Постанова № 7427736, 23.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2009                                                                                           № 30/139

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Худенко А.Я. дов. б/н від 23.11.2009 року

від відповідача:           не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Сучасні технології XXI століття"

на рішення Господарського суду м.Києва від 13.10.2009

у справі № 30/139 (суддя

за позовом                               Клінічна лікарня № 15 Подільського району м. Києва

до                                                   ТОВ "Сучасні технології XXI століття"

про                                                   стягнення 419378,34 грн.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Клінічної лікарні №15 Подільського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні технології ХХІ століття” про стягнення з відповідача 419 378,34 грн. заборгованості .

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач свої зобов’язання згідно договору оренди №1 від 01.03.2006р. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 419 378,34 грн.

04.08.2009 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої Клінічна лікарня №15 Подільського району м. Києва просила суд стягнути з відповідача на свою користь 337 084,61 грн.(290 809,25 грн. - заборгованість за оренду майна, 29 865,02 грн. - заборгованість за комунальні послуги, 16 410,34 грн. - заборгованість за відшкодування податку на землю).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.10.2009 р. (дата підписання повного тексту 23.10.2009р.) у справі № 30/139 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні технології ХХІ століття” на користь Клінічної лікарні №15 Подільського району м. Києва 337084,61 грн. – заборгованості, 3370,84 грн. – державного мита та 118 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2009 р. (дата підписання повного тексту 23.10.2009р.) у справі №30/139 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що відповідач фактично не знаходився в приміщенні за адресою вул. Нижній Вал, 49, а отже фактично не використовував комунальні послуги, отже позивач не міг виставляти відповідачу рахунки за використані комунальні послуги. Крім цього, відповідно до п. 3.10 Договору Орендар зобов'язався проводити щомісячну оплату відповідним комунальним підприємствам фактичної вартості отримуваних комунальних послуг (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія та ін.), отже договором не передбачено, що саме позивачу відповідач повинен сплачуватись вартість отриманих комунальних послуг. Крім цього, позивачем не було пред’явлено жодного документа в підтвердження сум наведених в рахунках, які ним виставлялись за оплату комунальних послуг.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2009 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.11.2009 року.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м.Києва від 13.10.2009 року у справі №30/139.

Представник відповідача в судове засідання 23.12.2009 року не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 – 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з п. 3.6 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 22 ГПК України, згідно з якими сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2006 року між Клінічною лікарнею № 15 Подільського району м. Києва (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні Технології XXI століття" (Орендар) було укладено Договір оренди (далі - Договір).

Відповідно п. 1 Договору Орендодавець на підставі рішення Київради від 30.08.05. № 15/3479 передає, а Орендар приймає в орендне користування нежиле приміщення площею 1454, 65 кв. м.

Вказане в п. 1 цього договору нежиле приміщення (будинок) здається орендарю з устаткуванням та інвентарем (при його наявності) балансовою вартістю без устаткування та інвентаря згідно з актом, що додається до цього договору і є його невід’ємною частиною.

Згідно п. 3.7 Договору Орендар бере на себе обов'язок проводити оплату орендованого майна в розмірі 31 522,27 грн. щомісячно до 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Орендар зобов'язався проводити щомісячно оплату загальних для всього будинку та при будинкової території витрат, пов'язаних з його експлуатацією. Управлінням та ремонтом (для орендних приміщень пропорційно площі орендних приміщень) за окремим рахунком Орендодавця. (п. 3.8 Договору).

У відповідності до п. 3.10 Договору Орендар зобов'язався проводити щомісячну оплату відповідним комунальним підприємствам фактичної вартості отримуваних комунальних послуг (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія та ін.), а також сплачувати вартість фактичних послуг по технічному обслуговуванню інженерного устаткування (відшкодування внутрішньо будинкових мереж, для орендних приміщень пропорційно площі орендних приміщень за окремим розрахунком Орендодавця.

Згідно п. 3.15 Договору Орендар зобов'язався відшкодовувати Орендодавцю плату за землю відповідно розрахунку.

У разі закінчення строку договору або при його достроковому розірванні орендар зобов'язаний повернути орендоване приміщення (будинок) "Орендодавцю" в задовільному стані з урахуванням нормального зносу по акту. При цьому "Орендар" зобов’язаний передати "Орендодавцю" безплатно всі проведені в орендному приміщенні (будинку) перебудови, переробки і поліпшення, що становлять належність приміщення і невіддільні без шкоди для конструкції приміщення (будинку). ( п. 5 Договору). Згідно з п.7 Договору при невиконанні умов цього договору кожна з сторін може вимагати дострокового припинення договору за погодженням сторін.

Термін дії Договору встановлено до 01.03.2009 року (п.10 Договору).

В зв’язку з тим, що в документації Київського міського бюро технічної інвентаризації від 20.02.2006р. визначена загальна площа будівлі № 49 по вулиці Нижній Вал в 1002,3 кв.м., а не 1454, 65 кв.м., як то зазначено в п.1 Договору оренди майна від 01.03.2006р. № 1, то позивач звернувся до Головного управління комунальної власності м. Києва з листом від 23.03.2006р. № 165 з проханням внести зміни в рішення Київської міської Ради від 30.08.05 № 15/3479 орендної площі приміщень 1454, 65 кв.м. на 1002,3 кв.м. для ТОВ "Сучасні Технології XXI століття" по вул. Нижній Вал,49 згідно документації БТІ від 20.02.2006р.

Сторонами по справі було укладено Додаток №1 до Договору оренди нежилого приміщення по вул. Н.Вал,49 ТОВ "Сучасні Технології XXI століття". Додатком №1 проведено розрахунок орендної плати по нежилому приміщенню площею 1002,3 кв.м. станом на 01 березня 2006 року. Розмір орендної місячної плати визначений у п.6 Додатку 1 та становить 21719,84 грн. на місяць. Даний розрахунок підписаний та скріплений печатками сторін.

Також сторонами було укладено Додаток №2 до Договору оренди нежилого приміщення по вул. Н.Вал,49 ТОВ "Сучасні Технології XXI століття". Додатком №2 є Акт прийому-передачі нежилого приміщення від 01 березня 2006 року, згідно якого Орендодавець Клінічна лікарня № 15 Подільського району м. Києва передав, а Орендар ТОВ "Сучасні Технології XXI століття" прийняв в орендне користування двоповерхову будівлю площею 1002,3 кв.м. за адресою Н.Вал,49. Акт прийому-передачі нежилого приміщення від 01 березня 2006 року скріплений підписами та печатками сторін.

Додатком 3 до Договору оренди нежилого приміщення по вул. Н.Вал,49 ТОВ "Сучасні Технології XXI століття" є розрахунок витрат по експлуатації та утриманню орендованого приміщення. Ціна комунальних послуг згідно даного розрахунку прийнята з фактичних витрат згідно розрахунків поставляючих організацій та становить 4,47 грн. на 1 кв.м., всього витрат 4480,00 за орендовану площу 1002,3 кв.м. Також, в Додатку 3 визначено, що Орендар зобов'язується відшкодовувати орендодавцю витрати, пов'язані з оплатою податку на землю згідно окремого розрахунку в розмірі 1631,37 грн. в місяць. Додаток 3 до Договору оренди нежилого приміщення по вул. Н.Вал,49 ТОВ "Сучасні Технології XXI століття" скріплений підписами та печатками сторін.

Як зазначалось вище, згідно Акту прийому-передачі нежилого приміщення від 01 березня 2006 року позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування двоповерхову будівлю площею 1002,3 кв.м. за адресою Н.Вал,49.

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які знаходяться в матеріалах справи, орендодавцем (позивачем) були проведені такі роботи (надані послуги) по Договору оренди №1 від 0-1.03.2006 року: оренда приміщень, комунальні послуги, податок на землю. Дані акти скріплені підписами та печатками сторін.

Позивачем виставлялись рахунки-фактури на оплату за оренду приміщення; оплату за комунальні послуги в т. ч. опалення, холодна вода, електроенергія; відшкодування податку на землю .

Проте, як стверджує позивач, відповідачем в порушення п. 3.7, п. 3.8, 3.10, 3.15 Договору оплата за оренду приміщення, комунальні послуги, відшкодування податку на землю проводилась несвоєчасно.

Позивачем було направлено відповідачу листи №571 від 12.08.2008 року, № 696 від 30.09.2008 року з вимогою сплатити поточну заборгованість за оренду майна, комунальні послуги та відшкодування податку на землю.

Листом № 08/09/10 від 10.09.2008 року відповідач погодився з існуючою заборгованістю та зобов’язався погасити заборгованість у розмірі 209 106,99 грн. протягом 10 банківських днів.

Частину заборгованості в розмірі 109 000,00 грн. було погашено відповідачем в вересні 2008 року. Проте, залишок заборгованості становив 155 481,98 грн., що відповідач підтвердив листом від 23.10.2008 року №08/10/23.

04.12.2008 року відповідач надіслав позивачу листа за №08/12/04 з графіком погашення заборгованості. Початкова проплата у сумі 50 000 грн. мала надійти на рахунок позивача до 12 грудня 2008 року.

Проте, як стверджує позивач, відповідачем в черговий раз було не виконано своїх зобов’язань згідно Договору №1.

Оскільки 15.01.2009. Орендодавець передав спірне майно іншому балансоутримувачу - КІІ «Київжитлоспецексплуатація», а відповідачем було укладено з новим балансоутримувачем новий договір оренди спірного майна, тому сторони дійшли згоди, що розрахунки між ними за Договором № 1 від 01.03.2006року мають проводитись станом на 14.01.2009 року.

Позивач листом №32 від 22.01.2009 року повідомив відповідача про припинення орендних стосунків та звільнення орендованого приміщення (згідно до ст. 75 Закону України “Про державний бюджет країни на 2009 рік) та вимагав погасити заборгованість за оренду та комунальні послуги, та заборгованість за податок на землю.

Сторонами по договору були складені та підписані довідки заборгованості (акти звіряння розрахунків) відповідно до яких заборгованість відповідача перед позивачем за оренду приміщення станом на 01.02.2009 року за період з січня 2008 року по лютий 2009 року складає 290 809,25 грн.; заборгованість за комунальні послуги станом на 01.02.2009 року за період з січня 2008 року по лютий 2009 року складає 29 865,02 грн.; заборгованість за податок на землю станом на 01.02.2009 року за період з січня 2008 року по лютий 2009 року складає 16 410,34 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 337 084, 61 грн.(враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, 290 809,25 грн. - заборгованість за оренду приміщення, 29 865,02 грн. - заборгованість за комунальні послуги, 16 410,34 грн. - заборгованість за відшкодування податку на землю).

Оцінюючи докази наявні в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Закон України „Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992 року N 2269-XII регулює майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992 року N 2269-XII орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч. 3 статті 18 вищевказаного Закону України орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось вище, згідно п. 3.7 Договору Орендар бере на себе обов'язок проводити оплату орендованого майна в розмірі 31 522,27 грн. щомісячно до 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця. Орендар зобов'язався проводити щомісячно оплату загальних для всього будинку та при будинкової території витрат, пов'язаних з його експлуатацією. Управлінням та ремонтом (для орендних приміщень пропорційно площі орендних приміщень) за окремим рахунком Орендодавця. (п. 3.8 Договору). Згідно п. 3.15 Договору Орендар зобов'язався відшкодовувати Орендодавцю плату за землю відповідно розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов Договору (п.п. 3.7, 3.8, 3.15) не здійснив своєчасно та в повному обсязі оплати за оренду приміщення, відшкодування податку на землю, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 307219,59 грн. (290 809,25 грн. - заборгованість за оренду приміщення, 16 410,34 грн. - заборгованість за відшкодування податку на землю).

Позивач неодноразово направляв відповідачу листи з вимогою сплатити заборгованість, але відповідач кошти не перерахував.

Сторонами по договору були складені та підписані довідки заборгованості (акти звіряння розрахунків) відповідно до яких заборгованість відповідача перед позивачем за оренду приміщення станом на 01.02.2009 року за період з січня 2008 року по лютий 2009 року складає 290 809,25 грн.; заборгованість за податок на землю станом на 01.02.2009 року за період з січня 2008 року по лютий 2009 року складає 16 410,34 грн.

Суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за оренду приміщення в розмірі 290 809,25 грн. та вимогу про стягнення заборгованості за відшкодування податку на землю в розмірі 16 410,34 грн., на загальну суму 307 219,59грн.

Проте, задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції стягнув з відповідача заборговність за комунальні послуги в розмірі 29 865,02 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 3.10 Договору Орендар зобов'язався проводити щомісячну оплату відповідним комунальним підприємствам фактичної вартості отримуваних комунальних послуг (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія та ін.).

Отже, договором не передбачено, що відповідач саме позивачу зобов’язаний сплачувати вартість отриманих комунальних послуг.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованоісті за комунальні послуги в розмірі 29 865,02 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2009 року у справі №30/139 підлягає частковому скасуванню в частині стягнення з відповідача заборгованоісті за комунальні послуги в розмірі 29 865,02 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з частковим задоволення позову з Відповідача підлягають стягненню на користь Позивача судові витрати, понесені під час розгляду справи судом першої інстанції в розмірі 3179,74грн.(в тому числі державне мито у розмірі 3072,2 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 107,54грн. (пропорційно розміру задоволених вимог), також у зв’язку із частковим задоволенням апеляційної скарги з Позивача на користь Відповідача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 149,32 грн. (пропорційно розміру задоволених вимог).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні технології ХХІ століття” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2009 року у справі № 30/139 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позовні вимоги Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучаснітехнології XXI століття» (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 15, код ЄДРПОУ33402824) на користь Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва(04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2, код ЄДРПОУ 26199074) заборгованість за оренду приміщення в розмірі 290 809,25 грн. (двісті дев’яносто тисяч вісімсот дев’ять грн. 25 коп.), заборгованість за відшкодування податку на землю в розмірі 16 410,34 грн.(шістнадцять тисяч чотириста десять грн. 34 коп.), 3072,20 грн. - державного мита та 107,54грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва(04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2, код ЄДРПОУ 26199074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучаснітехнології XXI століття» (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 15, код ЄДРПОУ33402824) за подачу апеляційної скарги суму державного мита в розмірі 149,32 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Сучаснітехнології XXI століття» (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 15, код ЄДРПОУ33402824) з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у сумі 411,48 грн. перераховане до Державного бюджету України (р/р №31110095700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва, банк одержувача: ГУДК України у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968) згідно платіжного доручення №109 від 20.10.2009р.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Матеріали справи №30/139 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді