Ухвала суду № 7427933, 12.11.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-36007/08 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" листопада 2009 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Бистрик Г.М.

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2008 року у справі за позовом приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002452330/0 від 03.07.2008 року про застосування 9910 грн. штрафних (фінансових) санкцій обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що акт перевірки складений у порушення вимог ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та не відповідає вимогам чіткості, об’єктивності та повноти. Податкове повідомлення-рішення щодо порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не відповідає нормам чинного законодавства України.

Позивач вважає неправомірним рішення про застосування штрафних санкцій, оскільки при здійсненні розрахунків із споживачами застосовується належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, який внесений до Державного реєстру, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Підтвердженням цього є Z-звіт, складений на кінець спірного робочого (операційного) періоду за 09.06.08р. Вважає, що неможливість обліку розрахункової операції одночасно з її здійсненням внаслідок неоснащення гральних автоматів запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю) не може бути підставою для притягнення до відповідальності, оскільки Мінпромполітики не виконало зобов’язання та не розробило запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів. Позивач зазначає, що не уповноважений ініціювати внесення реєстраторів розрахункових апаратів до Державного реєстру, оскільки не є їх виробником.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2008 року позовні вимоги задоволено частково.

У апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, необґрунтованість судового рішення просить оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2008 року – без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство «Солекс» зареєстроване у Святошинській районній у м. Києва державній адміністрації 29.03.2002, ідентифікаційний код 24102644, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №067146.

Первомайською об’єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області 09.06.2008 відповідно до направлень на перевірку від 06.06.2008 було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності. Перевіркою встановлено надання послуг гри на гральних автоматах на загальну суму 10,00 грн. без проведення даних операцій через РРО та без видачі чеку, а також надання послуг гри на 29 гральних автоматах не зареєстрованих в органах державної податкової служби і не переведених у фіскальний режим. Всі гральні автомати підключені до електромережі і знаходяться у робочому стані.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Святошинському районі місті Києва за порушення приватним підприємством «Солекс» пунктів 1 і 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» винесено рішення №0002452330/0 від 03.07.2008р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 9 910 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення №0002452330/0 від 03.07.2008 в частині застосування до приватного підприємства «Солекс» фінансових санкцій у сумі 9860 грн., а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено відповідальність суб’єктів господарювання за недотримання порядку використання РРО.

Пунктом 1 частини другої додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 «Про переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО. У зв’язку з цим з 1 січня 2007 року у суб’єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов’язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції. Невиконання цього обов’язку може бути підставою для накладення на суб’єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України). Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб’єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов’язане з необхідністю доведення порушення зобов’язання. Таким чином, вина суб’єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об’єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 «Про переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» на Міністерство промислової політики було покладено обов’язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп’ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб’єктів господарювання була відсутня об’єктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

За таких обставин наявність вини суб’єктів господарювання у порушенні ними порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу виключалася. Разом із тим, із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп’ютерно-касової системи «Фіскал» суб’єкти господарювання зобов’язані використовувати зазначену систему. Крім того, з цього часу суб’єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи, оскільки вони об’єктивно можуть забезпечити дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Слід ураховувати те, що незабезпечення комп’ютерно-касовою системою «Фіскал» окремих функцій РРО (зокрема, відсутність власних фіскальних номерів, механізму друкування звітів тощо) не може бути підставою для висновків про наявність порушення суб’єктом господарювання порядку використання РРО, оскільки суб’єкти господарювання не мають об’єктивної можливості впливати на функціонування цієї системи.

Таким чином, притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, не обладнаних фіскальними функціями, можливе лише після набрання чинності вищезазначеним наказом Державної податкової адміністрації України тобто з 10 вересня 2008 року, яким до Державного реєстру розрахункових операцій включено комп’ютерно-касову систему «Фіскал».

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2008 року – залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлено 16 листопада 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.