн.

Постановою Господарського суду Київської області від 15 серпня 2008 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Кагарлицька об’єднана державна податкова інспекція у Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом 1-ої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб‘єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.                     

Так, судом першої інстанції встановлено, що Кагарлицькою об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено до кументальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2007 року, за результатами якої був складений акт № 517/15-00/03754863 від 18.12.2007 р.

В акті перевірки зазначено, що згідно п. 2 постанови КМУ № 805 від 12.05.1999 р. «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати до тацій с/г товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі»(зі змінами від 28.03.2007 р.), де вказано, що сільськогосподарські товаровиробники поставляють переробним підприємствам м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою, підприємство втратило право відносити до податкового кредиту суми ПДВ для розрахун ків з бюджетом.

Таким чином, податковою інспекцією зроблений висновок про те, що позивачем неправомірно заявлено 39872 грн. до бюджетного відшкодування на розрахунковий раху нок.

На підставі акта перевірки Кагарлицькою ОДПІ 18.12.2007 р. було прийнято пода ткове повідомлення-рішення № 0006721500/0, яким позивачу було зменшено суму заяв леного бюджетного відшкодування за жовтень 2007 р. в розмірі 39872,00 грн., з вимогою про скасування якого і звернувся до господарського суду позивач.

Також судом 1-ої інстанції встановлено, що ПОСП «Дніпро»є сільськогосподарським товаровиробни ком.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ої інстанції виходив з наступного.

Загальний порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає пере рахуванню до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначений п. 7.7 статті 7 Зако ну України «Про податок на додану вартість», згідно з яким господарські операції оподатковуються у загальній декларації з ПДВ.

Так, згідно з приписами пп. 7.7.1 вказаного п. 7.7 статті 7 вищевказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пун кту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені зако ном для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пунк ту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що ви ник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відпо відно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд 1-ої інстанції вказав, що позивач у даній справі належить до сільськогосподарських товаровиробників, тому, як виключення із загального порядку, законом встановлений спеціальний порядок обліку та сплати податку на додану вартість з операцій поставки товарів власно го виробництва.

Так, згідно приписів пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, було зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім під акцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам моло ка та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробника ми незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержа на від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків зага льної суми валового доходу підприємства.

Тобто для сільськогосподарських товаровиробників за поставками переробним під приємствам власної продукції - молока та м'яса живою вагою - не передбачено винятку із загального порядку нарахування і сплати податку на додану вартість до бюджету, а тому відповідно до вимог пп. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 вищевказаного Закону, суд 1-ої інстанції вірно зазначив, що такі операції відображаються в загальній податковій декларації.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів Украї ни від 26 лютого 1999 р. № 271 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 р. № 374), зазначено, що Порядком акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, визначається механізм акумуляції та використання коштів податку на додану вартість, що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платника ми податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на даваль ницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою.

Пунктом 4 тієї ж постанови встановлено, що на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним під приємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з деклараці єю з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за пого дженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, пос луг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготов лену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

За викладених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ої інстанції про те, що операції з продажу переробним підприємствам молока та м'я са живою вагою не включаються до спеціальної декларації з ПДВ.

В акті перевірки зазначено, що завищення податкового кредиту позивачем відбуло ся в порушення п. 2 постанови КМУ № 805 від 12.05.1999 р. (зі змінами від 28.03.2007 р.), проте, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно вказав, що наведені зміни у постанові Кабінету Міністрів України не впливають на зазначені вище норми законодавства щодо не включення до спеціальної декларації з ПДВ операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою і не можуть покладатися в основу висновку щодо правомірності (чи неправомірності) визначення платником суми бюджетного відшкодування за такими операціями.

Колегія суддів вважає, що суд 1-ої інстанції обґрунтовано взяв до уваги лист ДПА України від 11.07.2008 р. № 13980/7/16-1117, яким доведено до податкових органів України про необхідність забезпечення виконання доручення Кабінету Міністрів України від 20.06.2008 р. щодо включення сільськогоспо дарськими товаровиробниками податкового кредиту за операціями з поставки молока та м'яса у живій вазі переробним підприємствам за нульовою ставкою до податкової декла рації платника ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією за податкові періоди 2007-2008 рр., за які такий податковий кредит не відшкодований.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд 1-ої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень згідно з приписами ч.2 статті 71 КАС України правомірності прийнятого ним спірного рішення не довів, доказів, які б спростували доводи позивача, суду не надав.

Постанова Господарського суду Київської області від 15 серпня 2008 року ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні апеляційної скарги Кагарлицької об’єднаної державної податкової інспекції у Київській області відмовити, а постанову Господарського суду Київської області від 15 серпня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:          

судді:                    

Повний текст ухвали виготовлено 10.11.2009р.